Рішення № 98479926, 13.07.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/530/21

Провадження № 2/172/342/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що її донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_4 .

З 2013 року й до теперішнього часу її онука ОСОБА_4 майже постійно проживає з нею. Відповідачка, не пояснюючи причин, залишила свою доньку в сім`ї позивачки. В подальшому їй стало відомо, що відповідачка проживала в інших населених пунктах як Дніпропетровської, так і в інших областях України і Російської Федерації. Там ОСОБА_3 проживала зі своїми новими співмешканцями, однак забрати свою неповнолітню доньку, щоб остання проживала разом з нею, вона не намагалася.

Позивачка вказує, що онука знаходиться на утриманні її сім`ї, відповідачка будь-якої турботи про моральний і фізичний розвиток своєї доньки не проявляє, її вихованням та станом здоров`я не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і взагалі не цікавиться життям доньки.

Себе відповідачка забезпечувала коштами, які отримувала як соціальну допомогу на дитину з інвалідністю. Вказані гроші вона витрачала на власні потреби, в тому числі і на придбання алкогольних напоїв для власного вживання.

Неповнолітня онука є дитиною-інвалідом та має вроджену ущелену частків твердого та м`якого піднебення, стан після уранотфілопластики, рубцеву деформацію піднебення з порушенням функції жування, ковтання, дихання, мови.

Відповідачка дитиною взагалі не займалася, до профільних спеціалістів не водила, крім того дитина не відвідувала навчальних закладів.

У зв`язку з цим, позивачка просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішити питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та стягути судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 16.06.2021 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за її відсутності не скористалася та не повідомила суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області Степась К.В. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просить задовольнити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою позивачки. Відповідачка не проживає з матір`ю і знаходилась десь в Росії. ОСОБА_1 їздила до Росії і привезла доньку та онуку до себе додому. Потім ОСОБА_3 з дитиною поїхала до Львова і через деякий час позивачці повідомили, що ОСОБА_3 в лікарні. Вона знову поїхала до Львова , забрала свою доньку та онуку, однак коли відповідачка одужала, то знову повернулася з дитиною до Львова . Через деякий час ОСОБА_1 зателефонувала онука і попросила, що вона її забрала до себе, так як мати знову захворіла, оскільки вживала алкогольні напої. І позивачка знову поїхала до Львову і забрала свою онуку, яка живе зараз з нею. Де мати дитини їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 пояснила в суді, що позивачка її подруга. Відповідачка не доглядає дитину, не виховує, зловживає спиртними напоями. Коли ОСОБА_3 поїхала до Львову , то кожного дня телефонувала їй. При цьому постійно перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Також вона просила у неї гроші начебто для дитини, але витрачала їх на алкогольні напої. На даний час відповідачка у Львові і перебуває там вже близько 4-6 місяців. Приблизно у лютому-березні 2021 року позивачка забрала дитину до себе. ОСОБА_3 жодного разу за цей час так і не з`явилася.

Свідок ОСОБА_10 , яка була допитана в судовому засіданні, пояснила, що позивачка це її матір, а відповідачка - рідна сестра. У ОСОБА_3 є двоє дітей, які проживають разом з позивачкою. Відносно старшої дитини відповідачка позбавлена батьківських прав. Раніше ОСОБА_3 виїздила до Росії разом з дитиною, однак потім зателефонувала матері і просила забрати її з дітьми додому, бо їй важко там. В Росії у відповідачки народилася ще одна дитина. Після цього, відповідачка знайшла чоловіка зі Львова і поїхала разом з дитиною до нього. Під час телефонних розмов, в тому числі відео, вони бачили що ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а дитина не продовжувала реабілітацію. Вказане підтвердила і їхня знайома зі Львова. Приїхавши туди побачили, що дитина перебуває у жахливому стані, була дуже брудною, втрачала свідомість від голоду. Відповідачку помістили до наркологічного диспансеру. Однак після одужання вона знову поїхала до Львова. Через деякий час дитина зателефонувала та попросила врятувати її, оскільки матір знову в стані сп`яніння. Після цього вони поїхали і забрали дитину до бабусі. До теперішнього часу сестра своєю дитиною не цікавиться.

Суд, вислухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Корольов Московської області Російської Федерації народилася ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження якої матір`ю записана ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_11 .

Відповідно до згоди 23АА9296969 від 03.07.2019 року ОСОБА_11 як батько дитини надав відповідний дозвіл на виїзд (поїздку) доньки разом з матір`ю ОСОБА_3 з території Російської Федерації на територію України і в`їзд назад з України до Російської Федерації будь-яким видом транспорту в період з 03.07.2019 по 03.07.2022 року.

З довідки Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень

№ 522 від 26.05.2021 року видно, що ОСОБА_3 , 1977 року народження перебувала на лікуванні у відділенні невідкладної наркологічної допомоги та детоксикації медичного центру з 07.09.2020 року по 09.09.2020 року з діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста № 90 від 10.12.2019 року складеного Комунальним закладом "Стоматологічна поліклініка № 2" Дніпровської міської ради неповнолітня ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом та має вроджену ущелену частків твердого та м`якого піднебення, стан після уранотфілопластики, рубцеву деформацію піднебення з порушенням функції жування, ковтання, дихання, мови.

Служба у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області № 65 від 24.05.2021 року.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до стаття 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15-16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2000 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

На підставі належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено, що відповідачка без будь-яких об`єктивних на те причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні дитини не приймає, не створює належних умов для проживання своєї дитини, не забезпечує нормального фізичного та розумового розвитку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , 2012 року народження повністю відповідає інтересам останньої.

Також за правилами ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тому позов підлягає задоволенню також і в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

При цьому позивачка просила суд стягнути аліменти на утримання дитина на її користь як опікуна дитини, однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За правилами ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачки судові витрати в розмірі 908,00 грн. (судовий збір).

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити частково.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 15 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

4. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць.

5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

6. Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до відділу ДРАЦС по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2021 року.

Суддя І.Г. Битяк