Рішення № 98478094, 22.07.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/553/21

Провадження № 2/379/478/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 липня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

23.06.2021 позивач ПАТ «НАСК «Оранта» в особі представника за довіреністю Негрич С.Ю. звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 25 580,31 грн та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 20.05.2019 ОСОБА_2 та НАСК «Оранта» уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (поліс НОМЕР_2 ). 12.11.2019 ОСОБА_1 (далі - відповідач) та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця того ж самого транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (поліс НОМЕР_3 ). 16.03.2020 на а/д с. Потоки - м. Тараща сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 .. Постановою Таращанського районного суду Київської області від 27.04.2020 (справа № 379/365/20) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння). ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» виплатило страхове відшкодування потерпілому згідно постанови Таращанського районного суду Київської області від 27.04.2020 ОСОБА_3 у розмірі 55 160,62 грн. У зв`язку з тим, що на момент вищевказаної ДТП по відношенню до одного автомобіля діяли два внутрішніх договори, позивач на звернення ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» від 18.09.2020, шляхом взаємозаліку, згідно Протоколу узгодження страхового відшкодування та порядку його виплати від 21.01.2021, сплатив останньому страхове відшкодування в розмірі 25 580,31 грн. Оскільки ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено подання регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, позивач звернувся до суду з даним позовом до водія ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 29 червня 2021 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначено на 22.07.2021 /а.с. 72-73/.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 01.07.2021 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи без участі представника ПАТ «НАСК «Оранта» /а.с. 83/.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно і завчасно згідно вимог чинного законодавства. Поштове відправлення суду відповідач отримав особисто 03.07.2021, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.89) та трекінгу відстежень руху поштових відправлень (а.с.91).

Від відповідача ОСОБА_1 жодних заяв, повідомлень чи клопотань на адресу суду не надходило. Також до суду не надходив від нього відзив на позовну заяву ПАТ «НАСК «Оранта».

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не висловлював і не подавав до суду заперечень проти заочного вирішення справи, - є всі передбачені чинним законодавством підстави для проведення заочного розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2019 між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (поліс АО № 5257329) /а.с.5/. Строк дії - до 24.05.2020 включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 100 000,00 грн, розмір франшизи - 2000,00 грн.

Крім того, 12.11.2019 між ОСОБА_1 та ТДВ «Страховою компанією «Ю.ЕС.АЙ» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця того ж самого транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (поліс АО № 3734566) /а.с.9/. Строк дії - до 12.11.2020 включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 100 000,00 грн, розмір франшизи - 1300,00 грн.

16.03.2020 об 11 год. 42 хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 210990-20 д.н.з. НОМЕР_5 на а/д с. Потоки - м. Тараща Київської області, скоїв зіткнення з автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 .. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 27.04.2020 (справа № 379/365/20, провадження № 3/379/169/20) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю та не оспорював обставин, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 08.05.2020 /а.с.12-13/.

21.05.2020 ОСОБА_3 подано до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» заяву про страхове відшкодування, в якій ОСОБА_3 просив відшкодувати витрати, завдані внаслідок вказаної ДТП, пов`язані з пошкодженням транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_4 (заява про страхове відшкодування за реєстрованим № 20-2020 від 21.05.2020) /а.с.11/.

На підтвердження понесення ОСОБА_3 даних витрат, останнім подано Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. № 18068 від 19.05.2020 /а.с.14-20/; акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) № б/н з датою огляду 21.03.2020 з ремонтною калькуляцією № 18068 від 04.04.2020 та фотоматеріалами /а.с.21-28/. Так, за висновком Звіту ТОВ «Експертно асистуюча компанія «Фаворит»» від 19.05.2021 № 18068 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ОСОБА_3 після аварійного пошкодження КТЗ «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_4 , станом на 21.03.2020 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ, становить 61 636,84 грн.

Згідно розрахунку страхового відшкодування, доданого до матеріалів справи, розмір страхового відшкодування страховою компанією ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» постраждалому ОСОБА_3 було визначено в сумі 55 160 (п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 62 копійки /а.с.34/.

Відповідно до платіжних доручень № 13828 від 20.08.2020, № 14014 від 21.08.2020, № 14419 від 27.08.2020, № 14927 від 01.09.2020 та № 15162 від 03.09.2020 платником ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» було виплачено потерпілому внаслідок ДТП ОСОБА_3 кошти у розмірі 15 160,62 грн, 10 000,00 грн, 10 000,00 грн, 10 000,00 грн та 10 000,00 грн, відповідно, що в загальному розмірі становить повну суму обрахованого страхового відшкодування - 55 160 (п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 62 копійки /а.с.35-39/.

Оскільки відносно транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 було укладено два договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які діяли (були чинними) на час скоєння ДТП /16.03.2020/, та враховуючи здійснення ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» страхового відшкодування на користь потерпілої особи у повному розмірі 55 160,62 грн, - страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» звернулась до ПАТ «НАСК «Оранта» (позивача) із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 27 580,31 грн, що становить 50% від суми виплаченого страхового відшкодування потерпілому (заява про виплату страхового відшкодування за вих. № 51-5686 від 18.09.2020) /а.с.7-8, 10/.

З розрахунку страхового відшкодування, затвердженого начальником Управління врегулювання збитків ПАТ «НАСК «Оранта» від 18.12.2020, вбачається, що 50% суми страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 2000,00 грн становить 25 580,31 грн /а.с.41/.

Згідно протоколу узгодження розміру страхового відшкодування та порядку його виплати від 21.01.2021 з додатком №1 від 29.01.2021 - сторони ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ПАТ «НАСК «Оранта» узгодили здійснення зарахування взаємних однорідних вимог на суму 60 823,79 грн за страховими випадками, серед яких наявний Поліс ОСЦПВВНТЗ АО № 5257329 (договір, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта»; дата ДТП: 16.03.2020; номер вимоги: 51-5686; дата вимоги: 18.09.2020; погоджена сума: 25 580,31 грн) /а.с.42-43/.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень ст. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Суд вважає, що безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями відповідача доведено належними і допустимими доказами. Зокрема, вищезагаданою постановою суду у справі про адміністративне правопорушення доведено вину ОСОБА_1 у порушенні п. 11.3. Правил дорожнього руху України - неврахування водієм дорожньої обстановки, невпорання із керуванням та виїзд на смугу зустрічного руху із подальшим зіткненням з автомобілем, що рухався в зустрічному напрямку, а також порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 свою вину (своє внутрішнє ставлення) до причин ДТП, яка полягає у порушенні цих правил, визнав повністю.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на ремонт автомобіля позивачем надано: звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. № 18068 від 19.05.2020; акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) № б/н з датою огляду 21.03.2020; ремонтну калькуляцію № 18068 від 04.04.2020; розрахунок страхового відшкодування та платіжні доручення № 13828 від 20.08.2020, № 14014 від 21.08.2020, № 14419 від 27.08.2020, № 14927 від 01.09.2020 та № 15162 від 03.09.2020, що підтверджують сплату такого відшкодування, а також протокол узгодження розміру страхового відшкодування та порядку його виплати від 21.01.2021 з додатком №1 від 29.01.2021, з яких вбачається здійснення зарахування взаємних однорідних вимог між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ПАТ «НАСК «Оранта» на суму 60 823,79 грн за страховими випадками, в тому числі і за Полісом ОСЦПВВНТЗ АО № 5257329 на суму 25 580,31 грн.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За положенням п.п.«а» п. 38.1.1. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

Аналогічний висновок викладено у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Згідно норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

Аналогічний висновок викладено у пунктах 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, у даному випадку при повному задоволенні позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст.27 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 3, 22, 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму страхового відшкодування у розмірі 25 580 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ: 00034186, місцезнаходження: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, індекс 02081;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 22.07.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко