Рішення № 98477024, 21.07.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/338/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши в підготовчому с удовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк»,

третя особа: Кілійська міська рада

про

визнання права власності на земельну частку (пай)

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк», третя особа: Кілійська міська рада про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обгрунтовання позову зазначено, що ОСОБА_1 , 15.06.1991 року на підставі наказу № 7 від 15.06.1991 року прийнятий на посаду механізатора в колгосп «Путь Леніна». Наказом № 9 від 10.06.1993 року звільнений від займаної посади у зв`язку з призивом в ряди армії України, в якій він проходив службу в період з 12.06.1993 року по 28.11.1994 року. Наказом № 2 від 20.02.1995 року позивач працевлаштований механізатором в колгосп «Путь Леніна», який було реорганізовано в КСП «Маяк», на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 17.09.1992 року. Наказом № 13 від 27.05.1996 року позивача звільнено з КСП «Маяк» на підставі ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням. Тобто, на момент видачі КСП «Маяк» Державного Акту на право колективної власності на землю, він являвся членом кооперативу та відповідно до Указу Державного Комітету України по земельним ресурсам за № 11 від 20.01.1996 року і Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай), як член сільськогосподарського підприємства, кооперативу, котрий на момент отримання Державного акту працював та являвся членом зазначеного підприємства.

08.09.2020 року позивачем до правління СВК «Маяк» було подано заяву, згідно якої просив виділити йому земельну частку (пай) для ведення сільськогосподарської діяльності. Однак, відповідно до листа за вих. № 73 від 11.09.2020 року позивачу було відмовлено, посилаючись на вимоги ст. 3 Закону України «Про порядок виділу в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), оскільки він повинен подати в Кілійську міську раду або в Кілійську районну державну адміністрацію заяву про виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості.

Рішенням Кілійської міської ради № 86-VIII-2 від 16.12.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельну частку (пай) на території Кілійської міської ради (за межами населеного пункту).

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Маяк», розміром 3,44 в умовно кадастрових гектарах, яка розташована в межах Кілійської міської ради Одеської області.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи Кілійської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмової заяви представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку передбаченому ст. ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 29.11.2002 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що на підставі наказу № 7 від 15.06.1991 року, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду механізатора в колгосп «Путь Леніна», /а. с. 10/.

Згідно наказу № 9 від 10.06.1993 року ОСОБА_1 звільнений від займаної посади у зв`язку з призивом в ряди армії України, /а. с. 10/.

Відповідно до наказу № 2 від 20.02.1995 року ОСОБА_1 працевлаштований механізатором в колгосп «Путь Леніна», який було реорганізовано в КСП «Маяк», на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 17.09.1992 року.

Наказом № 13 від 27.05.1996 року ОСОБА_1 звільнено з КСП «Маяк» на підставі ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням.

08.09.2020 року ОСОБА_1 подано заяву до правління СВК «Маяк», згідно якої просив виділити йому земельну частку (пай) для ведення сільськогосподарської діяльності, /а. с. 6/.

Відповідно до листа за вих. № 73 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю), оскільки ним не подано до Кілійської міської ради або Кілійської районної державної адміністрації заяви про виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості, /а. с. 9/.

Рішенням Кілійської міської ради № 86-VIII-2 від 16.12.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельну частку (пай) на території Кілійської міської ради (за межами населеного пункту), /а. с. 12/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 16 та 328 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до Указу Президента № 720 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали у ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) при паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства кооперативу, товариства є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (п.17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу), член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Так, позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Отже, як встановлено судом, позивач був членом КСП «Маяк» на час передачі у колективну власність землі, однак його не було включено до списків членів даного КСП, які мали право на земельну частку (пай) та відповідний сертифікат йому не був виданий.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, право позивача на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Маяк» було порушено, суд виходячи з принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землю громадян, що визначено п. б) ч. 1 ст. 5 ЗК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Маяк» (на даний час - СВК «Маяк») за рахунок вільних земель на території Кілійської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись п.2 Указом Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ч.1 ст.1, ч.ч.1, 2 ст.2, ст.3 Закону України від 05.06.2003р. «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст. 81, 200, ст. 206, ст. 258, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк», третя особа: Кілійська міська рада про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Маяк», розміром 3,44 умовно кадастрових гектар, яка розташована в межах Кілійської міської ради Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан