Рішення № 98476268, 20.07.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа№329/547/21

Справа № 329/547/21

Провадження 2/329/145/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Сивак В.Г.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зв`язку з тим, що відповідач не виконує обов`язки по поверненню кредиту за кредитним договором б/н від 29.10.2015 року, внаслідок чого станом на 11.05.2021 року виникла заборгованість в сумі 12 301грн 28коп яка складається з:

-9 675грн 68коп - заборгованість за тілом кредиту;

-2 625грн 60коп - заборгованість за простроченими відсотками.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, інші клопотання та заяви відсутні. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач заявою позов визнала на суму фактично отриманих грошових коштів. Зауважує, що застрахувала свою відповідальність перед банком, отримала травму, але з`ясувала, що ця хвороба не є страховим випадком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач 29.10.2015р. підписала анкету-заяву б/н (а.с.16) про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку із зазначенням своїх анкетних даних, адреси, контактної інформації, сімейного та соціального статусу тощо, із зазначенням про приєднання в повному обсязі до умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», який розміщено на сайті банку, які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого він згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.privatbank.ua.

До позовної заяви позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.17-66).

Відповідно до наданого банком розрахунку, розмір заборгованості відповідача за договором № б/н від 29.10.2015р. станом на 11.05.2021 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 12 301грн 28коп яка складається з 9 675грн 68коп - заборгованість за тілом кредиту; 2 625грн 60коп - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.10-13).

За приписами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 цього Кодексу визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Вказаний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.

Додані представником позивача до матеріалів позову такі документи як: розрахунки заборгованості (а.с.10-13), довідка про зміни кредитного ліміту (а.с.14), банківська виписка (а.с.75-76), довідка про видачу кредитних карток (а.с.15) - не містять Умов, Правил та Тарифів обслуговування кредитного рахунку, як ті, що надані до позовної заяви так і ті про які зазначає сторона позивача у змісті позову, які б, при цьому, були узгоджені обома сторонами. Крім того, зазначені документи не містять і посилань на те, що їх складовою є Умови та правила надання банківських послуг про які зазначає представник позивача у позові та/або які додає до позовної заяви.

Згідно правового висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У вказаній постанові, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зробила і висновок про те, що згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Таким чином посилання представника позивача і долучення до матеріалів позову, будь-яких Умов, Правил та Тарифів, за якими обслуговуються кредитні рахунки в разі відсутності погодження з усіма їх складовими зі сторони позичальника (відповідача по справі) є безпідставними, а отже безпідставним є посилання позивача і на те, що при укладанні кредитного договору сторони керувались правилами встановленими частиною 1 статті 634 ЦК України, оскільки, в даному випадку, їх застосування є неможливим.

З банківської виписки, яка є первинним документом (а.с.75-76), оскільки в ній зафіксовано факт виконання господарських операцій за особовим рахунком відкритим у позивача з`ясовано, що позивачем було відкрито на ім`я відповідача картковий рахунок, по якому було встановлено 18.12.2018р. кредитний ліміт в сумі 10 000грн., який зменшено до нуля 15.12.2020р.

Встановлено, що відповідачу було відкрито кредитний рахунок для здійснення відповідачем операцій, за яким позивачем видана відповідачу кредитні картки терміном дії останньої за хронологією 06/22.

Представником позивача надано банківську виписку по особовому рахунку на ім`я відповідача за період з 23.11.2015 по 01.05.2021р., з якої встановлено, що відповідач фактично користувався грошовими коштами наявними на даному рахунку, шляхом їх зняття у готівковій формі та здійснення операцій з їх використання на свої потреби у безготівковій формі в період з 23.11.2015 по 08.08.2020 р., в загальній сумі 13 311грн 41коп, при цьому внесено на картковий рахунок позивачем шляхом поповнень 10 687грн 14коп.

У своїй постанові від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Позаяк відповідач, відповідно виписки з банківського рахунку, з фактично отриманої суми грошових коштів 13 311грн 41коп повернула 10 687грн 14коп, та з врахуванням платежів по договору страхування 614грн 18коп слід стягнути з відповідача на користь позивача отримані, але не повернуті грошові кошти в сумі 2 624грн 27коп (отримані 13 311грн 41коп - повернуті 10 687грн 14коп), а також платежі за договором страхування, які списувалися з кредитного ліміту, в сумі 614грн 18коп (87,74х7), а всього 3 238грн 45коп.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача 597грн 60коп (2270х3238,45/12301,28).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 18, 141, 247, 258, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 жовтня 2015 року станом на 11 травня 2021 року в сумі 3 238 гривень 45 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 597 гривень 60 копійок, а всього 3 836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 05 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Покопцева Д.О.