Рішення № 98475648, 13.07.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4877/21

Провадження №2/263/1645/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шевченко О.А., при секретарі Тимошенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу ДВС у місті Маріуполі, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВИС» про скасування (зняття) арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна ОСОБА_1 про скасування арешту з нерухомого майна ТОВ «ТОФИС», а саме: нежитлового приміщення 3, за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування зазначила, що 21.03.2008 року ТОВ «ТОФИС» уклало кредитний договір №11319162000 з АТ «Укрсиббанк», який був забезпечений іпотекою – нерухомим майном, розташованим в Центральному районі м.Маріуполя, Запорізьке шосе, 3 та Запорізьке шосе, 5. 05 січня 2021 року всі вимоги до ТОВ «ТОФИС» за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 року були відступлені ТОВ «Фінансова компанія ГОРИЗОНТ» та користь ОСОБА_1 . Позивачка звернулась до ТОВ «ТОФИС» із вимогою про виплату заборгованості, підприємство виконати свої зобов`язання не має можливості, але не заперечує проти реєстрації за іпотекодержателем права власності на іпотечне майно. Однак, при зверненні до нотаріальної контори, позивачка дізналась, що здійснити перереєстрацію майна неможливо, оскільки на все майно ТОВ «ТОФИС» накладено арешт постановою державного виконавця Жовтневого ДВС. 05.08.2015 році всі виконавчі провадження були закриті, виконавчі листи повернуті стягувачу. У відповідності до вимог ЗУ «Про іпотеку», у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувача, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Враховуючи наведене, позивачка просила скасувати арешт із зазначеного у позові майна.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, від її представника, адвоката Лисокової О.О., надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Відповідач у судове засідання не з`явився, від головного державного виконавця Кукуц Т.І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача, заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки фактично рішення суду не виконано, хоча виконавчі провадження і закінчені.

Від представника третьої особи, директора ТОВ «ТОФИС» Будика О.В., надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, обставини, викладені у позовній заяві підтвердили, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно договору про відступлення права вимоги від 05 січня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., ТОВ «Фінансова компанія горизонт» відступило ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 року з усіма додатковими угодами та можливими змінами і доповненнями до нього (зокрема за договором іпотеки №13800 та №13842).

Згідно договору іпотеки №13800 від 21.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №1299, ТОВ «Тофис» передало в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Никоненко Т.В. було накладено заборону відчуження вказаних у договорі нежитлових будівель.

Згідно договору іпотеки №13842 від 21.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №1237, ТОВ «Тофис» передало в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Никоненко Т.В. було накладено заборону відчуження вказаних у договорі нежитлових будівель.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 13.04.2021 року, виконавче провадження №42073213, відкрите 14.02.2014 року з виконання рішення Господарського суду Донецької області №905/6970/13 від 26.11.2013 року, завершено.

Згідно інформації про виконавче провадження від 13.04.2021 року, виконавче провадження №42072966, відкрите 14.02.2014 року з виконання рішення Господарського суду Донецької області №905/696/13 від 07.11.2013, завершено.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За положенням ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійснені їм права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» встановлено, що позов про зняття арешту з майна може буті пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17.

Враховуючи, викладене, а також те, що належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту, тому суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,5,19, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, ст.ст. 3,12,54 Закону України «Про іпотеку», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу ДВС у місті Маріуполі, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВИС» про скасування (зняття) арешту з майна – задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна ТОВ «ТОФИС», а саме: нежитлового приміщення 3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; та з нежитлового приміщення 5а, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Шевченко