Рішення № 98475396, 15.07.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/848/21

Єдиний унікальний № 742/1326/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем (реєстровий номер 6247) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 49456 грн.90 коп. А також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати по справі.

Свій позов мотивує тим, що 26.12.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер 6247) про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 49456,90 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області від 16.03.2020 відкрито виконавче провадження №61560123 з примусового виконання виконавчого напису №62475, виданого 26.12.2019.

Описаний вище виконавчий напис є неправомірним та таким, що не підлягає виконанню, так як у позивача відсутні будь-які боргові зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», а також надані нотаріусу документи не давали можливість йому встановити безспірність заборгованості ОСОБА_1 у зв`язку з чим нею і подано відповідний позов.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте її представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з`явився та не надав відзив на позовну заяву у строк передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О.П. в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про поважність причини своєї неявки.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. вчинений виконавчий напис (реєстровий номер 6247) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 49456,90 грн (а.с.30).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області від 16 березня 2020 року відкрито виконавче провадження №61560123 з примусового виконання виконавчого напису №62475, виданого 26 грудня 2019 року, накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 та звернуто стягнення на її доходи (а.с.31-33).

Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок № 296/5). Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Ухвалами Прилуцького міськрайонного суду від 214.04.2021 та 05.05.2021 було витребувано від приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича належним чином завірені копії усіх документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №6247 виданий 26.12.2019, проте вимоги ухвал останнім не були виконані.

При цьому, відповідачем - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не надано жодного доказу, щоб підтверджував наявність всіх необхідних документів при вчинені виконавчого напису та з листа який було адресовано на адресу суду 27.04.2021 вбачається, що в останнього відсутні документи та/або їх копії, а також зазначено, що законодавством не встановлено вимог про обов`язкове зберігання кредитором документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису. Оригінали документів перебувають у справах приватного нотаріуса (а.с.20).

Проте, як вказує позивач в позовній заяві вона будь-яких фінансових відносин з відповідачем не мала, а тому, документи, що подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, з наданих документів не можливо встановити чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначав, що жодних боргових зобов`язань за кредитними договорами вона немає. Натомість, відповідач не скористався своїм правом на спростування даних тверджень позивача шляхом подання відзиву на позовну заяву з викладеними запереченнями проти позову та не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування безспірної заборгованості, її розміру та розрахунку такого розміру, що відповідно спростовує існування безспірної заборгованості та підтверджує порушення нотаріусом наведених вимог норм матеріального права при вчиненні виконавчого напису.

Також, як вбачається з виконавчого напису нотаріуса, заборгованість нібито стягується за період з 10.04.2018 по 29.11.2019, що це за період і чим дана заборгованість підтверджується ні відповідач, ні нотаріус не надали суду жодних доказів, що знову ж таки підтверджує відсутність безспірності.

Так, відповідно до ч.1 cт.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 10, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ч.7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на те, що розмір заборгованості належним чином не підтверджується, так як і наявність всіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем (реєстровий номер 6247) про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 49456 грн.90 коп варто визнати таким, що не підлягає виконанню.

За подання позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №6857 від 08.04.2021. А тому у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі та у відповідності до ст.141 ЦПК України, така сума підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76/81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (01033, м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Саксаганського, буд.14 оф.301, код в ЄДРПОУ 42642578), треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович (08201, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Мечникова, 103/85), приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович ( АДРЕСА_3 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем (реєстровий номер 6247) про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 49456 грн.90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (01033, м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Саксаганського, буд.14 оф.301, код в ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Ільченко