Ухвала суду № 98474789, 19.02.2021, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 125/1087/20

Провадження №1-кп/149/24/21

19.02.2021 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В., прокурора Храновської І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників адвокатів Беліменко В.І., Мартинюка Я.С.,

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою внесене у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором внесено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на шістдесят днів. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - у вчиненні умисного вбивства, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 сприятиме його переховуванню від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Зокрема це підтверджується і тим, що ОСОБА_1 , після того як йому стало відомо про смерть потерпілого, переховувався від органів досудового розслідування та оголошувався у розшук. Окрім того прокурор обґрунтовує своє клопотання також тим, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи особою молодого віку, не має сталих соціальних зв`язків, не працює, не одружений, не має сім`ї, що свідчить про слабкі соціальні зв`язки. Крім того, так як у кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитані свідки, існує обґрунтований ризик та можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків. Також існує ризик того, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної поведінки під час судового розгляду, що свідчить про існування ризиків визначених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора заперечив. Разом з тим, просив застосувати до нього більш м"який запобіжний захід у виді домашнього арешту..

Захисник адвокат Беліменко В.І. заперечує проти клопотання прокурора з тих підстав, що клопотання обвинуваченому вручено з порушенням вимог абзацу 10 п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України та вимог ч. 2 ст. 184,ч. 1 ст. 199 КПК України, Глави 18 КПК України. На думку сторони захисту вказані порушення є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання. Також звертає увагу суду на те, що прокурором не доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що більш м"який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, є надуманим. Разом з тим, так як обвинувачений клопоче перед судом про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м"який та застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то таке клопотання підтримує.

Захисник адвокат Мартинюк Я.С. підримав доводи захисника адвоката Беліменко В.І. Вважає, що клопотання прокурора не підлягає розгляду так як подане також з порушенням вимог статей 131, 132, 184,199 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з заявою про проведення судового засідання 19.02.2021 року за його відсутності. У разі внесення прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, таке клопотання підтримує та просить його задовільнити.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Клопотання розглядається головуючим суддею із складу колегії суддів, яка визначена для розгляду даного кримінального провадження, відповідно до порядку передбаченого п. 20-5 Розділу ХІ. Перехідні положення КПК України, так як суддя Робак М.В. із складу колегії суддів з 18.02.2021 року перебуває на лікуванні і виключена з автоматизованої системи документообігу суду, а Постановою КМУ № 104 від 17.02.2021 року в Україні продовжено загальний карантин у зв"язку пандемією коронавірусу та встановлено адаптивний карантин.

Ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 02.06.2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, який в подальшому продовжувався ухвалами слідчих суддів та суду.

Також, ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 24.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 21.02.2021 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Виходячи з положень статей 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи що ризики, визначені п. 1,3,5 ч. 1 статті 177 КПК України на час розгляду клопотання прокурора не зменшилися та продовжують існувати, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , у якого відсутні міцні соціальні зв`язки, який посередньо характеризується за місцем проживання та у побуті, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом у випадку доведення його вини у його вчиненні передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, враховуючи те, що свідки у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитані, а обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, переховуватись від суду, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, визначеним п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші більш м"які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, не убезпечать від вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, свідчать про високий ступінь ризику переховуватися від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, оскільки обставини, які враховувались раніше слідчим суддею та судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, ризики визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились і продовжують існувати.

При цьому суд, виходячи з вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що достатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також виходить з того, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Щодо доводів сторони захисту, що клопотання обвинуваченому вручено з порушенням вимог абзацу 10 п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, вимог ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст. 199 КПК України, Глави 18 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання, то суд приходить до висновку, що наведені доводи є не є безумовними підставами для відмови у задоволенні клопотання. Суд враховує, що прокурором приймалися міри щодо вручення обвинуваченому копії клопотання про продовження строку запобіжного заходу, про що свідчить копія супровідного листа прокурора начальнику ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", отримана вказаною установою 06.02.2021 року. З повідомлення вказаної установи виконання покарань прокурору від 15.02.2021 року вбачається, що копія клопотання прокурора була вручена обвинуваченому 11.02.2020 року. Що стосується своєчасного вручення копії клопотання захисникам, то суд приймає до уваги, що копія такого клопотання 09.02.2021 року надіслана прокурором на електронну адресу захисників, що не позбавляло їх можливості ознайомитися зі змістом клопотання та підготуватися до розгляду клопотання судом. Що стосується порушення вимог абзацу 10 п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, то суд приймає до уваги те, що про те, що клопотання про продовження судом запобіжного заходу обвинуваченому має розглядатися в порядку передбаченому п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України стало відомо лише 18.02.2021 року і прокурором в межах розумного строку, тобто на наступний день - 19.02.2021 року, таке клопотання було подано суду через канцелярію Хмільницького міськрайонного суду. Вказане жодним чином не порушує право обвинуваченого на захист та право сторони захисту на належний захист обвинуваченого при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу, і також не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, а в задоволенні клопотання обвинуваченого виходячи з наведених вище підстав, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178,183,194,331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м"який у виді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання прокурора Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Храновської І.І. задовільнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 1 ст. 115 КК України, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19.04.2021 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Вергелес В.О.