Ухвала суду № 98472316, 30.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1950/21

провадження № 2/753/6731/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заєць Анатолія Миколайовича - начальника Дарницького райвідділу державної виконавчої служби у м. Києві, Єрмакової Олени Анатоліївни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Дем'янової Людмили Олександрівни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Казімко Вячеслава Анатолійовича - звільненого з посади начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних і адміністративних справ Дарницького райсуду м. Києва про стягнення моральної шкоди та звільнення з посади, застосування адміністративного покарання,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 22.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних і адміністративних справ Дарницького районного суду м. Києва Казімко В.А., начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заєць А.М., старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єрмакової О.А., старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дем'янової Л.О., про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди та звільнення з посади залишено без руху, роз'яснені позивачу вимоги чинного законодавства, яким не відповідає її позовна заява, окреслено спосіб усунення вказаних недоліків, а саме: позивачу на усунення недоліків позову слід визначитись із способом захисту порушених прав, подати відповідну позовну заяву у новій редакції, форма та зміст якої повинні відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Окрім іншого, у позовній заяві повинні бути належним чином викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з посиланням на докази, що їх підтверджують, наведено обґрунтування зв'язку відповідача з предметом спору та обраного позивачем способу захисту порушених прав. Позивачу надано строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Позивачем було отримано зазначену ухвалу 18.06.2021.

На виконання ухвали суду позивач 25.06.2021 подала позовну заяву в новій редакції до Заєць Анатолія Миколайовича - начальника Дарницького райвідділу державної виконавчої служби у м. Києві, Єрмакової Олени Анатоліївни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Дем'янової Людмили Олександрівни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Казімко Вячеслава Анатолійовича - звільненого з посади начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних і адміністративних справ Дарницького райсуду м. Києва про стягнення моральної шкоди та звільнення з посади, застосування адміністративного покарання.

Вимогами позовної заяви в новій редакції є:

1.Витребувати докази, які є у великій кількості у справі №753/2464/21;

2.Розшукати відповідача Казімка В.А.;

3.Стягнути з відповідачів моральну шкоду, тобто суму, яка незаконно без обґрунтувань мала бути стягнута з позивача, а саме: 18 000 грн з Казімка В.А., 18 000 грн з Зайця А.М., 18 000 грн з Єрмакової О.А., 1 000 грн з Дем'янової Л.О.;

4.За порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», службову недбалість, службовий підлог звільнити з займаних посад Зайця А.М., Єрмакову О.А., до Дем'янової Л.О. застосувати адміністративне покарання у вигляді догани;

5.Не виносити ухвал з 05.07.2021 по 30.07.2021.

Позов обґрунтовано тим, що під час виконання своїх обов'язків виконавець та працівник суду своїми неправомірними діями завдали їй шкоди, перебуваючи у трудових відносинах, яку вона просить стягнути з них, звільнити Зайця А.М., Єрмакову О.А., до Дем'янової Л.О. застосувати адміністративне покарання у вигляді догани.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.

Так, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України). Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку було залишено без руху через численні недоліки, роз'яснено спосіб приведення позовної заяви у відповідність до вимог законодавства, позивачем подано позовну заяву в новій редакції, як таку, що приведена до вимог чинного законодавства. Однак надана позовна заява в новій редакції не відповідає вимогам Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема, містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява в новій редакції не містить повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

З позовної заяви в новій редакції неможливо дійти однозначного висновку, позивач звертається до суду з позовом до відповідачів - фізичних осіб, чи до відповідачів - юридичних осіб, де працюють Заєць Анатолій Миколайович, Єрмакова Олена Анатоліївна, Дем'янова Людмила Олександрівна, Казімко Вячеслав Анатолійович.

Судом роз'яснюється позивачу, що у разі, якщо позивач звертається до відповідачів як до фізичних осіб - необхідно, у відповідно до статті 175 ЦПК України, вказати прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб, місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У разі, якщо позивач звертається до відповідачів юридичних осіб, необхідно, у відповідно до статті 175 ЦПК України, вказати повне найменування юридичної особи, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що вимога щодо розшуку відповідача Казімка В.А. не ґрунтується на жодних вимогах закону.

Оскільки з позовної заяви вбачається невизначеність, неоднозначне розуміння хто є сторона відповідача та неможливо встановити її статус, відповідач втрачає можливість реалізувати свої права в умовах невизначеності його статусу під час розгляду справи, який прагне до захисту своїх інтересів від претензій з боку позивача, адже потреба відповідача у захисті проти поданого позивачем позову закономірна і обумовлена нормами права. Сторони рівні у своїх правах перед судом, обмеження прав сторін не допускається. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.

Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.

Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з приписами Цивільного кодексу України нарівні з фізичними особами суб'єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та особистих немайнових прав і обов'язків можуть бути колективні утворення, які мають статус юридичної особи.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, може вступати у цивільні відносини і виступати позивачем та відповідачем у суді.

Керівник юридичної особи є органом її управління, до компетенції якого відносяться питання діяльності юридичної особи, а тому він не може виступати в суді ні позивачем, ні відповідачем.

Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід визначитись з суб'єктним складом учасників спору, оскільки Заєць Анатолій Миколайович - начальник Дарницького райвідділу державної виконавчої служби у м. Києві, Єрмакова Олена Анатоліївна - старший державний виконавець Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Дем'янова Людмила Олександрівна - старший державний виконавець Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Казімко Вячеслав Анатолійович - звільнений з посади начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних і адміністративних справ Дарницького райсуду м. Києва не є самостійними суб'єктами правовідносин в даних правовідносинах.

Оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги пред'являються до відповідачів як до суб'єктів владних повноважень, а позов пред'явлений до фізичних осіб, судом встановлено, що відповідачі не є зобов'язаними за вимогою особами, що у свою чергу, є самостійною підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Позивачу роз'яснюється, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним функцій державної влади, якщо позовні вимоги спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на приписах цивільного законодавства, службові особи мають залучатися до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, містити зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Окрім того, позивач у позовній заяви в новій редакції зазначає, що усі докази, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, містяться у цивільній справі №753/2464/21 та просить витребувати вказану справу (чи витребувати докази, що в ній містяться).

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 84 ЦПК України визначено: учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, з клопотання позивача не зрозуміло, які саме докази потрібно суду витребувати та не додано підтверджень вжиття особою, яка подає клопотання, заходів для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, з урахуванням того, що позивач зазначає, що вона є стороною у справі №753/2464/21, а тому логічно випливає, що позивач має можливість ознайомитись з матеріалами справи та отримати належним чином завірені сторінки матеріалів справи №753/2464/21 та надати суду як докази на підтвердження заявлених вимог.

Також, суд повторно звертає увагу позивача на вимоги ЦПК України, які вказувались в ухвалі від 22.05.2021, та при поданні позовної появи в новій редакції не усунуті позивачем:

-не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

-не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

- не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) є порушенням права на справедливий судовий захист.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивачу на усунення недоліків позову слід подати відповідну позовну заяву у новій редакції у кількості відповідної до кількості учасників справи, форма та зміст якої повинні відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Окрім іншого, у позовній заяві повинні бути належним чином викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, з посиланням на докази, що їх підтверджують; наведено обґрунтування зв'язку відповідача з предметом спору та обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та необхідні письмові докази, зокрема, докази порушення відповідачами особистих немайнових прав позивача, та/або клопотання про витребування доказів судом встановленої форми, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258- 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до до Заєць Анатолія Миколайовича - начальника Дарницького райвідділу державної виконавчої служби у м. Києві, Єрмакової Олени Анатоліївни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Дем'янової Людмили Олександрівни - старшого державного виконавця Дарницького райвідділу державної виконавчої служби, Казімко Вячеслава Анатолійовича - звільненого з посади начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних і адміністративних справ Дарницького райсуду м. Києва про стягнення моральної шкоди та звільнення з посади, застосування адміністративного покарання - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Заставенко