Рішення № 98471611, 19.07.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1448/21

Провадження № 2-а/307/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

розглянувши за правилами ч. 4 ст. 229 КАС України (за відсутності всіх учасників справи та не здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанов у справах про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 5 травня 2021 року пред`явив адміністративний позов до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС України Балана І.В. від 31 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 0288/30500/21 про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 27 397, 26 гривень та скасування постанови першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС Балана І.В. від 31 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 0289/30500/21 про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 15 330,90 грн.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилався на те, що постановами першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС Балана І.В. від 31 березня 2021 року у справах № 0288/30500/21 та № 0289/30500/21 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 27397,26 грн. та 15 330,90 грн. відповідно.

Вказаними постановами його, позивача, визнано винним у вчиненні протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а саме за те, що він 08 серпня 2017 року в зоні митної діяльності «Виноградів вантажний» Закарпатської митниці ДФС здійснив митне оформлення товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне походження за зниженим рівнем ставки ввізного мита, передбаченого п. 1 ст.29 розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, а саме: відповідно до декларації-інвойсу від 25 липня 2017 року № 1770068 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 08 серпня 2017 року № UA 305130/2017/008680 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту до вільного обігу сідельний тягач для перевезення напівпричепів марки «VOLVO FН 440 42Т», номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, країна походження: Європейська спільнота, фактурна вартість 126 500 чеських крон заявлена митна вартість 152 207,07 гривень, експортер (продавець) товару - чеська компанія «NEV TIR» s.r.o. (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія).

У поданій ним, позивачем, декларації зазначено преференційний документ - інвойс від 25 липня 2017 року № 1770068 (гр.44 МД), виданий чеською компанією «NEV TIR s.r.o.» та здійснено митне оформлення товару за ставкою ввізного мита - 5%.

Згідно заявлених даних були нараховані та сплачені митні платежі в сумі 39573,83 гривень (мито 5%- 7 610, 35 гривень, ПДВ - 31 963,48 гривень).

Також, відповідно до декларації-інвойсу від 26 липня 2017року №1770073 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 08 серпня 2017 року №UA305130/2017/008694 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, марки «KOGEL SNCO 24 Р 90», номер шасі НОМЕР_2 , 2006 року випуску, країна походження Європейська спільнота, фактурна вартість 35 000,00 чеських крон, заявлена митна вартість 85171, 67 гривень, експортер - чеська компанія «NEV TIR» s.r.o. (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія).

У поданій декларації ним, позивачем, зазначено преференційний документ - інвойс від 26 липня 2017 року №1770073, виданий чеською компанією «NEV TIR» s.r.o. (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія) та здійснено митне оформлення товару за ставкою ввізного мита - 5%.

Згідно заявлених даних були нараховані та сплачені митні платежі в сумі 22144, 63 гривень ( мито 5%- 4258, 58 гривень , ПДВ - 17886, 05 гривень).

21 грудня 2018 року Закарпатською митницею ДФС було направлено уповноваженим органам Словацької Республіки запит для проведення перевірки декларацій інвойсів, складених експортером чеською компанією «NEV TIR s.r.o» (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія), в тому числі від 25 липня 2017 року №1770068 та від 26 липня 2017 року №1770073, згодом була отримана офіційна відповідь чеської сторони, якою не підтверджено достовірність і правильність (точність) цих декларацій-інвойсів від 25 липня 2017 року №1770068 та від 26 липня 2017 року №1770073, оскільки товар не відповідає вимогам Протоколу 1 щодо преференційного походження товарів.

Так, митним органом було виявлено правопорушення і наказом митниці від 06 серпня 2020 року за №379 призначено невиїзну первірку ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої складено Акт та донараховано мито до ставки 10%, перераховано ПДВ, визначено, що підлягає доплаті ОСОБА_1 ввізне мито за розмитнений сідловий тягач в сумі 7 610, 35 гривень та ПДВ в сумі 1522,07 гривень, за причіп - мито в сумі 4 258, 58 гривень, ПДВ - 851, 72 гривень, а також посадовою особою митниці 31 березня 2021 року було винесено дві постанови у справах про порушення митних правил за ст.485 Митного Кодексу України.

Із оскаржуваними постановами він, позивач, у справі про порушення митних правил він не погоджується, вважає їх не обґрунтованими та такими, що постановлені з порушенням чинного законодавства, оскільки розгляд справи є неповним та не об`єктивним.

Зокрема, згідно ст. ст. 524, 525 МК України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Проте, вказані справи відповідач розглядав у період з 6 серпня 2020 року по 31 березня 2021 року.

Крім того, в нього, позивача, не було жодного умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки декларація-інвойс була надана експортером та з невідомих причин через три роки експортер не підтвердив походження товарів, виробником якого є член ЄС - Швейцарія, а митні органи дійшли висновку, що зазначені декларації-інвойси не відповідають вимогам щодо точності документу, тобто не стверджено, що такий документ є неправдивим.

Зокрема, відповідач 27 березня 2020 року отримав офіційну відповідь уповноваженої особи Чеської Республіки, а саме: лист Держмитслужби №16-3/16-01-01/7.7/566 яким надіслано відповідачу відповідь чеської сторони про те, що в тому числі декларація-інвойс від 25 липня 2017 року за №1770068 та від 26 липня 2017року за №1770073 не відповідають вимогам щодо точності та 06 серпня 2020 року наказом №379 керівника митниці було призначено перевірку виявлених правопорушень для визначення складу правопорушення, нарахування сум податкових зобов`язань.

Законом передбачено, що у разі, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 Митного кодексу України розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Рішення про накладення штрафних санкцій за ст. 485 МК України відповідач постановив 31 березня 2021 року, тобто більше ніж через рік після виявлення правопорушення, що є грубим порушенням вимог законодавства, оскільки за вказаних обставин провадження у справах про адміністративні правопорушення підлягали закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідач стверджує, що направив позивачу нараховані згідно Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення про необхідність сплати нарахованого грошового зобов`язання, винесеного за наслідками перевірки.

Однак, як вбачається із зазначених податкових повідомлень-рішень, вони визначені на підставі вимог Податкового кодексу України і таке грошове зобов"язання є податковим боргом, а не митними платежами, несплата такого платежу не охопоплюється відповідальністю, передбаченою ст. 485 МК України, відповідальність за якою передбачена у разі несплати митних платежів.

Крім того правопорушення, вчинення якого ставиться в провину ОСОБА_1 , не є триваючим, оскільки, може бути скоєне виключно у момент подання митному органу митних декларацій, відтак прийняття відповідачем оскаржуваних постанов № 0288/30500/21 та № 0289/30500/21 від 31 березня 2021 року відбулося з порушення строків, встановлених частиною і статті 467 МК України.

Відповідач подав відзив, у якому позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, а оскаржувані позивачем постанови вважає правомірними, у зв"язку із чим у задоволенні позову просив відмовити виходячи із наступного.

Так, 02 лютого 2021 року в управління забезпечення протидії митним правопорушенням найшла Доповідна записка відділу митного аудиту від 02.02.2021 №7.7-19/13-22 «Про наявність ознак складу порушення митних правил» щодо вчинення громадянином ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі та заниження ним податкових зобов`язань на загальну суму 14 242,72 гривень.

В ході проведення перевірки, з використанням програмно - інформаційного комплексу АСМО «Інспектор», за результатами аналізу електронних копій оформлених митних декларацій, встановлено, що 08 серпня 2017 року в зоні діяльності МП «Виноградів - вантажний» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 здійснено митне оформлення товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставки ввізного мита, передбаченого п.1 ст.29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-члєнами, з іншої сторони.

01 лютого 2019 року Закарпатською митницею ДФС направлено запит для проведення перевірки уповноваженими органами Чехії декларацій інвойсів, складених експортером Чеської Республіки - компанією «NEV TIR» s.r.o. (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія), на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 6000 євро, в тому числі: декларацію інвойс від 25 липня 2017 року № 1770068.

На запит Закарпатської митниці ДФС отримано офіційну відповідь уповноваженого органу Чеської Республіки №33827-2/2020-900000-212/JS, яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених в декларації-інвойсі від 25 липня 2017 № 1770068 та оформленого на адресу громадянина ОСОБА_1 товару в рамках Протоколу І до Угоди.

Тобто, компетентним органом Чеської Республіки за результатом процесу перевірки декларацій інвойсів повідомлено митні органи України, що первинні декларації інвойси від 25 липня 2017 року №1770068 та від 26 липня 2017 року №1770073 не відповідають вимогам щодо достовірності й правильності (точності), та письмово наведено обґрунтування причин, з яких товар, що експортований з території Європейського Союзу на адресу українського суб`єкта господарювання громадянина ОСОБА_1 , не відповідає вимогам положень Протоколу І щодо «преференційного походження товарів» в рамках Угоди.

Наказом Закарпатської митниці Держмитслужби від 06 серпня 2020 року №379 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи», відділом митного аудиту проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митних декларацій типу ІМ40ДЕ від 08 серпня 2017 року №UА305130/2017/008680 та від 08 серпня 2017 №UА305130/2017/008694.

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільги по ввізному миту за преференцією 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» та сплатою ввізного мита за зниженими (тарифна преференція) ставками, на підставі офіційно отриманої відповіді від уповноважених органів країни експортера - Республіки Чехія про не підтвердження «преференційного походження товарів в рамках Протоколу І» контролюючим органом, встановлено неправомірність зазначеної у митній декларації підстави для надання преференції по ввізному миту «410» та сплати ввізного мита за зниженим рівнем ставки ввізного мита ( 5 %) при здійсненні ОСОБА_1 митного оформлення імпортованого товару на митну територію України за митними деклараціями.

До товару, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 8 серпня 2017 року повинна застосовуватися пільгова ставка ввізного мита (10%), передбачена в рамках режиму найбільшого сприяння, встановленого Законом України «Про Митний тариф України».

Митні платежі, які підлягали сплаті за митне оформлення товару по митній декларації становлять 48 706,27 грн. (мито 10%) - 15 220,71 грн., ПДВ - 33 485,56 грн.

За результатами документальної невиїзної перевірки складено Акт від 21 серпня 2020 року №0053/20/7.7-19/ НОМЕР_3 , яким зафіксовано протиправні дії громадянина ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань громадянином ОСОБА_1 на загальну суму 9 132,42 гривень та направила податкові повідомлення-рішення листом митниці 09 вересня 2020 року за №7.7-08-1/7.7-19/29/6114 ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке йому вручено 21 вересня 2020 року.

Оскільки, ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, не оскаржував, на неодноразові запрошення Закарпатської митниці Держмитслужби з`явитися для з`ясування всіх обставин, не прибув, про причини неявки не повідомив, а тому 31 березня 2021 року Закарпатською митницею розглянуто вищевказану справу про порушення митних правил та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 27397, 26 гривень.

Також, 2 лютого 2021 року в управління забезпечення протидії митним правопорушенням надійшла доповідна записка відділу митного аудиту від 2 лютого 2021 року № 7.7-19/13-22 «Про наявність ознак складу порушення митних правил» щодо вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від митних платежів в повному обсязі та заниження ним податкових зобов"язань на загальну суму 14 242, 72 грн.

В ході перевірки встановлено, що 8 серпня 2017 року ОСОБА_1 здійснено митне оформлення товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим рівнем ставки ввізного мита, а саме відповідно до декларації інвойсу від 26 липня 2017 року № 1770073 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 8 серпня 2017 року задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар: напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, марки «KOGEL SNCO 24 Р 90», номер шасі НОМЕР_2 , 2006 року випуску, країна походження Європейська спільнота, фактурна вартість 35 000,00 чеських крон, заявлена митна вартість 85171, 67 гривень, експортер - чеська компанія «NEV TIR» s.r.o. (17000 Ргаhа. Ргіvоzпі 1054/2,Чехія).

Також, 1 лютого 2019 року Закарпатською митницею ДФС направлено запит для проведення перевірки уповноваженими органами Чехії декларацій інвойсів, складених експортером Чеської Республіки - компанією «NEV TIR s.r.o» на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 6000 євро, у тому числі і декларацію інвойс 26 липня 2017 року № 1770073 та отримано офіційну відповідь, якою не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених в декларації - інвойсі від 26 липня 2017 року № 1770073, тобто компетентним органом Чеської Республіки за результатами перевірки декларацій інвойсів повідомлено митні органи України, що первинні декларації інвойси від 25 липня 2017 року № 1770068 та від 26 липня 2017 року № 1770073 не відповідають вимогам щодо достовірності і правильності (точності) та письмово наведено обґрунтування причин,з яких товар, що експортований з території Європейського Союзу не відповідає вимогам положень Протоколу « щодо преференційного походження товарів» в рамках Угоди.

Після чого відділом митного аудиту проведена документальна невиїзна перевірка за результатами якої складено акт від 21 серпня 2020 року № 0053/20/7.7.19/ НОМЕР_3 .

До товару, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 8 серпня 2017 року повинна застосовуватися пільгова ставка ввізного мита (10%), передбачена у рамках режиму найбільшого сприяння, встановленого Законом України від 19 вересня 2013 року «Про Митний тариф України».

Митні платежі, які підлягали сплаті за митне оформлення товару по вказаній митній декларації становлять 27 254,94 грн. ( мито 10%) - 8 517,17 грн., ПДВ - 18 737,77 грн.

Розрахунок суми заниження податкового зобов`язання ОСОБА_1 , яка підлягає сплаті до бюджету України наведено в додатку № 1 до Акта від 21 серпня 2020 року і становить 5 110,30 грн. (ввізне мито - 4 258,58 грн., податок на додану вартість - 851,72 грн.).

Згідно положень частини другої статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Так, митницею згідно акта від 21 серпня 2020 року зафіксовано протиправні дії ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 5 110,30 грн.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (тобто до 6 жовтня 2020 року), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення не оскаржував протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, сума грошового зобов`язання рахується узгодженою.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 25 травня 2021 року, яке у зв"язку із неявкою представника відповідача відкладено на 16 червня 2021 року та у зв"язку із клопотанням представника позивача відкладено на 19 липня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник- адвокат Марич І.Ю. в судове засідання не прибули від представника позивача - адвоката Марича І.Ю. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Закарпатської митниці Державної митної служби України у встановлений строк подав відзив на позов у якому позов не визнав посилаючись на обставини викладені у відзиві, справу просив розглянути у відсутності представника та в задоволенні позову просив відмовити повному обсязі.

Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов наступного висновку.

Із постанови в справі про порушення митних правил №0288/30500/21 від 31 березня 2021 року, винесеної першим заступником Закарпатської митниці ДМС України Баланом І.В., вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, визнано винним у вчиненні порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України за що на нього накладено штраф у розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 27 397, 26 гривень (а. с. 16-18).

Крім цього, із постанови в справі про порушення митних правил №0289/30500/21 від 31 березня 2021 року, винесеної першим заступником Закарпатської митниці ДМС України Баланом І.В., вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, визнано винним у вчиненні порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України за що на нього накладено штраф у розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15 330,90 гривень (а. с. 20-22).

Даючи правову оцінку вказаним постановам суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 485 МК встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Відповідно до частини 1 статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 264 МК встановлено, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів..

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частини 5, 6 статті 264 МК).

Відповідно до частини 5 статті 255 митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії..

Згідно з частиною 1 статті 467 МК якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Частиною 1 статті 522 МК передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Відповідно до статті 491 МК підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

З наведених норм вбачається, що фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій посадових осіб з перевірки наявності в діях особи складу правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.

При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 640/20172/16-а, статтею 467 МК встановлено строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил. Диспозиція статті 485 МК передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, що встановлене митним органом щодо позивача - заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо визначення митного режиму і як наслідок застосування пільги по сплаті митних платежів - не носить триваючого характеру, оскільки є вчиненим з моменту подання відповідної декларації. Тобто, у даному випадку з моменту подання декларації ймовірно протиправні дії більше не вчиняються, відтак інкримінований позивачу склад діяння не носить триваючого характеру.

Таким чином встановлено, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК сплив, оскільки часові рамки вчинення позивачем порушення митних правил, яке ставиться йому у вину митним органом, - 08 серпня 2017 року, моментом виявлення такого - отримання листа відповіді уповноваженого органу Чеської Республіки, а оспорювана постанова відповідачем прийнята 31 березня 2021 року.

Аналізуючи вимоги частини 1 статті 486, статті 489 МК щодо з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, приписів частини 1 статті 466 МК щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, частини 1 статті 531 МК щодо підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки з моменту вчинення правопорушення та до моменту винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил сплинуло більше ніж шість місяців, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що таке стягнення накладено поза межами строків, передбачених статтею 467 МК, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 24 грудня 2020 року у справі № 461/3117/17 та у справі № 569/7509/16-а, відповідно до яких заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення такого правопорушення безпосередньо пов`язаний з поданням відповідних декларацій.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанов та закриття справ про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-244, 246, 250 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС України Балана Ігора Вячеславовича від 31 березня 2021 року №0288/30500/21 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 27 397,26 гривень.

Скасувати постанову першого заступника начальника Закарпатської митниці ДМС України Балана Ігора Вячеславовича від 31 березня 2021 року №0289/30500/21 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 15 330, 90 гривень.

Закрити провадження у справі №0288/30500/21 та справі №0289/30500/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Стягнути із Закарпатської митниці ДМС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмір 908 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: Марич Іван Юрійович, вул. Незалежності, 118, м. Тячів Закарпатська область.

Відповідач: Закарпатська митниця ДМС України, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207.

Суддя Л.Р.Сас