Рішення № 98471040, 14.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2529/20

Провадження 2-а/522/55/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Лахматовій С.В.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. №136/19 від 04.03.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. за порушення положення а.1 ч. 3 ст. 41 Закону України «»Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11, абз.2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, та закриття провадження у справі.

Одночасно, позивач просить поновити їй пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, посилаючись на те, що про існування постанови їй стало відомо 24.07.2019 року. У встановлений законом 10-ти денний строк ОСОБА_1 , скористалась передбаченим правом подати скаргу в порядку в порядку відомчого контролю і 30 липня 2019 року звернулась до в.о. начальника управління ДАБК Одеської міської ради зі скаргою про незаконні дії працівників Управління щодо притягнення її до адміністративної відповідальності та скасування незаконної постанови, яка була зареєстрована за №01-9/93 від 30 липня 2019 року. Однак, відповідь на вказану скаргу надана не була. У зв`язку з чим, 09.09.2019 року ОСОБА_1 знов звернулася і скаргою до голови ДАБІ України, у якій також просила визначити правомірність дій працівників Управління ДАБК Одеської області та скасувати постанову №136/19 від 04.03.2019 року. 20.11.2019 року ОСОБА_1 знову звернулась до начальника ДАБІ України зі скаргою, яку було направлено поштою, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією ПАТ «Укрпошта» про відправку вказаного листа за адресою: 01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 . Однак відповідь по суті вказаної скарги ОСОБА_1 була знайдена у власній поштовій скриньці лише 12.02.2020 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 18 лютого 2019 року посадовою особою відповідача здійснено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт від 19 лютого 2019 року посадовою особою - заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем була винесена постанова № 136/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою вона була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. Вважає дії посадових осіб Управління державного будівельно-архітектурного контролю Одеської міської ради незаконними, а постанову необґрунтованою та такою що має бути скасованою, оскільки вона винесена без належних та допустимих доказів того, що посадову особу органу держархбудконтролю не було допущено до перевірки. Також позивач вказує на те, що посадовою особою Управління ДАБК ОМР при здійсненні позапланової перевірки порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки позивач не був повідомлений про проведення позапланової перевірки. Протокол складався за її відсутності та з відміткою про її неявку, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомлена не була.

Ухвалою від 17 лютого 2020 року позов залишений без руху, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження фактів, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не надано суду доказів поважності його пропуску.

Ухвалою від 30 березня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом, та відкрито провадження у справі.

10 серпня 2020 року до суду від представника Управління ДАБК ОМР надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

13 серпня 2020 року до канцелярії суду від представника Управління ДАБК ОМР надійшов відзив на позовну заяву (в порядку ст. 162 КАС України), в якому просили відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відзив мотивований тим, що Управлінням проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якої позивачем не було допущено посадову особу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради головного спеціаліста інспекційного відділу Павлову Наталію Михайлівну за вищезазначеною адресою для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, однак про проведення позапланової перевірки позивач неодноразово повідомлялась про її проведення, що не передбачено нормами чинного законодавства України. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач у своєму позові посилається на приписи Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року, яким визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та жодним чином не стосується фізичних осіб та порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 28 вересня 2020 року у задоволені заяви представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про залишення позову без розгляду – відмовлено та закрито підготовче провадження.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов необґрунтований, недоведений та задоволенню не підлягає на підставі нижченаведеного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553) (далі – Порядок №553), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, «державний архітектурно-будівельний контроль» - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, судом не приймається до уваги твердження позивача щодо не повідомлення про проведення позапланової перевірки, оскільки вони є необґрунтованими, та такими що не відповідають нормам чинного законодавства. Окрім того, позивач посилається редакцію Порядку №553, яка не діяла на момент проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п. 16, 17, 19 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Судом встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу Управління № 01-3/1ДАБК від 02.01.2019 року та виявлення факту самочинного будівництва (№ 01-18/77и/в від 12.02.2019 року), з урахуванням направлення для проведення планової (позапланової) перевірки № 000329 від 18.02.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки від 18.02.2019 року № 000329, строк дії направлення становить з 18.02.2019 до 19.02.2019 року.

Під час перевірки було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 були виконані будівельно-монтажні роботи з реконструкції зазначеної квартири на другому поверсі шляхом розширення існуючого балкону.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 являється власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 6-134 від 28.02.2017 року, видавник: Шоста одеська державна нотаріальна контора.

Управлінням направлено Позивачу засобами поштового зв`язку лист № 01-9/93вих від 12.02.2019 року з вимогою прибути до Управління в одноденний термін з моменту отримання зазначеного листа та забезпечити доступ 19.02.2019 року о 14-30 на зазначеному об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , та надати необхідні документи для проведення позапланової перевірки, що підтверджується фіскальним чеком від 12.02.2019 року.

Також, 14.02.2019 року копію зазначеної вимоги залишено на зазначеному об`єкті будівництва, що підтверджується фотофіксацією.

Однак, ОСОБА_1 на вимогу прибути до Управління не відреагувала та доступ на об`єкт за забезпечила.

Під час комісійного виїзду 19.02.2019 року із залученням головного спеціаліста Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не було допущено посадову особу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Павлову Наталію Михайлівну для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, в ході перевірки за результатами проведення позапланового заходу держаного (контролю) було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 19.02.2019 року.

На підставі даного Акту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.02.2019 року.

Відповідно до вказаного припису Управління від 19.02.2019 року, від позивача вимагалось допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва у термін до 04.03.2019 року; надати правовстановлюючі документи та технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна за вищевказаною адресою, документи, що дають право на виконання будівельних робіт, документи що підтверджують введення в експлуатації вищезазначеного об`єкту (за наявності).

Також, у вказаному приписі вимагалося обов`язково повідомити Управління про його виконання до 04.03.2019 року.

Також складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2019 року, щодо відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль від отримання акту та припису, вищеперераховані документи надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, у зв`язку з неявкою позивача до Управління, відповідно до вимог п. 21 Порядку № 553, посадовою особою Управління було направлено матеріали супровідним листом №01-18/77и/в від 20.02.2019 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №6506503272647 та фіскальними чеками від 20.02.2019 року.

Суд доходить висновку, що матеріали перевірки, в яких вказана дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення направлені позивачу вчасно.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, водночас з урахуванням вищевикладеного, позивач своїми правами щодо отримання, оскарження матеріалів перевірки не скористався, що може свідчити про свідоме невикористання своїх права та неналежне виконання обов`язків. В такому випадку, це не може бути підставою для скасування спірної постанови.

Аналогічна позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р. по справі № 522/5436/20.

Однак, позивач належним чином не скористався своїм правом надати свої пояснення, зауваження та обґрунтування відносно проведених робіт.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 8.05.2018 року по справі №815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В подальшому, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Павлової Н.М., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 136/19 від 04.03.2019 року, якою визнано Позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 2 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Характеристика обставин, які можуть свідчити про недопуск посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, наводиться у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 року у справі № 822/836/16 від 06.02.2020 року, у справі №208/537/17(2-а/208/120/17), де зазначено, що це може виражатись як у вчинені будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаний про день, час місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і своєї або присутності уповноважених ним осіб.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача стосовно відправлення зазначеної постанови не на адресу постійного місця проживання, а на адресу об`єкта проведення позапланової перевірки.

Вищевказані твердження Позивача є помилковими, оскільки відповідно до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивач є власником об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 22 Порядку № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Також, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16 Верховний Суд роз`яснив, що формальні недоліки документів, складених під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, не можуть бути самостійною підставою для скасування результатів такої перевірки. Формальні недоліки під час перевірки самостійно не роблять нікчемними результати перевірки та не легалізують виявлені порушення у процесі будівництва, оскільки формальні недоліки документів, складених з метою проведення перевірки або за результатами її проведення, не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення, відповідно такі недоліки не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на не дотримання відповідачем вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою КМУ № 244 від 6 квітня 1995 року (далі – Порядок № 244), який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки позивач не є юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем.

Так, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 139, 159, 162, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя 14.07.2021