Рішення № 98469424, 20.07.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/845/21

Провадження № 2-а/743/92/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представника позивача Іванова С.В. (в режимі відеоконференції з приміщення Перечинського районного суду Закарпатської області, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), відповідача - громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), перекладачів - Рой Рахул, Уллах Ірфан (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»),

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 1493 ЗРУ ДПС України звернулась до суду з позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , в якому просить продовжити строк затримання останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 скасовано рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.01.2021, адміністративний позов Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання задоволено та продовжено строк затримання відповідача на шість місяців - до 21.07.2021. Відповідач не має документів, які підтверджують законність його перебування на території України та на підставі яких можливе його повернення до Народної Республіки Бангладеш, а також які посвідчують його особу. Позивачем були вжиті заходи щодо встановлення особи відповідача, зокрема ним направлялися листи до ДКЗ МЗС України та до Посольства Народної Республіки Бангладеш в Республіці Польща через ДКЗ МЗС України щодо ідентифікації та документування громадян Народної Республіки Бангладеш. Однак, на час подання позивачем позову, особа відповідача не ідентифікована, в результаті чого неможливо підготувати документи для подальшого його видворення, та відсутня інформація щодо звернення відповідача до компетентних органів із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Тому, у зв`язку з закінченням терміну тримання відповідача в ПТПІ, позивач просить продовжити строк затримання відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач - громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив звільнити його з ПТПІ.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що немає жодного законодавчого обґрунтування для продовження строку його затримання, оскільки максимальний вісімнадцяти місячний строк його затримання вже сплив, адже він перебував у Чернігівському ПТПІ у період з 14.05.2019 по 15.11.2019. Також відповідач сприяв у проведені позивачем процедури його ідентифікації, та з метою прискорення ідентифікації надіслав позивачу копію свого паспорта, будь - яких заяв про відмову від ідентифікації не підписував, жодного судового рішення про його примусове видворення судами України не приймалося. Позивач не довів та не підтвердив вчинення всіх обов`язків, покладених на нього законодавством з метою ідентифікації. А ті документи, на які посилається позивач, як на звернення з метою ідентифікації відповідача, не відповідають формі, закріпленій в законодавстві. Крім того, позивачем не доведено та не підтверджено вживання ним заходів щодо ідентифікації відповідача, зокрема, позивачем не надано суду доказів, які б вказували про направлення ним запитів із заповненням анкети та долученням кольорових фотокарток. Також звертає увагу, що він хворий на цукровий діабет тяжкої форми, а тому перебування в пункті без наявності необхідних ліків є просто нестерпним.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2020 відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 03.08.2020.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено, рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.01.2021 за адміністративним позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання скасовано, вказаний адміністративний позов задоволено та продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на шість місяців - до 21.07.2021.

Згідно з ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Тобто, існування принаймні однієї з передбачених у ч. 11 ст. 289 КАС України умов з урахуванням обставин справи є достатньою підставою для затримання іноземця або продовження строку такого затримання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.01.2021 №21/65, 05.03.2021 №21/212/21, 07.04.2021 №21/282, 17.05.2021 №21/368/1, 29.06.2021 №21/552/1, направлялися листи до ДКЗ МЗС України з проханням посприяти у здійсненні якнайшвидшої ідентифікації відповідача та доручити Посольству Бангладеш в Республіці Польща звернення Чопського прикордонного загону щодо ідентифікації та документування іноземців, які за рішенням суду були затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, та назвались громадянами Бангладеш, до складу яких входить і відповідач.

Проте, на час звернення з позовом до суду, позивач не отримав інформації про належність відповідача до громадянства Народної Республіки Бангладеш, а також відомостей, що ідентифікують його особу.

Ксерокопія паспорта відповідача не може бути взята до уваги, оскільки відсутній оригінал паспорта відповідача, а ксерокопія не дає права на перетинання Державного кордону України та не є документом, що посвідчує особу відповідача.

Крім того, строк дії документу з якого робилася ксерокопія закінчився у 2019 році.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт звернення відповідача, на момент розгляду справи, до компетентних органів України із заявою про визнання його біженцем, або особою, котра потребує додаткового захисту.

Крім того, відсутні дані, що у країні походження відповідач піддавався переслідуванням за расовими або етнічними ознаками, за політичні або релігійні переконання.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, що викладені у відзиві на позов, в частині закінчення вісімнадцятимісячного строку його затримання, суд враховує, що відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Сторони у справі підтверджують, що у відношенні відповідача раніше приймалося рішення про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, разом з тим, у подальшому, після закінчення строку затримання відповідача, яке мало місце з 14 травня 2019 року до 15 листопада 2019 року, останній 17 липня 2020 року повторно вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало в незаконному перетині кордону з України в Словаччину, що стало підставою для його затримання вдруге.

Враховуючи, що 17 липня 2020 року виникли нові підстави для затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , строк його перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, встановлений абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», обчислюється з дня його повторного затримання.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині затримання відповідача з метою його ідентифікації, підлягають задоволенню, а відтак строк затримання відповідача необхідно продовжити на шість місяців.

Зі змісту ст. 289 КАС України, вбачається, що затримання іноземця або особи без громадянства, як і продовження строку такого затримання, можливо з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Оскільки структура вищезазначеної норми закону передбачає можливість затримання іноземця або особи без громадянства та продовження строку такого затримання, у тому числі, тільки з метою ідентифікації, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині продовження строку затримання відповідача з метою його ідентифікації, так як відносно відповідача судом не приймалося рішення про його примусове видворення.

Відтак, позов в частині продовження строку затримання відповідача з метою забезпечення його примусового видворення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 289КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: м. Чоп Закарпатської області, вул. Головна, буд. 55а, код ЄДРПОУ: 14321707 до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання - задовольнити частково.

Продовжити строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зі слів), на шість місяців, з метою ідентифікації.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко