Рішення № 98469315, 21.07.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4660/21

Провадження № 2-др/750/39/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Левченко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Капари В.І. про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 750/4660/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Деснянського районного суду від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 112836, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість в сумі 92812 грн. 80 коп.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду справи 01 липня 2021 року, до закінчення судових дебатів, представником позивача було зроблено відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

06 липня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Капари В.І. про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі з доказами понесення витрат на правничу допомогу.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Капара В.І. на підставі ордеру серії СВ № 1014123 від 05.05.2021 та договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2021 року (а.с. 41, 55-56).

Згідно квитанції № 227855 від 23 квітня 2021 року позивач сплатила адвокату відповідно до договору про надання правничої допомоги 7000 грн. (а.с. 58).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Згідно акту виконаних робіт до переліку послуг по наданню правничої допомоги віднесено: попередній аналіз документів, надання усної консультації, оформлення договору про надання правничої допомоги на представництво інтересів клієнта у суді (5 год. роботи), детальне вивчення наданих клієнтом документів, в тому числі додаткових, вивчення судової практики, визначення правової позиції з клієнтом, виготовлення копій документів (5 год. роботи), підготовка позовної заяви (3 год. роботи), участь у судових засіданнях (1 год. роботи) (а.с. 57).

Оскільки відповідачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому, враховуючи категорію складності справи, обсяг наданих адвокатських послуг, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 141, 142, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

заяву представника позивача - адвоката Капари В.І. про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, код ЄДРПОУ -39952398) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя