Рішення № 98467501, 21.07.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.07.2021

Справа № 337/1056/21

Провадження № 2/337/905/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Смірнової А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому вказала, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру виникло на підставі: Свідоцтва про право на спадщину № НОМЕР_1 , виданого 01.04.2016 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С. та Договору дарування 1\2 частки квартири від 29.01.2020 року № 256, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським В.В.

У спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_2 , є колишнім чоловіком ОСОБА_3 , яка в свою чергу є членом сім`ї позивача.

Шлюбні відносини між відповідачем та ОСОБА_3 фактично припинились у липні 2015 року.

З липня 2015 року після того, як фактично припинились шлюбні відносини між ОСОБА_3 , відповідач не проживає у квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей ОСОБА_2 в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться.

Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивачка, ні інші члени сім`ї відповідачу не чинили.

А ні позивач, а ні ОСОБА_3 з відповідачем не спілкуються, зв`язок з ним відсутній. З того часу як відповідач покинув зі своїми речами вказану квартиру, місце його фактичного проживання не відомо.

Вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням, у зв`язку з тривалою, понад один рік без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, крім того відповідач не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житлового приміщення, а тому позивачка, як власник житла, вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки відповідач створює перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном. Крім того, факт його реєстрації позбавляє можливості оформлення субсидії на квартиру, що у сукупності ставить її та інших мешканців квартири у скрутне матеріальне становище.

Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 11.03.2021 року відкрито провадження по справі і визначена форма розгляду справи: за правилами спрощеного провадження.

У встановлений ухвалою строк відповідачу на подання відзиву, відзив не надійшов.

Відповідно до ст. 130 ч.9 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ст. 130 ч. 10 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, хоча на офіційному веб-порталі суду було розміщено оголошення про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 128 ч. 11 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Судом були використані можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , до суду не з`явились, будь яких заяв не надали.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 , підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.04.2016 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С., і зареєстрованого у реєстрі за №419, та договору дарування 1\2 частки квартири від 29.01.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським В.В., і зареєстрованого у реєстрі за №256, належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 (а.с.12, 13).

Право власності також підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с. 14).

Суду не надано будь яких доказів того, що відповідач ОСОБА_2 є власником, або співвласником спірної квартири.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2016 року, шлюб між відповідачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3 , було розірвано(а.с.17).

Відповідач ОСОБА_2 , відповідно до інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Факт не проживання ОСОБА_2 більше року у спірній квартирі, підтверджується актом про фактичне місце проживання (не проживання) громадян від 11.01.2021 року, ЖБК № 12 «Запоріжсталь»(а.с.15).

Також, факт не проживання ОСОБА_2 більше року у спірній квартирі, крім тверджень позивача, підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , наданими до суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею спірної квартири, відповідач ОСОБА_2 ,не будучи власником, співвласником квартири, зареєстрований в ній, на момент розгляду справи понад один рік у квартирі не проживає.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 156 ЖК УРСР, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Положення ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, регулюють права і обов`язки членів сім`ї власника квартири.

Згідно зі ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи з положень ст. 16, 391, 386 ЦК України, власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Враховуючи, що дослідженими судом доказами підтверджується факт того, що відповідач не проживає у спірному житлі більше одного року без поважної причини, його реєстрація в квартирі порушує права позивача, а також, відповідачем не надано будь-яких даних, які б спростовували доводи позивача, викладені у позові, а також підтверджували те, що відповідач несе витрати по утриманню житлового приміщення, про яке йдеться у позові, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Суд приймає уваги, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача законні обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 89, 128, 130, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. невідомий), таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: