Ухвала суду № 98467082, 02.07.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2166/21

Провадження № 2/309/544/21

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків

02 липня 2021 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Піцур Я.Я. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Хустської РДА, ДАБІ у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа відділ Держгеокадастру Хустської РДА, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування дозволу на будівництво та будівельного паспорту, приведення меж сусідських земельних ділянок у попередній стан, усунення порушень права приватної власності та приватного життя, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2021 до Хустського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Хустської РДА, ДАБІ у Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа відділ Держгеокадастру Хустської РДА, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування дозволу на будівництво та будівельного паспорту, приведення меж сусідських земельних ділянок у попередній стан, усунення порушень права приватної власності та приватного життя.

Ухвалою Хустського районного суду від 29.06.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, недодання всіх документів, указаних у якості додатків до позовної заяви та ненадання додатків до позовної заяви для інших учасників справи.

На виконання даної ухвали ОСОБА_1 01.07.2021 року подано заяву, у якій вона стверджує, що має пільги по сплаті судового збору оскільки вона діє в інтересах житлових прав своїх неповнолітніх дітей. До заяви долучено звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Вишківської селищної ради від 07.07.2016 року, довідку про склад сім`ї та заяву ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради від 10.12.2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Повертаючись до обставин даної справи суддя вважає недоречним посилання ОСОБА_1 на те, що даний позов подано в інтересах житлових прав своїх неповнолітніх дітей, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог, такі не випливають із житлових правовідносин, а випливають із земельних правовідносин та захисту права власності. Зокрема, позовні вимоги стосуються скасування рішення органу місцевого самоврядування про виділ земельної ділянки, скасування кадастрового номеру земельної ділянки, будівельних документів відповідачів, стягнення моральної шкоди, а також декілька вимог, які за своєю суттю є негаторними (ст.391 ЦК України). Дані позовні вимоги жодним чином не можна розцінити як такі, що випливають з житлових правовідносин. Не вбачається з позовних вимог і того, що такі подані виключно в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, позаяк такі стосуються перш за все захисту земельних прав та права власності позивача. Саме по собі проживання разом з нею двох дітей не дає достатніх підстав для визначення такого позову, як позову поданого в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.

А отже суд констатує, що в даному випадку відсутні підстави передбачені пп. ґ) п.2 ч.1 ст. 8 та п.3 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», а посилання на них ОСОБА_1 є недоречним. Не наведено позивачем і інших якихось підстав, зокрема відомостей про її матеріальний стан, які б могли слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, його зменшення, розстрочення чи відстрочення його сплати.

З огляду на викладене суддя вважає, що недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 так і не усунуто.

Також не усунуто ОСОБА_1 інших недоліків позовної заяви, які були зазначені в ухвалі Хустського районного суду від 29.06.2021 року.

Так подана ОСОБА_1 позовна заява також не відповідає вимогам ст.ст.175 і 177 ЦПК України. Зокрема у позовній заяві вказано у якості додатку до неї «Звернення та відповідь Вишківської селищної ради у 2016 році про виділ земельної ділянки ОСОБА_5 відмова через відсутність земель для розподілення», однак відповідні документи були відсутні при розкритті поштового конверту, у якому надійшла позовна заява ОСОБА_1 , про що Хустський районним судом Закарпатської області складено відповідний акт від 25.06.2021 року.

До заяви про усунення недоліків ОСОБА_1 додано лише звернення до Вишківської селищної ради, однак так і не було додано такого документу, зазначеного як додаток до її позовної заяви, як відповідь Вишківської селищної ради й відмова через відсутність земель для розподілення.

Окрім того позивачем так і не було долучено додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

А отже ОСОБА_1 не усунуто недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Хустського районного суду від 29.06.2021 року.

Згідно зі ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин, суд з власної ініціативи, вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання цієї ухвали.

Також слід роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу та сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу та сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.