Рішення № 98465061, 21.07.2021, Кам'янський районний суд Черкаської області

21.07.2021

Справа № 696/335/21

Провадження № 2-о/696/17/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої судді - Ніколенко О.Є.,

за участі секретаря судового засідання – Старущенко Н.П.,

заявниці – ОСОБА_1 , та її представника – адвоката Колесник Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі судових засідань м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кам`янська міська рада Черкаської області, Кам`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кам`янського районного суду Черкаської області з заявою, де заінтересовані особи: Кам`янська міська рада Черкаської області, Кам`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , те що ОСОБА_4 перебувала на утриманні ОСОБА_2 не менше одного року до її смерті, а також, факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном померлої.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 є її тіткою, а відповідно мати заявниці є сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, а саме - право на земельну часту (пай) розміром 3,07 умовних кадастрових гектарів. Заповіт тітка заявниці склала та заповіла жилий будинок, що знаходиться в с.Лузанівка та який належав їй на праві особистої власності ОСОБА_1 . На день смерті тітки ОСОБА_1 постійно проживала з нею. Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої, заявниці Постановою від 02 листопада 2020 року було відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів того, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлої ОСОБА_2 , не менше одного року до її смерті.

Заявниця вказує, що потягом шести місяців вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном: обробляла присадибну ділянку, вирощувала с/г продукцію, мала на руках сертифікат на право на земельну частку (пай), розпоряджалася особистим майном померлої. З метою оформлення спадкових прав на земельну часту (пай) заявниця змушена звернутися до суду для визнання вищевказаних фактів.

Ухвалою Кам`янсько районного суду Черкаської області від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 24 травня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Бойко Л.В. належним чином завірену копію спадкової справи, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області інформацію про розмір виплаченої пенсії, що виплачувалась в 2001 та 2002 рр. на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14 липня 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 була допитана в якості свідка, та надала наступні показання. Мати заявниці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були рідними сестрами, вона деякий час дитинства проживала поряд з тіткою, постійно їй допомагала по господарству, а також доглядала за нею по день смерті. Пояснила, що перебувала на утриманні у своєї тітки ОСОБА_2 упродовж двох останніх років до смерті останньої, здійснювала за нею догляд, так як вона не могла самостійно пересуватися, фактично була лежачою. Була змушена звільнитися з роботи, щоб допомагати своїй тітці. Зазначає, що вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном спадкодавці, а саме земельною ділянкою, так як упродовж двох років після смерті ОСОБА_2 отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою. З 2004 року земельна ділянка перебуває у користуванні сільської ради як не витребуваний пай, так як вона не змогла оформити своє право на нього, у зв`язку з тим, що не входила у коло спадкоємців за законом як племінниця.

Представник Кам`янської міської ради Черкаської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, до суду надав заяву з проханням розглянути справу без їхньої участі, на розсуд суду.

Від представника Кам`янського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла заява, де останній вимоги підтримує та просить розглядати справу без їх участі (а.с. 28).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали по суті справи аналогічні показання, згідно яких їм достеменно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, цей факт їм відомий, оскільки ОСОБА_6 є рідною сестрою заявниці, а ОСОБА_5 була сусідкою покійних. Також показали, що заявниця ОСОБА_1 проживала зі своєю тіткою ОСОБА_2 на момент її смерті, ОСОБА_1 перебувала на її утриманні більше ніж 1 рік, так як у померлої була висока пенсія. Зазначили, що ОСОБА_2 не могла самостійно пересуватися, потребувала сторонньої допомоги, яку їй фактично упродовж двох останніх років до смерті надавала ОСОБА_1 , з якою вона проживала.

Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 січня 1952 року, ОСОБА_4 (заявниця) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5). У подальшому 04 вересня 2021 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , прізвище після реєстрації шлюбу його та її – ОСОБА_8 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2020 року (а.с. 6).

Так, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 7) від 19 грудня 2017 року, вбачається що ОСОБА_9 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько значиться - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 .

ОСОБА_12 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17 січня 1696 року, в графі батько значиться – ОСОБА_10 , в графі мати – ОСОБА_11 (а.с. 10).

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 після шлюбу з ОСОБА_14 , отримала прізвище – ОСОБА_15 (а.с. 7-8).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15 травня 2000 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9).

ОСОБА_2 , як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19 липня 2002 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Із дублікату Заповіту від 25 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 заповіла жилий будинок, що знаходиться в с.Лузанівка і належав їй на праві особистої власності заповіла ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧР №0244995 від 21 липня 1997 року вбачається, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Лузанівка» розміром 3,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 13).

Також, до матеріалів справи додана трудова книжка ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) з якої вбачається, що 31 березня 2002 року остання була звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 14).

Згідно повідомлення державного архіву Черкаської області Черкаської обласної державної адміністрації від 02 лютого 2021 року № М-2/05-08 вбачається, що запис акту про шлюб ОСОБА_16 по с.Лузанівка Кам`янського району Черкаської області за 1929-1931 роки не виявлено (а.с. 15). Тобто, фактично відсутні відомості про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_2 є однією і тою ж особою.

Згідно довідки від 27 липня 2020 року № 3617 вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживала племінниця ОСОБА_1 (а.с. 16).

Так, з довідки від 20 грудня 2017 року №316 вбачається, що ОСОБА_2 була постійним жителем АДРЕСА_2 , а останнім часом проживала в м.Кам`янка, на час її смерті зареєстрованих та осіб, які фактично проживали з померлою не було (а.с. 52).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Із досліджених вище доказів та з показань свідків, які були допитані в судовому засіданні, суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрами, а тому вимога про встановлення зазначеного факту підлягає до задоволення.

Щодо встановлення факту, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше одного року до її смерті, суд вбачає наступне.

Згідно постанови про відмову у вичинені нотаріальної дії від 02 листопада 2020 року, приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Бойко Л.В. заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 на право власності на земельну частку (пай) члена КСП Агрофірма «Лузаніка» с.Лузанівка, Кам`янський р-н., Черкаська обл., розміром 3.07 умовних кадастрових гектарів, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , в зв`язку з відсутністю доказів того, що вона перебувала на утриманні померлої ОСОБА_2 , не менше одного року до її смерті і згідно статті 531 ЦК України введеного в дію 01.01.1964 року є спадкоємцем за законом (а.с. 18).

Тобто для отримання заявником свідоцтва про право на спадщину, згідно постанови нотаріуса, їй необхідно встановити факт того, що вона перебувала на утриманні у померлої ОСОБА_2 .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, від 27 травня 2021 року №2030 вбачається, ОСОБА_1 в період з 01 липня 2001 року по 30 вересня 2002 року отримала доходи у сумі 1054,78 грн. (а.с. 60).

Відповідно до довідки відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 у період з січня 2001 по липень 2002 року отримала пенсію за віком сумі 2919,35 грн. (а.с. 69). З 01 липня 2001 року по липень 2002 року – отримала доход в сумі 2142 грн. 12 коп.

За ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР (в ред.1963 року) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно пункту 8 Постанови №5 від 31.03.1995 року Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Так, заслухавши позивача та свідків, дослідивши письмові докази вбачається, що заявниця була особою пенсійного віку, звільнилася з місця роботи вимушено, так як її тітка ОСОБА_2 потребувала постійного стороннього догляду. Упродовж близько двох років вони проживали разом за адресою заявниці. При порівнянні пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що фактично остання могла перебувати на утриманні спадкодавці, і основним постійним джерелом доходу був дохід ОСОБА_2 у вигляді пенсії та коштів, які остання отримувала за земельну частку пай.

Щодо встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном померлої суд виходить з наступного.

Згідно ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК Української РСР).

Згідно з положеннями ст.ст. 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (ст.ст. 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК УРСР, прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Також доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт, реєстраційний талон) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються нотаріусом з врахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

З довідки, виданої виконкомом Лузанівської сільської ради від 20.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців з дня смерті гр. ОСОБА_2 вступила в управління її майном, мала на руках сертифікат на право на земельну частку (пай), розпоряджалася її особистим майном.

Заявниця на підтвердження факту того, що вступила у володіння спадковим майном надала сертифікат на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , в той же час в судовому засіданні пояснила, що після смерті тітки продовжувала отримувати орендну плату за користування земельною частою пай, але жодних доказів на підтвердження цього факту суду надати не змогла. Пояснила, що з 2004 року по даний час земельна ділянка перебуває у користуванні територіальної громади як не витребуваний пай, і він не перебуває у її володінні чи розпорядженні.

Як встановлено в судовому засіданні наразі земельна ділянка у володіння і управління якої нібито вступила заявниця, не перебуває у її володінні та управлінні з 2002 чи 2004 року.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, згідно зі статтею 293, частиною другою статті 315 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Відтак враховуючи, що факт, який просить встановити заявниця може вплинути на права та обов`язки інших осіб, у власності чи користуванні яких знаходиться земельний пай упродовж останніх 17 років, а також враховуючи, що заявниця не надала беззаперечних доказів того, що вступила в управління та володіння спадковим майном, крім довідки з сільської ради, яка сама по собі, може бути достатньою підставою для нотаріуса при визначенні права на спадкування та видачі свідоцтва про право власності, тому зазначений факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження, і в разі необхідності заявниця може звернутися до суду для його встановлення в позовному провадженні.

Крім того, як вбачається з постанови нотаріуса, останній відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку пай, у зв`язку з відсутністю доказів того, що ОСОБА_1 не надала доказів того, що вона перебувала на триманні померлої ОСОБА_2 , тобто встановлення факту що ОСОБА_1 вступила в управління та володіння майном не перешкоджало для видачі свідоцтва про право спадщину. Відтак підстав для встановлення даного факту в порядку окремого провадження відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність залишити дану вимогу без розгляду відповідно до вимог ч.4 ст. 315 ЦПК України.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 524, 525, 529-531, 534, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 273, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кам`янська міська рада Черкаської області, Кам`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення фактів, що мають юридичне значення – задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт, який має значення, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше одного року до її смерті.

Вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 , спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном померлої – залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кам`янський районний суд Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2021.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересовані особи:

Кам`янська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 37, м.Кам`янка, Черкаська обл., 20801, ЄДРПОУ 25872304.

Кам`янський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 37, м.Кам`янка, Черкаська обл., 20801, ЄДРПОУ 04061085.

Суддя О.Є. Ніколенко