Ухвала суду № 98464826, 20.05.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9937/21

1-кс/569/3607/21

УХВАЛА

20 травня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Рижого Ю.С.

слідчої – Ісакової М.Р.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника підозрюваного адвоката – Іовчик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Ісакової Маріанни Русланівни, яке погоджено із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Рижим Ю.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, начальника відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції Ісакова Маріанна Русланівна,звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Рижим Ю.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №42021181490000018 від 21.04.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» № 24-к від 22 березня 2013 року гр. ОСОБА_1 із 01 квітня 2013 року призначено на посаду начальника відділу маркетингу держаного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод».

Відповідно до ст. ст. 2, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно посадової інструкції начальника відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» на гр. ОСОБА_1 покладено обов`язки щодо здійснення збуту продукції підприємства, згідно з укладеними договорами, проведення узгодження усіх питань під час виконання договорів, узгодження термінів, ціни, порядку оплати товарів та продукції. ОСОБА_1 відповідає за дотримання договірної дисципліни з боку підприємства, здійснює контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов`язань у встановлені строки, повинен забезпечувати контроль за обсягом реалізації продукції, номенклатурою, комплектністю та якістю, за станом запасів готової продукції на складах, повинен вживати заходів щодо забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану продукцію, організовує роботу підлеглих відділу, ставить завдання, затверджує плани роботи підлеглих на місяць, контролює їх виконання.

Таким чином, згідно ч. 3 ст. 18, примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_1 , є особою яка постійно обіймає в підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являється службовою особою.

Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 являється особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на яку поширюються обмеження, встановлені цим законом.

Разом із тим, ОСОБА_1 , у порушення вказаних вище вимог законодавства та своїх функціональних обов`язків, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вчинив вимагання та одержання неправомірної вигоди при наступних обставинах.

Так, 21 квітня 2021 року приблизно о 11 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_2 прибув на територію державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, 364 та повідомив для завідуючого складом ОСОБА_3 про намір придбання товарно-матеріальних цінностей згідно наявного списку. Під час розмови ОСОБА_3 повідомив для ОСОБА_2 , про те, що товар, який він має на меті придбати є в наявності, однак деталі придбання зазначеного товару необхідно обговорити з начальником відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_1 .

Тому, через деякий час, ОСОБА_2 на території державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» зустрівся із ОСОБА_1 для обговорення питання, щодо купівлі товарно-матеріальних цінностей згідно списку ОСОБА_2 та передав список із переліком товарів для ОСОБА_1 .

Після ознайомлення із вказаним списком, ОСОБА_1 повідомив, що відпустить товар за мінімальними цінами, на якусь частину надасть документи, поряд із цим, висунув прохання та повідомив, що частину коштів отримає в якості неправомірної вигоди.

27 квітня 2021 року приблизно о 09 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_2 спільно із гр. ОСОБА_4 на автомобілі марки «Citroen Jumper» чорного кольору прибули на територію ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод», що за адресою, місто Рівне, вулиця Соборна, 364 для отримання частини товару згідно наданого раніше списку, де ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив вимогу та отримав від гр. ОСОБА_2 для себе неправомірну вигоду в розмірі 9 300 гривень за вчинення в інтересах ОСОБА_2 дій щодо реалізації майна державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод».

Поряд із цим, ОСОБА_1 повідомив для ОСОБА_2 про те, що документи на товарно-матеріальні цінності, які йому надані будуть готові 28 квітня 2021, однак, сума у вказаних документах буде інша, а саме - 1 300 гривень.

18 травня 2021 року приблизно о 11 годині 00 хвилин згідно попередньо досягнутої домовленості із начальником відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прибув на територію державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», що за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, 364 за другою частиною товару згідно наданого раніше списку.

Поряд цим, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив вимогу на отримав від гр. ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 14 800 гривень за вчинення в його інтересах дій щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, які належать державному підприємству «Рівненський автомобільний ремонтний завод».

Близько 14 години 24 хвилини 18 травня 2021 року ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_2

19 травня 2021 року було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, начальник відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

Підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, показами свідка ОСОБА_2 , протоколами огляду та вручення грошових коштів гр. ОСОБА_2 від 27 квітня та від 18 травня 2021 року, протоколом обшуку приміщення від 18 травня 2021 року, протоколом освідування гр. ОСОБА_1 , протоколами допитів свідків ОСОБА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими здобутими в ході досудового розслідування доказами.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Так, санкцією статті злочину в якому підозрюється ОСОБА_1 (ч. 3 ст. 368 КК України) передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, із конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією майна, що відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 являється корупційним, а тому судом у подальшому не можуть бути застосовані ст. ст. 69, 75 КК України, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, відправитись у невідомому напрямку.

Таким чином, наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду.

Також, наявний ризик передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПУ України, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Так, на даний час не вилучені всі грошові кошти, які передавалися ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди заявником ОСОБА_2 27 квітня 2021 року під час купівлі майна, не вилучені документи, які стосуються обліку майна державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» в тому числі на майно, яке було реалізоване ОСОБА_2 , а тому перебуваючи на волі він може їх знищити документи, переховати від органів досудового розслідування, спотворити облік майна державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», оскільки під час досудового розслідування з`ясовано, що частина мана виведена із-під бухгалтерського обліку.

ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (працівників державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод»), які фактично перебувають у його підпорядкуванні із метою зміни ними показів на його користь із яких, що вказує на наявність існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме враховуючи, що санкцією статті передбачено спеціальну конфіскацію та конфіскація майна підозрюваного, може переховувати майно та грошові кошти, знімати рахунки із банку, які на даний час не вилучені, тобто наявний ризик передбачений п.4 ч.1 ст. 177КПК України.

Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення вважає, що запобігти вказаним у клопотанні ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків – ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до категорії корупційних злочинів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку із покаранням, яке загрожує йому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, у разі визнання її винною у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Крім цього, останній шляхом вмовляння, підкупу чи погроз може впливати на осіб, які допитані у вказаному кримінальному провадженні, як свідки. Вказані обставини можуть негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме намагатись знищити чи спотворити докази у даному кримінальному провадженні, завдяки своєму службовому становищу. Зокрема, по кримінальному провадженню не вилучені, усі документи що стосуються діяльності ДП «РАРЗ».

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання часково. Просили зменьшити розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що у провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №42021181490000018 від 21.04.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Близько 14 години 24 хвилини 18 травня 2021 року ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_2 .

О 14 год. 15 хв. 19 травня 2021 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше не судимий, працездатний, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів; а у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 суд вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, із конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією майна, що відповідно ст. 12 КК України, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, із конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією майна, що відповідно ст. 12 КК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 17 липня 2021 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, начальника відділу маркетингу державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 14 години 24 хвилини 18 травня 2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 14 години 24 хвилин 17 липня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 14 години 24 хвилин 17 липня 2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян