Рішення № 98461390, 20.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року м. Київ № 640/4656/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №872721 від 19.03.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2021 залучено Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області співвідповідачем по справі.

В обґрунтування адміністративного позову зазначила, що оскаржуваним рішенням позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем: транспортний податок за 2018 рік у зв`язку із тим, що вона є власницею автомобіля марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`ємом двигуна 2993 куб.см. Позивачка зазначила, що належний їй транспортний засіб не може бути об`єктом оподаткування, оскільки автомобіль виготовлено у 2013 році, об`єм двигуна складає 2993 куб.см., вартість автомобіля складає 1 312036, 83 грн., що менше, ніж 375 мінімальних заробітних плат. Крім того, податковим органом безпідставно збільшено об`єм циліндрів двигуна автомобіля позивача до 3000 куб. см, застосувавши при розрахунку податкових зобов`язань технічні характеристики іншого, більш потужного транспортного засобу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у 2018 році об`єктом оподаткування були автомобілі, з оку випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 1 396 125, 00 грн. Згідно розміщеної на веб-сайті Мінекономрозвитку інформації, автомобіль LAND ROVER модель ROVER SPORT, 2014 року випуску, об`ємом двигуна 3000 куб. см з дизельним типом пального складає 1 412962, 74 грн. є об`єктом транспортного податку, крім того, оскільки об`єм циліндрів двигуна слід заокруглювати до найближчого цілого числа, тобто до 3000 куб. см.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників процесу, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу LAND ROVER модель ROVER SPORT, 2013 року випуску, об`ємом двигуна 2993 см. куб, дн. З. НОМЕР_1 .

Вважаючи, що вказаний автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №№872721 від 19.03.2018 про сплату суми податкового зобов`язання у розмірі 25 000, 00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивачка оскаржила його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 29.11.2019 №11343/6/99-00-080504 скаргу залишено без розгляду.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення №872721 від 19.03.2018 протиправним, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об`єктами оподаткування.

За положеннями абз. 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У свою чергу, порядок обчислення та сплати податку визначено положеннями пункту 267.6 статті 267 ПК України. Підпунктом 267.6.1 вказаного пункту передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Так, згідно з підпунктом 267.6.2 цього пункту, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3723,00 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2018 року складали 1396125,00 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Відповідно до підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як вбачається знаявних у справі доказів, а саме листа офіційного автодилера від 29.10.2019 вих. №2617 та копії дилерської гарантії, рік виготовлення автомобіля марки Land Rover, модель Rover Sport - 2013 рік.

При цьому, зважаючи на те, що базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік, а тому 2013 рік одночасно є роком випуску автомобіля та першим звітним податковим періодом, незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належний позивачу автомобіль 2013 року випуску не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році згідно положень статті 267 Податкового кодексу України, у зв`язку із спливом 5-річного строку з року його випуску (01 січня 2018 року є першим днем шостого року випуску транспортного засобу згідно підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Ц нх (Г/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403.

Згідно з пункту 13 Методики Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 813/3965/17.

Дослідивши перелік легкових автомобілів, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, судом встановлено лише наявність у вказаному переліку транспортного засобу марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT до 5 років експлуатації, об`ємом двигуна 3,0 л., тип пального - дизель.

Як випливає із матеріалів справи, зокрема виходячи із розрахунку вартості автомобіля марки Land Rover, модель Rover Sport, універсал - В, 3,0, внутрішнього згорання, дизель, 2013 року випуску - середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року зі змінами становить - 1 312036,83 грн.

З наведеного вбачається, що автомобіль марки Land Rover, модель Rover Sport, 2013 року випуску не може бути об`єктом оподаткування, оскільки його вартість нижча від законодавчо встановленого рівня, тому за вартістю він не є об`єктом оподаткування.

Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема, об`єм циліндрів двигуна округляються до найбільшого цілого значення, оскільки суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не вказано на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, котрі визначено в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Аналогічна правова позиція викладено Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 по справі №822/2687/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що технічні характеристики автомобіля, зазначені у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача в офіційній документації оскільки об`єм двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку та модель наявна у позивача відсутня у даному переліку, тому, вирішення спору у цій справі повинно бути на користь платника податків, та обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №872721 від 19.03.2018, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №872721 від 19.03.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) 80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур