Ухвала суду № 98461032, 14.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 липня 2021 року м. Київ № 826/3391/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку статті 363 КАС України в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпро визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 у справі № 826/14412/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, оформлене листом від 31.01.2018 №777/13 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 1 жовтня 2017 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 05.11.1991 року №1789-Х11), що діяв на час призначення пенсії, у розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці-розрахунку Генеральної прокуратури України від 5 лютого 2019 року за №18-155вих-18, без обмеження розміру виплати пенсії. Присуджено на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1409,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві.

Дане рішення набрало законної сили 14 серпня 2019 року.

12 липня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява в порядку ст. 363 КАС України , в якій заявник просить суд:

- визнати противоправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивача з травня 2021 року з суми 69716,38 грн. до 50260,50 грн., призначеної згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року № 826/3391/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відновити з 1 травня 2021 року виплату позивачу пенсії у розмірі 69716, 38грн., яка була призначена згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року №826/3391/18 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( у редакції Закону України від 05.11.1991 року №1789-Х11), що діяв на час призначення пенсії, у розмірі 90% від місячного заробітку 77462,64 грн., зазначеного у довідці-розрахунку Генеральної прокуратури України від 5 лютого 2019 року за №18-155вих.-19, без обмеження розміру виплати пенсії. Також виплатити різницю недоотриманої пенсії у сумі 19455,88 грн. з травня 2021 року;

- виплатити 436188,28 грн. однією сумою заборгованість по пенсії згідно зазначеного рішення суду, яка виникла з 01.10.2017 по 13.08.2019 року і по даний час повністю не погашена;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві незаконно зменшило позивачу з травні 2021 року суму пенсії, перерахованої згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 у справі № 826/14412/18. З урахуванням викладеного, на думку позивача, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 у справі № 826/14412/18 станом на час звернення позивача з цією заявою є невиконаним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов наступних висновків.

Підстави для провадження за нововиявленими обставинами визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України і до таких підстав, зокрема, віднесено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Слід зазначити, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі №К-45458/09, «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Відповідно до ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд вказує, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплину на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Проаналізувавши усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються.

Заявник у своїй заяви посилається не на встановленні обставини, а на не згоду з позицією відповідача.

Натомість нових обставин, які існували але не були відомі суду при прийнятті рішення від 25.03.2019 та які могли мати вплив на правильність та обґрунтованість судового рішення встановлено не було, що вказує на відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи те, що вказані заявником в якості нововиявлених обставини такими не являються, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід повернути без розгляду.

Керуючись статтями 241-243, 248, 361, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 363 КАС України - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В.Аблов