Рішення № 98460977, 03.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ № 826/5825/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача - адвокат Кравченко С.В.;

відповідача - Гайдай В.М.

Приватне акціонерне товариство "Інститут паперу" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2018 №0000481401, №0000491401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.01.2018 №0000481401, №0000491401.

Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, справу №826/5825/18 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалами суду: від 02.12.2019 - прийнято справу до провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 17.02.2020 - замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києва на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві; від 20.07.2020 - закрито підготовче засідання та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті; від 09.09.2020 - застосовано до свідка ОСОБА_1 привід; від 02.11.2020 - витребувано в Головного управління ДПС у м. Києві протокол допиту свідка директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтор" ОСОБА_1 . У судовому розгляді справи оголошувалась перерва за клопотанням представника позивача, у зв`язку з витребування доказів та неприбуттям свідка у судове засідання. Судом проголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Під час повторного розгляду справи представник позивача наголосив, що позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язку щодо сплати податків іншими платниками податків.

Відповідач подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що всі первинні документи від імені ТОВ "Житлобудмонтаж" підписано громадянкою ОСОБА_1 , що значиться керівником вказаного товариства, водночас згідно її пояснень вона не мала жодного відношення до створення та діяльності ТОВ "Житлобудмонтаж", документів не підписувала.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

На підставі направлень від 12.12.2017 №1453/26-15-14-01-02, №1454/26-15-14-01-02 у зв`язку із надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2017 у справі №757/61836/17-к та Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства "Інститут Паперу" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Житлобудмонтаж" (попередня назва ТОВ "Будівельна компанія "Альтор") за період з 01.01.2014 по 30.11.2017, за результатами якої Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534.

Відповідно до акту від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534 встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України №996-XIV, п. 6 П(С)БО 16, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 101.471,00 грн.;

- пункту 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну на суму 565.206,00 грн.

Позивачем подано до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534.

Листом Головного управління ДФС у м. Києві від 05.01.2018 №466/10/26-15-14-01-02 висновки акту перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534 залишено без змін, заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 11.01.2018 №0000481401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 847.809,00 грн. (за податковими зобов`язаннями - 565.206,00 грн., за штрафними штраф - 282.603,00 грн.);

- від 11.01.2018 №0000491401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 152.207,00 грн. (за податковими зобов`язаннями - 101.471,00 грн., за штрафними штраф - 50.736,00 грн.).

22.01.2018 позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 11.01.2018 №0000481401, №0000491401.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.03.2018 №9692/6/9999-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 11.01.2018 №0000481401, №0000491401 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту виникає а умови придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку, підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (частина друга статті 3); підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які повинні містити обов`язкові реквізити первинних документів, визначені у частиною другою статті 9 (частина перша статті 9).

Тобто господарські операції для цілей податкового законодавства мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З судовою практикою Верховного Суду, яка склалась у такій категорії спорів, недоведеність фактичного здійснення господарських операцій позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, зокрема, у разі підтвердження обставин щодо неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій; відсутності необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності тощо.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Істотним значенням для встановлення факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договорів, обґрунтованість та обачність при виборі контрагента.

Як убачається з акту перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534, предметом перевірки були господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Житлобудмонтаж" (попередня назва ТОВ "Будівельна компанія "Альтор").

Фінансово-господарська діяльність між суб`єктами господарювання здійснювалась на підставі договору про виконання ремонтних робіт від 01.03.2016 №1, укладеного між АТ "Інститут Паперу" (замовник) в особі директора Зубарєва Г.К. , з одного боку та ТОВ "БК "Альтор" (ТОВ "Житлобудмонтаж") (виконавець), в особі директора ОСОБА_1 , з іншого боку.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування виконавцю на його розрахунковий рахунок коштів згідно наданих рахунків-фактур та актів приймання передачі виконаних робіт.

Відповідно до супровідного листа ПАТ "Інститут Паперу" від 15.06.2017 №04-06 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.05.207 по справі №760/21875/16-к для проведення почеркознавчої та економічної експертизи товариством надано оригінали фінансово-господарських документів: договір підряду від 01.03.2016 №1; додаткову угоду від 01.03.2016 №1; договірну ціну; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1; підсумкові відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2016 року, квітень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року №1, №2, №3, №4, №5, №6, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року №1, №2, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року №1, №2; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних від 05.09.2016 №316844, від 04.07.2016 №316089, від 04.05.2016 №315324, від 01.04.2016 №314980; податкові накладні від 25.08.2016 №290, від 26.08.2016 №291, від 29.06.2016 №245, від 30.06.2016 №246, від 29.04.2016 №162, №157, №158, №156, №160, №161, №159, від 31.03.2016 №65, №62, №64, №66, №67, №63; платіжні доручення від 04.04.2016 №63, №64, №65, від 11.04.2016 №76, від 15.04.2016 №80, від 20.04.2016 №87, від 11.05.2016 №114, №115, від 13.05.2016 №123, №122, від 18.05.2016 №128, від 19.05.2016 №131, від 23.05.2016 №139, від 07.07.2016 №219, №218, від 27.09.2016 №349, №348; картка субконтролю ТОВ "БК "Альтор" за 01.03.2016-12.06.2017.

Згідно з актом перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534 акти виконаних робіт підписані від ТОВ "Житлобудмонтаж" директором ОСОБА_1 .

Висновки контролюючого щодо відсутності підстав у позивача формувати податковий кредит та відносити до витрат понесені витрати за наслідками відносин з ТОВ "БК "Альтор" (ТОВ "Житлобудмонтаж"), оскільки слідчим управлінням фінансових розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015170090000151, яке внесено до ЄРДР 18.11.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190, частини другої статті 205, частини п`ятої статті 27 частини третьої статті 212 та частини першої статті 364 Кримінального кодексу України, всі первинні документи підписанні директором ОСОБА_1 , яка не мала відношення до здійснення ТОВ "БК "Альтор" (ТОВ "Житлобудмонтаж") господарської діяльності.

За твердженням відповідач, відповідно до відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у вказаному кримінальному провадженні, встановлено, що протягом 2015-2016 років особа, спільно з іншими особами, використовуючи ряд підприємств, в тому числі ТОВ "БК "Альтор" (ТОВ "Житлобудмонтаж"), шляхом укладання фіктивних господарських угод щодо отримання або придбання послуг, робіт, товарів, безпідставно сформували податковий кредит з податку на додану вартість іншим особам, в тому числі позивачу.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 вказав, що судами не надано належної оцінки наведеним обставинам і як наслідок не встановлено повноважність особи (шляхом допиту її як свідка) на підписання первинних документів.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 01.10.2019, судом здійснено виклик свідка ОСОБА_1

ОСОБА_1 в судове засідання 09.09.2020 не прибула, повідомлялась повісткою, що направлена за адресою місця реєстрації відповідно до інформації наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 09.09.2020 до свідка ОСОБА_1 застосовано привід у судове засідання, здійснення приводу покладено на Ірпінський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідно до рапорту ДОП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції А. Стогній, в ході виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києві від 09.09.2020 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , за якою дитячий голос не відкриваючи двері повідомив, що дорослих немає, у зв`язку з чим залишено записку з номером телефону та запрошенням до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області. Через деякий час зателефонував номер телефону НОМЕР_1 , який представився чоловіком ОСОБА_1 та повідомив, що після того, як вони намагались розлучитись, вона переїхала за невідомою адресою, повідомити її місцеперебування не може.

З огляду на те, що судом ужито усіх заходів з метою допиту свідка, зокрема шляхом застосування заходу процесуального примусу, який службовими особами Національно поліції не виконано, а зі змісту листа від 09.09.2020 убачається, що здійснити привід свідка є неможливим, суд ухвалив продовжити судовий розгляд справи.

На виконання вимог суду, представником відповідача додано протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 17.06.2017, остання зазначила, що відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "БК "Альтор" не мала, підприємство зареєструвала за винагороду.

У матеріалах судової справи міститься копія нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1 від 21.09.2016 №946, відповідно до якої остання є єдиним учасником (власником) ТОВ "БК "Альтор" з 24.02.2016 та з 25.02.2016 директором відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства від 24.02.2016 №3 та наказу від 25.02.2016 №25/02

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.06.2020 №ФОП/адвокат/51/16-97-04-01 службові особи ТОВ "БК "Альтор" в рамках кримінального провадження №42015170090000151 до кримінальної відповідальності не притягувались, вироки відносно службових осіб вказаного підприємства за результатами судового розгляду матеріалів кримінального провадження не ухвалювались.

Надаючи оцінку обставині порушення кримінальної справи, фігурантом, якої є, зокрема ТОВ "БК "Альтор" та протоколу допиту свідка, суд зазначає, що наведені обставини не є беззаперечним доводом відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК "Альтор".

Як уже вказувалось, до перевірки контролюючому органу надавались первинні документ на підтвердження здійснення господарської операції, які згодом надані старшому слідчому першого ВРКП СУ ФР ДПІ у Соломянському районі ГУ ДФС у м. Києві. В матеріалах судової справи наявні платіжні доручення про сплату позивачем коштів ТОВ "БК "Альтор". Наведена обставина відповідачем не заперечувалась.

Представник позивача пояснив, що за договором про виконання ремонтних робіт від 01.03.2016 №1 виконані роботи: розбирання покриття підлог та демонтаж цементних стяжок, розбирання плінтусів, демонтаж та монтаж схованої електропроводки, ремонт основи та влаштування цементних стяжок, улаштування покриття з гранітних плит, штукатурення та фарбування стін та колон, монтаж дверних блоків, облицювання укосів, улаштування підвісних стель, улаштування плінтусів та плиток, монтаж світильників, прибирання/навантаження та вивезення сміття. Для виконання цих робіт використовувались: компресори пересувні, установка для ручного зварювання, молотки відбійні пневматичні, лебідки електричні, апарат для газового зварювання, дрилі електричні, шуруповерти ручні, фарборозпилювачі ручні, електричні перфоратори.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що виконання таких робіт не вимагає наявності складських приміщень. Крім того, доводи відповідача про відсутність трудових ресурсів у контрагента не виключають здійснення таких робіт за договорами субпідряду, залучення фізичних осіб на підставі цивільно-правових договорів чи без оформлення трудових чи цивільних відносин. Відтак, не може бути підставою для висновку про необґрунтованість формування позивачем первинних документів та податкової звітності у відносинах з ТОВ "БК "Альтор" доводи про відсутність в останнього трудових ресурсів чи основаних засобів. Крім того, доказів на підтвердження наведених обставин відповідачем не надано, клопотання про їх витребування не заявлено, водночас у суду відсутній доступ до баз даних податкових органів.

Щодо тверджень ОСОБА_1 , зафіксованих у протоколі допиту, про те, що нею зареєстровано товариство за винагороду, то такі не спростовують того, що вона підписувала первинні документи товариства.

Як уже вказувалось судом, позивачем усі первинні документи були передані слідчому, однак експертних висновків щодо того, хто підписував первинні документи від імені ТОВ "БК "Альтор" до суду не надано, про існування відповідних доказів суд не повідомлено. Як убачається зі змісту протоколу допиту свідка, остання не стверджувала про те, що не підписувала первинні документи. В пояснення свідок вказала низку товариств, стверджуючи, що їх назви їй невідомі, однак серед цих товариств відсутнє найменування позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість урахування первинних документів ТОВ "БК "Альтор", які підписані ОСОБА_1 як директором товариства.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 також вказав, що судами не надано оцінки твердженням відповідача про те, що наявні свідчення орендарів АТ "Інститут Паперу" про непроведення ремонту в орендованих приміщеннях.

Як убачається зі змісту акта перевірки від 26.12.2017 №573/26-15-14-01-03/31812534 до перевірки надано протоколи допиту свідків орендарів АТ "Інститут Паперу", в яких зазначено, що ремонт в орендованих приміщеннях не проводився.

Надаючи оцінку наведеній обставині, суд зазначає, що акт перевірки не містить інформації про реквізити зазначених протоколів чи відомості про осіб, які були допитані з даного приводу в якості свідків.

Судом в ухвалі про прийняття справи до провадження пропонувалось надати заяви по суті та докази з урахуванням висновків Верховного Суду. Відповідачем відповідних доказів не надано, клопотань не заявлено.

Під час підготовчого провадження та судового розгляду справи судом пропонувалось представникам відповідача повідомити інформацію, яка б дала суду можливість застосувати принцип офіційного з`ясування обставин справи та витребувати протоколи чи викликати свідків для встановлення обставини здійснення ремонту в орендованих приміщеннях. Проте жодних заяв з цього приводу до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд відхиляє довід відповідача, зафіксований в акті перевірки, про підтвердження свідками нездійснення ремонту в орендованих позивачем приміщеннях.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини та відповідні висновки суду, зважаючи на вказівки Верховного Суду в постанові від 01.10.2019 щодо підстав скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відтак підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2018 №0000481401, №0000491401.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи позивачем сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення від 02.04.2018 у розмірі 15000,25 грн. Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 15000,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 січня 2018 року №0000481401, №0000491401.

Стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15000,25 грн. (п`ятнадцять тисяч двадцять п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Інститут паперу" (ідентифікаційний код 31812534, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7)

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 20 липня 2021 року.

Суддя В.А. Донець