Рішення № 98460855, 21.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/1581/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати наказ №44 від 22.03.2021 р. Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ", яким капітану поліції ОСОБА_1 , старшому уповноваженому 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що службове розслідування проведено без додержання вимог дисциплінарного статуту Національної поліції України та з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки таким розслідуванням конкретно не встановлено наявність або відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку, не визначено, які саме дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між виною позивача та наслідками. При цьому, вказував, що не маючи діючих дисциплінарних стягнень до нього застосовано суворіше дисциплінарне стягнення ніж зауваження та догана.

Окрім того, позивач наголошував, що йому не доводилося до відома доручення ДСР від 18.12.2019 р. "Про організацію чергування працівників Департаменту стратегічних розслідувань", що в свою чергу спростовує факт обізнаності його обов`язку приступити до чергування у вихідний день.

12.04.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

23.04.2021 р. відповідач подав до суду відзив, у якому вказує, що відповідно до висновку службового розслідування прийнято рішення за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у відсутності без поважних причин на службі в період з 09:00 год. до 11:52 год. 07.03.2021 р. і не інформуванні про цей факт в установленому порядку керівництва, що призвело до порушення вимог підпунктів 1, 3 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України та недотримання вимог доручення ДСР від 18.12.2019 р. 31897/55/01-2019 "Про організацію чергування працівників Департаменту стратегічних розслідувань", капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. Враховуючи, що законодавством висунуті підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, відповідачем правомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, а відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) прийнятий на службу в ОВС з 06.10.2011 р. по 06.11.2015 р., в органи поліції з 07.11.2015 р.

Наказом відповідача від 19.08.2020 р. №260 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Чернівецькій області (з 19.08.2020 р.).

07.03.2021 р. за вих. №1073/55/123/01-2021 на ім`я керівництва УСР у Чернівецькій області надійшов письмовий рапорт начальника 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР у Чернівецькій області майора поліції Ільницького О.В. з приводу відсутності на чергування без поважних причин 07.03.2021 р. старшого оперуповноваженого цього ж відділу капітана поліції ОСОБА_1 .

Зокрема, як вбачається з рапорту майора поліції Ільницького О.В. від 07.03.2021 р., який згідно графіка чергувань, затвердженого начальником управління від 24.02.2021 р. заступив на чергування відповідальним по управлінню. Заступивши на чергування, він був присутній при перезмінці оперативних чергових, а саме оперуповноваженого 6-го відділу майора поліції Самотюка Р.В. та старшого оперуповноваженого 7-го відділу старшого лейнитанта поліції Місюка О.К . Згідно вищевказаного графіку на чергування мав заступити черговим по управлінню старшим оперуповноваженим 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) капітан поліції ОСОБА_1 . Однак зранку, під час перезмінки і в подальшому, вищевказаний працівник був відсутній в управлінні.

З метою встановлення обставин зазначеної події, а також з`ясування інших причин та умов начальником Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 09.03.2021 р. прийнято наказ №38, яким призначено за вказаним фактом службове розслідування. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії.

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією 22.03.2021 р. складено висновок, який затверджено начальником УСР в Чернівецькій області ДСР НП України полковником поліції Романікою В .

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутні без поважних причин на службі в період з 09:00 год. до 11:52 год. 07.03.2021 р. і не інформуванні про цей факт у встановленому порядку керівництва управління, порушення вимог підпунктів 1, 3 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України та недотримання вимог доручення ДСР від 18.12.2019 р. 31897/55/01-2019 "Про організацію чергування працівників Департаменту стратегічних розслідувань", капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, дисциплінарна комісія вважає притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани.

За результатами службового розслідування працівникам сектору забезпечення діяльності підготувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УСР в Чернівецькій області ДСР НП України.

22.03.2021 р. відповідачем прийнято наказ №44, яким до позивача за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із даним наказом, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580 (далі - Закон №580) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону №580 визначено завдання поліції, до яких віднесено надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №580 поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 18 Закону №580 визначено, що поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною другою цієї ж статті Закону №580 встановлено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частин першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п`ятнадцята статті 15 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з частинами першою, третьою, сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , який згідно з графіку чергувань 07.03.2021 р. повинен був нести службу в приміщенні управління, з 09:00 год по 11:52 год був відсутній без поважних на те причин.

Судом встановлено, що 18.12.2019 р. Департаментом стратегічних розслідувань з метою оперативного реагування на резонансні кримінальні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, належного та об`єктивного збирання та узагальнення відомостей з подальшим інформуванням керівництва Департаменту для своєчасної організації заходів із запобігання кризовим ситуаціям за встановленням осіб, які їх вчинили доручено начальникам управлінь, відділів апарату департаменту забезпечити щоденне чергування з 08:00 год до 21:00 год двох працівників з подальшою їх заміною згідно з графіком.

На виконання вказаного доручення начальники УСР в Чернівецькій області ДСР НП України полковником поліції Романікою В. 24.02.2021 р. затверджено графік чергувань по УСР в Чернівецькій області ДСР НП України на березень 2021 р.

Згідно вказаного графіку позивач мав приступити до чергування 07.03.2021 р.

Відповідач вказував, що позивача із графіком чергувань повідомлено за допомогою технічних засобів телефонного зв`язку у загальній групі УСР в Чернівецькій області Whats App, де публікуються внутрішні документи з якими ознайомлюється весь особовий склад.

Разом з тим, відповідачем не заперечувався той факт, що іншим способом позивача із Графіком чергувань не ознайомлювали. Також не заперечувався факт відсутності журналу (відомості) проведення інструктажів.

Крім того до суду не надано доказів ознайомлення позивача із дорученням Департаменту стратегічних розслідувань від 18.12.2019 р. «Про організацію чергування працівників Департаменту стратегічних розслідувань» № 1897/55/01-2019, який згідно висновків дисциплінарної комісії було порушено позивачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Суд звертає увагу, що на момент проведення службового розслідування, у позивача відсутні діючі дисциплінарні стягнення.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і сувора догана. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.

При цьому, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, керівник порушника зобов`язаний враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.

Також слід зазначити, що аналіз статтей 1,2 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку про те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції України, Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Отже підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих насідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи посадовою особою, прийняття рішення за наслідками розгляду.

Зокрема висновок службового розслідування повинен містити привід для призначення службового розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом`якшують і посилюють його відповідальність, причини га умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

До вищезазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.02.2020 р. по справі № 826/2916/17.

Тобто, для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

Однак, вказані обставини відповідачем враховані не були, а саме, особу позивача, попередню поведінку, ставлення позивача до служби, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень позивача, що призвело до неправомірного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Оскаржуваний наказ щодо позивача прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є суперечливими та такими, що здійснені за відсутності доказів, які беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а саме що позивач був належним чином ознайомленим із дорученням Департаменту стратегічних розслідувань від 18.12.2019 р. «Про організацію чергування працівників Департаменту стратегічних розслідувань» № 1897/55/01-2019 та відповідно графіком чергування, затвердженим на його виконання.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування наказу №44 від 22.03.2021 р. Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ", яким капітану поліції ОСОБА_1 , старшому уповноваженому 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №20 від 08.04.2021 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №44 від 22.03.2021 р. Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ", яким капітану поліції ОСОБА_1 , старшому уповноваженому 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України судові витрати (судовий збір) у сумі 908,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Небесної Сотні, 2-Г, м. Чернівці, 58005, код ЄДРПОУ 43305056).

Суддя І.В. Маренич