Ухвала суду № 98460777, 21.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Черкаси

21 липня 2021 року справа № 580/3223/21

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), в якому просить:

-визнати протиправним не проведення перерахунку грошового забезпечення виплаченого станом на день вибуття у відпустку у серпні 2016 р., лютому 2017 р. та липні 2017 р. та здійснення відповідних виплат;

-стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість ненарахованого в повному розмірі на день вибуття у відпустку з врахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди: серпень 2016 р., лютий 2017 р. та липень 2017 р. на користь ОСОБА_1 в сумі - 901 грн. 54 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідач невірно визначив грошове забезпечення станом на день вибуття у відпустку за періоди: серпень 2016 р., лютий 2017 р. та липень 2017 р., оскільки доплати за службу в нічний час були стягнуті лише за рішенням суду. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що виплата грошового забезпечення при вибутті у оплачувану відпустку виплачується у розмірі, що поліцейські отримували на день вибуття у відпустку з розрахунку посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер. Оскільки доплата за службу у нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення не носить постійний характер і відповідно до п.8 Розділу ІІІ Порядку № 260 не підлягає включенню до грошового забезпечення під час перебування у відпустці позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що у відповідності до наказу Департаменту патрульної поліції від 02.01.2019 № 1о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 08.01.2019.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі № 580/2904/20, яке набрало законної сили 31.10.2020, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задоволено частково, зокрема стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час у сумі 7294 грн. грн. 53 коп.

Згідно відомості № 589 на виплату заробітної плати за грудень 2020 року ОСОБА_1 нараховано 10293, 38 грн., а виплачено10138,98 грн.

Згідно позову та відповідно відзиву сторони не заперечували, що позивачу виплачено заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час у сумі 7294 грн. грн. 53 коп., що в силу ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.

Позивач вважаючи, що відповідач зобов`язаний сплатити йому заборгованість ненарахованого в повному розмірі на день вибуття у відпустку грошового забезпечення з врахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди: серпень 2016 р., лютий 2017 р. та липень 2017 р. в сумі - 901 грн. 54 коп. звернувся із позовом до суду.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 118 КАС України). До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Суд врахував, що позовну заяву подано засобами поштового зв`язку лише 24.05.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду (пропуск строку становить більше чотирьох місяців).

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 суд дійшов до висновку про неможливість застосування до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні загального строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, оскільки в адміністративному судочинстві до таких правовідносин слід застосовувати спеціальну норму статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17 та від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.

Суд також зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 вказано, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Із наведеного вбачається, що спірні відносини пов`язані з проходженням публічної служби, час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Таким чином, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Враховуючи наведені обставини, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в місячний строк з дати отримання заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час, яку позивачу нараховано за грудень 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеною у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції заборгованість ненарахованого в повному розмірі на день вибуття у відпустку грошового забезпечення з врахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди: серпень 2016 р., лютий 2017 р. та липень 2017 р. на користь ОСОБА_1 в сумі - 901 грн. 54 коп..

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Суддя П.Г. Паламар