Рішення № 98460684, 07.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року справа № 580/5246/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Шашкової Є.А. (за ордером),

представника відповідача 1 - Лавренко Н.М. (за довіреністю),

представника відповідача 3 - Гаврилюк В.В. (за довіреністю), Сенкевич Н.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради, сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни, Городищенської міської ради про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради (далі - відповідач 1), сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни (далі - відповідач 2), в якому просить:

скасувати розпорядження Хлистунівського сільського голови від 21.08.2020 №157 "Про оголошення догани начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту ОСОБА_1 ";

скасувати розпорядження Хлистунівського сільського голови від 20.10.2020 №196 "Про оголошення догани начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту ОСОБА_1 ";

скасувати розпорядження Хлистунівського сільського голови від 20.10.2020 №197 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

поновити позивача на роботі на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Хлистунівської сільської ради;

стягнути з виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.10.2020.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення про оголошення догани прийняте без належних підстав, а звільнення позивача відбулось за відсутності систематичного порушення вимог трудового законодавства.

Ухвалою суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 13.01.2021 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання.

10.02.2021 суд ухвалою залучив до участі у справі другим відповідачем Городищенську міську раду (далі - відповідач 3).

25.02.2021 відповідач 3 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що спірні розпорядження про оголошення позивачу догани та її звільнення прийняті у зв`язку з порушенням позивачем трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, норм етики та поведінки посадової особи. Вказано, що передумовою прийняття спірних рішень була доповідна записка заступника сільського голови О.І. Мікус щодо порушення трудової дисципліни.

Відповідачі 1 та 2 відзиву на позов не надали, про причини його неподання суд не повідомили.

Усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання від 26.02.2021, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Заслухавши учасників справи, оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Розпорядженням Хлистунівського сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни від 01.07.2019 №94 призначено позивача на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Хлистунівської сільської ради з 02.07.2019.

11.02.2020 заступником Хлистунівського сільського голови О.І. Мікус подано Н.О. Сенкевич доповідну записку №3, в якій зазначено, що позивач 10.02.2020 залишила робоче місце без дозволу сільського голови на 1 годину раніше о 16 год. 02 хв. 11.02.2020 запізнилась на роботу на 40 хв. Наголошено на постійному здійсненні позивачем порушень правил внутрішнього трудового розпорядку.

30.03.2020 заступником Хлистунівського сільського голови О.І. Мікус подано Н.О. Сенкевич доповідну записку №5, в якій зазначено, що позивачем не подаються проекти рішень та розпоряджень з питань освіти, культури, молоді та спорту. Також зазначено, що 30.03.2020 позивачем у присутності працівників апарату виконавчого комітету було вчинено сварку.

21.08.2020 заступником Хлистунівського сільського голови О.І. Мікус подано Н.О. Сенкевич доповідну записку, в якій зазначено, що позивач неналежно виконує посадові обов`язки. Постійно здійснюються порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, норм етики та поведінки посадової особи. Вказано, що 21.08.2020 у присутності працівників апарату виконавчого комітету, закладів освіти та жителів ОТГ позивачем вчинено свару у приміщенні актової зали Хлистунівської сільської ради. Позивач на зауваження не реагувала, порушуючи трудову дисципліну.

Розпорядженням Хлистунівського сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни від 21.08.2020 №157 притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошено їй догану. Позбавлено позивача права участі у засіданнях сесій та виконкому Хлистунівської сільської ради протягом 2-х місяців з дня видачі розпорядження.

Розпорядженням Хлистунівського сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни від 20.10.2020 №196 притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошено їй догану.

Розпорядженням Хлистунівського сільського голови Сенкевич Наталії Олександрівни від 20.10.2020 №197 звільнено позивача з 20.10.2020 з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Хлистунівської сільської ради у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, за п.3 ст.40 КЗпП України.

Но погоджуючись із цими розпорядженнями, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним розпорядженням, суд врахував таке.

Ч.2 ст.19 Конституції України визначений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 7 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III).

Відповідно до ст.3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є:

виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі ст.7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 20 Закону №2493-III передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З огляду на те, що звільнення на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, то воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статей 147-149 КЗпП України.

Так, відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення відповідно до ст.148 КЗпП України застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок №950).

Пункт 1 Порядку №950 визначає, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків.

На підставі п.2 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.3 Порядку №950).

Керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення (п.5 Порядку №950).

Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування (п.6 Порядку №950).

Відповідно до п.7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

На підставі п.8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Відповідно до п.9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

На підставі п.10 Порядку №950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 24 вересня 2019 року у справі №160/166/16-а відповідно до яких прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.

Всупереч наведеним вище законодавчим приписам судом встановлено відсутність доказів проведеного службового розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення позивачем, та її ступеня вини.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначеного обов`язку відповідач не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи на виконання ч.4 ст.79 КАС України повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Зазначеного обов`язку відповідачем не виконано.

Для забезпечення принципу верховенства права суд для вирішення спору врахував, що відповідач не надав доказів щодо спірних обставин, які би відповідали ознакам достовірності, достатності, належності та допустимості в контексті виконання обов`язку проведення службового розслідування, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Тому суд дійшов висновку, що відносно позивача у спірних правовідносинах не була дотримана процедура належного, тобто з дотриманням КЗпП України, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшого її звільнення.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття спірних розпоряджень розпорядження слугували службові записки заступника Хлистунівського сільського голови О.І. Мікус від 11.02.2020, від 30.03.2020 та від 21.08.2020 щодо порушення позивачем службової дисципліни та неналежного виконання нею службових обов`язків.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №824/773/17-а необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Відповідно до пунктів 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Однак, як зазначено вище, жодного доказу виконання викладених вимог, а також проведення відповідно до Порядку №950 службового розслідування стосовно позивача для перевірки вказаних у службових записках фактів, суду не надано.

Факт непроведення службового розслідування стосовно позивача підтвердила також допитана у судовому засіданні в якості свідка О.І. Мікус , яка на час прийняття спірних розпоряджень виконувала обов`язки заступника Хлистунівського сільського голови.

Відтак, суд дійшов висновку, що накладення на позивача дисциплінарних стягнень та її звільнення спірними рішеннями не відповідає закону.

Суд зауважує, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 18 липня 2018 року у справі №826/7/16 звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до абз.1 п.7-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

На виконання вказаної норми розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження Хлистунівська сільська рада входить до складу Городищенської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України від 5 лютого 2015 року №157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (далі - Закон №157-VIII) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

На підставі ч.5 ст.8 Закону №157-VIII з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону №157-VIII під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою.

Приписами підп.4 п.6-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Згідно з даними ЄДРПОУ станом на 07.07.2021 діяльність виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради припинено.

Суд встановив, що відповідно до рішення Городищенської міської ради від 07.12.2020 №2-31/8 остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Хлистунівської сільської ради.

У постановах від 17.10.2011 (справа №21-237а11), від 16.10.2012 (справа №21-267а12), від 28.10.2014 (справа №21-484а14), від 19.01.2016 (справа №810/1783/13-а) Верховний Суд України виклав правовий висновок, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Ці правові висновки підтримані у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №820/2932/16), від 24.12.2019 (справа № 591/3068/16-а).

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2021 року у справі №400/144/20 зазначив, що у випадку ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, обов`язок щодо працевлаштування (пропозиції про працевлаштування згідно статті 49-2 КЗпП) працівників ліквідованої установи (організації) поширюється не лише на цю установу (організацію), а й на відповідну новостворену установу (організацію), оскільки роботодавцем у такому випадку є держава, а не окрема установа, що діє від імені держави.

Отже, в результаті реорганізації Хлистунівської сільської ради, як юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стали правами та обов`язками Городищенської міської ради.

Тому, питання дотримання правил трудового законодавства щодо працевлаштування працівників Хлистунівської сільської ради, зокрема позивача, стало обов`язком Городищенської міської ради.

Слід зазначити, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № 21-3063а16 (800/323/16).

За такого правового врегулювання, адміністративний суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади прийняти позивача на роботу, оскільки прийняттю на роботу передує встановлена законодавством процедура, яка може бути проведена лише відповідним органом державної влади.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №П/811/3516/15.

Тому, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Городищенську міську раду відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та вирішити питання щодо переведення ОСОБА_1 на роботу до Городищенської міської ради у зв`язку з ліквідацією Хлистунівської сільської ради, шляхом приєднання до Городищенської міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу».

На підставі ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацом 3 п.3 Порядку №100 встановлено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про заробітну плату позивача за 2 місяці, що передували звільненню позивачу нараховано заробітну плату 13333,41 грн. Середньоденна заробітна плата складає 303,03 грн.

Період вимушеного прогулу позивача з 11.10.2020 до 07.07.2021 становить 177 робочих днів. Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 53636,31 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших платежів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби виконуються негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір в сумі 1681,60 грн. за позовні вимоги про визнання протиправними та скасування розпоряджень щодо накладення дисциплінарних стягнень, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3 у повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Хлистунівського сільського голови:

- від 21.08.2020 №157 "Про оголошення догани начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту ОСОБА_1 ";

- від 20.10.2020 №196 "Про оголошення догани начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту ОСОБА_1 ";

- від 20.10.2020 №197 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Городищенську міську раду відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну служу" вирішити питання щодо переведення ОСОБА_1 на роботу до Городищенської міської ради у зв`язку з ліквідацією Хлистунівської сільської ради, шляхом приєднання до Городищенської міської ради.

Стягнути з Городищенської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.10.2020 до 07.07.2021 в сумі 53636,31 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять шість гривень 31 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городищенської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за 1 місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач 1 - виконавчий комітет Хлистунівської сільської ради (19533, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Хлистунівка, вул. Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 04408252);

3) відповідач 2 - сільський голова Сенкевич Наталія Олександрівна ( АДРЕСА_2 );

4) відповідач 3 - Городищенська міська рада (19502, Черкаська обл., м. Городище, пл.Миру, буд.8, код ЄДРПОУ 33965401).

Повне судове рішення виготовлено 19.07.2021.

Суддя О.А. Рідзель