Ухвала суду № 98460292, 21.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

21 липня 2021 року Справа № 520/18127/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про залишення позовної заяви без розгляду за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 9031634,05 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (податковий номер 03359500), місцезнаходження: вулиця Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, суму податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 зупинено провадження по справі №520/18127/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення податкового боргу до набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/18407/2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 поновлено провадження в адміністративній справі № 520/18127/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення податкового боргу.

Представником відповідача, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", 16.07.2021 до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вказаного клопотання представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Адміністративний позов підписаний представником позивача в порядку самопредставництва Наталією Клюєвою. Дата підписання адміністративного позову 01.12.2020. З 20.10.2020, відповідач знаходиться в стані припинення, номер 1004801100009081693, згідно рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Головою комісії з припинення на час подачі клопотання зазначено — ОСОБА_1 (станом на дату підписання позовної заяви 01.12.2020 - головою комісії з припинення була ОСОБА_2 ). За приписами частин третьої, четвертої статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Будь яких доказів, що ОСОБА_3 є головою ліквідаційної комісії або її членом за дорученням голови цієї комісії на підписання процесуальних документів та представництва юридичної особи — суду не надано.

Дослідивши матеріали справи та клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про залишення позовної заяви без розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до частин першої - третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відтак, у КАС України розмежовуються такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Законом "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII внесені доповнення до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовано саме питання представництва. Питання "самопредставництва" передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року N390-IX збільшено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)".

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Поряд з цим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - ЦК України) та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" з наступними змінами та доповненнями.

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, тощо.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і реалізує їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Представник відповідача у клопотанні від 16.07.2021 зазначив, що Верховний Суд у постанові від 30.03.2020 по справі №826/16935/18 посилається на зміст частин першої, третьої статті 55 КАС України де сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (п.26 постанови) та статтю 105 ЦК України, де зазначає, що дана стаття не зачіпає питань, які б стосувались порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права, натомість, унормовує відносини, пов`язані з процедурою виконання рішення про припинення юридичної особи (п. 37 постанови).

З приводу цього суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів, Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатком 1 та 2 даної постанови утворено Головне управління ДПС у Харківській області, до якого приєдналось Головне управління ДПС у Харківській області.

Згодом, постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України (далі - ДПС України) за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включено Головне управління ДПС у Харківській області, - пункт 1.

Пунктом 2 вказаної вище постанови КМУ №893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

В абзаці 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять ДПС України та її територіальним органам.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Харківській області.

14 грудня 2020 року було проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893.

Отже, до 01.01.2021 Головне управління ДПС у Харківській області продовжувало здійснювати свої повноваження та функції.

З матеріалів справи судом встановлено, що позовну заяву підписано 01.12.2020 представником позивача на підставі повноважень, наданих ГУ ДПС, про що у Єдиному державному реєстрі міститься відповідний запис (до позовної заяви був долучений відповідний витяг з ЄДР).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 зазначено, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону № 755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №520/9606/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі судом було перевірено інформацію щодо можливості ОСОБА_4 діяти в порядку самопредставництва ГУ ДПС у Харківській області та встановлено, що відповідний запис міститься в Єдиному державному реєстрі - ОСОБА_5 (повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставицтво суб`єкта владних повноважень) з правом підписання процесуальних документів) - підписант.

Отже, у разі внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про осіб, які уповноважені діяти від імені Головного управління ДПС у Харківській області на підставі відповідних внутрішніх документів органу ДПС, доказом того, що вказані особи можуть представляти інтереси органу може бути витяг/виписка з Єдиного державного реєстру.

Що стосується посилання заявника на приписи ч. 1 ст. 104, ч. 3 - 4 ст. 105 ЦК України відповідно до яких голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, суд зазначає, що зазначений перелік не є вичерпним, а мотив зазначеної статті спрямований на забезпечення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, а не обмеження щодо кола осіб які мають право брати участь від імені такої юридичної особи в адміністративному судочинстві.

У зв`язку з цим, суд дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про залишення позовної заяви без розгляду за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин