Рішення № 98460255, 20.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.07.2021 р. справа №520/11464/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник, громадянин) до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління, орган публічної адмінстрації) проскасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 24.06.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 29.06.2021 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 15.07.2021р.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформленої листом від 01.06.2021 та №6363-10075/С-02/8-2000/ 21 стосовно перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої Довідки від 15.04.2021 №11/8133; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з дати її призначення на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки №11/18133 від 15.04.2021 за період 01.12.2017р.-30.11.2019р.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що штучно створені владними суб`єктами перешкоди призвели до отримання пенсії у неповному обсязі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом – владний суб`єкт, адміністративний орган, пенсійний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився, аргументуючи незгоду тим, що пенсія виплачується відповідно до вимог діючого законодавства.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є військовослужбовцем у відставці, отримує пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області, розмір первісно призначеної з 23.12.2019р. пенсії складав 70% грошового забезпечення.

При оформленні документів для призначення пенсії Адміністрація Державної прикордонної служби України не зазначила у видані на ім`я заявника довідці про додаткові види грошового забезпечення відомості про індексацію грошового забезпечення військовослужбовця, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Арифметичний розмір грошового виразу пенсії був обчислений Управлінням із грошового забезпечення заявника, відображеного у грошовому атестаті №157, а саме за такими складовими як: 1) оклад за посадою, 2) оклад за званням, 3) надбавка за вислугу років, 4) надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, 5) надбавка за кваліфікацію (майстер), 6) надбавка за специфічні умови проходження служби, 7) премія.

У межах справи №520/12928/2020 заявником були заявлені вимоги: 1) визнати протиправним дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016; 2) зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацювати відносне ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016; 3) зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацьовану оновлену довідку відносно ОСОБА_1 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців з включенням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020р. у справі №520/12928/2020 позов заявника було задоволено частково; визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення; зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацювати відносно ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та направити оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.; у задоволенні решти вимог було відмовлено.

На виконання рішення суду у справі №520/12928/2020 до пенсійного органу надійшла нова довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.04.2021р. №11/18133, де відображені такі додаткові види грошового забезпечення військовослужбовця як надбавка за особливі умови служби; надбавка за кваліфікацію, надбавка за особливі умови проходження служби, премія, індексація грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням. Таким чином, до складу уточненої структури грошового забезпечення заявника було включено такий платіж як індексація.

29.04.2021р. заявник склав письмове звернення до пенсійного органу з приводу перерахунку розміру вперше призначеної пенсії із урахуванням індексації.

На письмове звернення заявника пенсійним органом надано відповідь листом від 01.06.2021р. №6363-10075/С-02/8-2000/21, де указано про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Не погодившись із відповідністю закону владного управлінського волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку розміру вперше призначеної пенсії, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України.

Пунктом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У силу дії бланкетної норми ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон України №2262-XII).

Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

При цьому, ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).

Натомість, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).

У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.

Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами, позаяк це із нездоланною неминучістю призводить до виникнення "віртуального" (тобто штучно створеного) показника грошового забезпечення, котрий не отримується жодним із реально існуючих суб`єктів права за рахунок "механічного" збільшення збереженого розміру власного грошового забезпечення військовослужбовця у відставці (тобто "минулої" винагороди за службу) на показники нових елементів структури грошового забезпечення діючого військовослужбовця.

Суд відзначає, що заявник насправді (у дійсності) порушив питання про усунення дефектів/вад/недоліків реалізації управлінської функції органу публічної адміністрації з приводу обчислення розміру вперше призначеної пенсії (хоча текстуально згадане прагнення сформульовано у спосіб спонукання до перерахунку пенсії), тобто ініціював процедуру перегляду пенсії за ст.43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно за таким компонентом як індексація.

Тому положення і ч.4 ст.63 Закону України №2262-XII і Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45) є незастосовними відносно спірного випадку.

Натомість суд відмічає, що порядок призначення військовослужбовцю у відставці пенсії вперше регламентовано ст.43 названого закону, а базою обчислення розміру пенсії є грошове забезпечення, визначене приписами ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (далі за текстом – Закон №2) та п.7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (затверджено постановою КМУ від 17.07.2012р. №393; далі за текстом – Порядок №393).

Сама ж процедура призначення пенсії деталізована приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).

Суд бере до уваги, що постановою правління Пенсійного фонду України від 31.01.2007р. №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402) було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Порядок №3-1).

Згідно з п.1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсій подаються до органів ПФУ через структурні підрозділи органу проходження публічної військової (чи прирівняної до неї) служби.

Указане є загальним правилом.

Проте разом із тим, у силу п.23 Порядку №3-1 обчислення розміру пенсії може проводитись у порядку ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і за самостійно поданими пенсіонером документами, тобто за ініціативою громадянина.

Отже, іншими нормами Порядку №3-1 прямо передбачена можливість особистого звернення військовослужбовця у відставці - пенсіонера з приводу збільшення розміру пенсії.

До того ж п. 24 Порядку №3-1 не виключена і можливість проведення обчислення розміру пенсії у разі одержання терорганом ПФУ відповідного повідомлення від органу проходження публічної служби пенсіонера.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що за загальним правилом п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, п.1 ч.2 ст.24, п.2 ч.2 ст.24, ч.3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України рішенням суб`єкта владних повноважень є письмовий акт, дією суб`єкта владних повноважень є вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, а бездіяльністю є ухилення від виконання обов`язку.

При цьому, управлінська дія владного суб`єкта може втілюватись і у вигляді письмової (листа) чи фактичної відмови, котрі за змістом, формою, способом реалізації повноваження не є рішенням, але створюють перешкоду у реалізації суб`єктивного права заявника.

Оскільки лист не є рішенням, то і згадана відмова не є рішенням владного суб`єкта у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, але є управлінським волевиявленням, наслідки вчинення якого підлягають нівелюванню у спосіб визнання протиправною відмови, оформленої листом.

Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає на те, що відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у кореспонденції з приписами ч.ч.2 і 3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" складовими елементами структури грошового забезпечення військовослужбовця є: 1) оклад за штатною посадою; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення (при цьому, остання з перелічених категорій виплат не використовується у процедурі обрахунку суми пенсії).

Аналогічне правило міститься і у п.7 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

При цьому, керуючись ч.5 ст.242 КАС України, окружний адміністративний суд при розгляді справи зважає на правовий висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі № 522/2738/17, у силу якого: 1) при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць; а 2) факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд повторює, що за змістом Порядку №45 та Порядку №3-1, підставою для вчинення адміністративним органом управлінських дій, спрямованих на перерахунок розміру раніше призначених військовослужбовцям у відставці пенсій, можу бути: 1) матеріали власного особистого звернення пенсіонера; 2) матеріали звернення органу проходження публічної служби/органу фінансового утримання; 3) рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ, але приводом до вчинення адміністративним органом управлінського волевиявлення стосовно обчислення розміру пенсії громадянина є виключно письмова довідка установленого формуляру про грошове забезпечення публічного військовослужбовця за тією ж самою (аналогічною чи прирівняною) військовою штатною посадою.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014р. у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі №553/3619/16-а.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовця включена до складеною Адміністрацією Державної прикордонної служби України відносно заявника і датованою 15.04.2021р. довідкою про грошове забезпечення військовослужбовця.

Ця довідка фізично надійшла до пенсійного органу, що не спростовано відповідачем у ході розгляду справи.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовця врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України №2011-ХІІ містить бланкетну норму, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України № 2011-XII або Закону України № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України № 2017-ІІІ, Закону України № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення військовослужбовця має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення військовослужбовця.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2019р. по справі №638/9697/17, у якій здійснено відступ від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, і цей висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015р. (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом України №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення військовослужбовця, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Вирішуючи спір по суті, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Між тим, у ході розгляду справи відповідач як владний суб`єкт не подав до суду доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви в цій частині не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України за епізодом обчислення розміру призначеної вперше пенсії з урахуванням індексації.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини.

Суд відзначає, що подія звернення заявника до пенсійного органу з приводу виправлення помилки в обчисленні розміру призначеної вперше пенсії за рахунок взяття до обліку індексації грошового забезпечення військовослужбовця мала місце 29.04.2021р.

Матеріали звернення заявника містили копію належного письмового документа - довідки Адміністрації Державної прикордонної служби від 15.04.2021р. №11/18133.

У спірних правовідносинах має місце не випадок перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії у зв"язку із підвищенням поточної винагороди за службу діючого військовослужбовця, а виправлення управлінської помилки в обчисленні розміру вперше призначеної пенсії, котра полягала у неврахуванні під час процедури обчислення одного із обов"язкових, регулярних та систематичних компонентів грошового забезпечення військовослужбовця - індексації грошового забезпечення.

Дефект у реалізації управлінської функції пенсійного забезпечення військовослужбовця у відставці стався не з вини заявника.

Тому, суд вважає за необхідне обтяжити адміністративний орган обов`язком обчислити з дати призначення розмір вперше призначеної пенсії заявника на підставі звернення від 22.04.2021р. та довідки Адміністрації Державної прикордонної служби від 15.04.2021 р. №11/18133, взявши до обрахунку виплати з індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 01.06.2021р. №6363/10075/С-02/8-2000/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обчислити з дати призначення розмір вперше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі звернення від 29.04.2021р. та довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої Довідки віл 15.04.2021 №11/8133, взявши до обрахунку індексацію грошового забезпечення військовослужбовця та провести виплату щомісячної різниці з урахуванням раніше здійснених платежів.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.