Рішення № 98460118, 20.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Справа № 480/2337/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2337/21 за позовом Депутата Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, Голови Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області Штанька В.О. про визнання рішення нечинним, визнання дій голови протиправними,,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2021 року депутат Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області Твердохліб Ю.В. звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 09.12.2020 відповідно до Акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогоподарського призначення із державної у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 09.12.2020 року №24-ОТГ передало із державної власності, а Липоводолинська селищна рада Роменського району (Липоводолинського району) Сумської області прийняла у комунальну власність Липоводолинської об`єднаної територіальної громади Роменського району (Липоводлинського району) Сумської області земельні ділянки згідно додатком (650 земельних ділянок).

Цей Акт разом із наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 09.12.2020 року №24-ОТГ став підставою для державної реєстрації права, на вказані у додатку до Акту земельні ділянки, комунальної власності Липоводолинської селищної ради Роменського району (Липоволинського району) Сумської області.

19.01.2021 до порядку денного засідання постійної комісії селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою було винесене питання “Про виставлення на аукціон земель переданих Держгеокадастром до Липоволинської громади”.

З вказаного питання на засіданні постійної комісії виступив голова Липоволинської селищної ради ОСОБА_2 , який зазначив, що список переданих земельних ділянок потрібно опрацювати, відсортувати, які з них можна виставити на аукціоні, які надавати громадянам у приватну власність як городи та інше. Для того щоб спеціалісти земельного відділу могли це зробити запропонував прийняти рішення про підготовку цих 650 ділянок на аукціон, щоб мати можливість в цей період на законних підставах не розглядати заяви громадян про надання їм землі, а повернутись до цього питання після “аудиту”, коли будуть визначені землі для надання в оренду сільгоспвиробникам з метою забезпечення надходження коштів у місцевий бюджет.

З протоколу засідання постійної комісії селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою від 19.01.2021 року вбачається, що рішення з вказаного вище питання комісією прийняте не було.

21 січня 2021 року на першому пленарному засіданні другої сесії восьмого скликання Липоводинська селищна рада прийняла рішення “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації”, згідно якого було вирішено:

включити до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону земельні ділянки комунальної власності сільськогоподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (Липоводолинського району) Сумської області (згідно додатку №1);

надати дозвіл на розроблення проектів земелеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення для ведення товарного сільськогоподарського виробництва (код 01.01.), з метою продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону згідно додатку №2.

Контроль за виконанням даного рішення Липоволинської селищної ради було покладено на постійну комісію з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою селищної ради.

Позивач вказане рішення Липоводолинської селищної ради вважає незаконним, таким, що підлягає скасуванню. Також вважає незаконними дії голови Липоводолинської селищної ради ОСОБА_2 при винесенні вищевказаних питань на розгляд сесії селищної ради. В обгрунтування зазанчає, що на день прийняття оскаржуваного у цій справі рішення право комунальної власності Липоводолинської селищної ради на передані ділянки не було зареєстроване в Державному реєстрі прав. У відповідності до положень ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Отже, оскаржуване рішення прийняте Липоводолинською селищною радою із перевищенням повноважень, до моменту набуття права комунальної власності на земельні ділянки.

Крім того, передання усіх 650 земельних ділянок, переданих з державної власності у комунальну власність Липоводолинської селищної громади, на земельні торги з метою щоб мати можливість в цей період на законних підставах не розглядати заяви громадян про надання їм землі порушує принцип належного урядування.

Прийнявши рішення, яким всі 650 передані у власність громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення передані на торги повністю виключає можливість реалізації прав громадян та юридичних осіб на їх (земельних ділянок) безоплатну передачу у користування та/чи власність громадянам чи юридичним особам.

В той же час, як вбачається з Додатку 2 до оскаржуваного рішення селищної ради, дозвіл на розроблення проектів земелеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення для ведення товарного сільськогоподарського виробництва (код 01.01.), з метою продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону, надано лише на 533 земельні ділянки. Тобто, оскаржуваним рішенням селищної ради фактично “заховано'’ 117 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих з державної власності у комунальну селищної ради з метою розпорядження ними у позазаконний спосіб.

Незаконними також позивач вважає дії голови Липоволинської селищної ради ОСОБА_2 , який виніс питання “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації” на розгляд депутатів в день проведення сесії, саме під час її засідання, до державної реєстрації земельних ділянок у комунальну власність громади та без погодження із постійною комісією Липоволинської селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою, чим порушив ч. 10 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування”.

За таких обставин позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення Липоводолинської селищної ради “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації” від 21.01.2021 та визнати протиправними дії голови Липоволинської селищної ради ОСОБА_2 під час винесення на сесію та прийняття рішення Липоподолинською селищною радою з питання включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації.

Відповідачі подали відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечили, зазначивши, що 09.12.2020 відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Липоводолинська селищна рада отримала 650 земельних ділянок загальною площею 3389.8428 та., які розташовані за межами населених пунктів на території Липоводолинської об`єднаної територіальної громади. У подальшому 18.12.2020 року рішенням пленарного засідання дані ділянки були прийняті у комунальну власність.

21.01.2021 року рішенням Липоводолинської селищної ради отримані земельні ділянки було включено до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Роменського район} (Линоводолинського району) Сумської області (всього 650 земельних ділянок) та надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01,01). з метою продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону (всього 533 ділянки).

19.01.2021 року селищним головою на засідання постійної комісії Липоводолинської селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою було винесено проект рішення «Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок не земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації». За результатами голосування вказане рішення прийнято не було, тому і на розгляд пленарного засідання рекомендації з цього приводу комісією не направлялись.

При цьому, пропозицію про включення до порядку денного питання вносив секретар Липоводолинської селищної ради Савченко Р.В.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановено, що 21 січня 2021 року на першому пленарному засіданні другої сесії восьмого скликання Липоводинська селищна рада прийняла рішення “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації”, згідно якого було вирішено:

включити до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону земельні ділянки комунальної власності сільськогоподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (Липоводолинського району) Сумської області (згідно додатку №1);

надати дозвіл на розроблення проектів земелеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення для ведення товарного сільськогоподарського виробництва (код 01.01.), з метою продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону згідно додатку №2.

Контроль за виконанням даного рішення який виніс питання “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації” на розгляд депутатів в день проведення сесії, саме під час її засідання, до державної реєстрації земельних ділянок у комунальну власність громади та без погодження із постійною комісією Липоволинської селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустроюбуло покладено на постійну комісію з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою селищної ради ( а.с. 17).

Вважаючи дії селищного голови, що полягали у винесенні питання “Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації” на розгляд депутатів в день проведення сесії, саме під час її засідання, до державної реєстрації земельних ділянок у комунальну власність громади та без погодження із постійною комісією Липоволинської селищної ради з питань регламенту, правопорядку, містобудування, землеустрою та благоустрою протиправними, а рішення Липоволинської селищної ради від 21.01.2021 незаконним, позивач як депутат цієї ради звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.Липоволинської селищної ради

У частині 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно частини другої статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

За приписами статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що питання звернення до суду щодо виріщення публічно-правового спору з місцевими органами виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. Отже, позивач помилково вважає, що вимогами ст. 2 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” йому надано право захищати в суді інтереси територіальної громади, оскільки вказана норма саме такого права не містить та витлумачена позивачем розширено.

Щодо порушених прав саме позивача , суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Кодексу визначено, що публічно-правовий спір – спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Пункт 7 ч.1 ст.4 Кодексу суб`єктом владних повноважень визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особа, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.19 Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Тобто, виходячи з викладеного, суд вважає, що для захисту порушеного права чи інтересу позивача між сторонами мають існувати публічно-правові відносини, в ході яких відповідачі здійснюють владні управлінські функції стосовно позивача.

Ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, як вбачається з вказаних норм, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

На підставі викладеного суд вважає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідачів, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Судом встановлено, що позивач є депутатом Липоводолинської селищної ради, входить до складу органу місцевого самоврядування. Положення,що регулюють статус і діяльність депутата місцевої ради закріплені у статтях 2,3, 10-11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі визначені главою 2 розділу ІІ цього Закону. Розділ ІІІ Закону визначає повноваження депутата місцевої ради у раді та форми роботи у раді та її органах. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про відсутність публічно-владних управлінських функцій у селищної ради та голови селищної ради стосовно депутата селищної ради.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що депутати міських рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Депутата Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області ( код ЄДРПОУ 04390972, вул.Роменська, 10, смт.Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500), Голови Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області Штанька В.О. (вул.Роменська, 10, смт.Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500) про визнання рішення нечинним, визнання дій голови протиправними – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах