Ухвала суду № 98459894, 21.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3805/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3805/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації основної відпустки за 2020 рік (16 днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 22.02.2021;

- зобов`язання нарахувати та виплати грошову компенсацію за не використані дні основної відпустки за 2020 рік (16 днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби у розмірі 7942,99 грн;

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за 2020-2021 роки;

- зобов`язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за 2020-2021 роки;

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка звільнена зі служби у зв`язку зі скороченням штатів;

- зобов`язання нарахувати та виплати щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за спеціальним званням;

- зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплати компенсацію середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 22.02.2021 по дату винесення рішення суду, з урахуванням середньоденного грошового забезпечення у розмірі 496,44 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні за 2020 рік щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні за 2020 рік щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

12 липня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3805/21 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області витрат зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що при ухваленні Полтавським окружним адміністративним судом рішення від 08.07.2021 року у справі №440/3805/21 не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 14 липня 2021 року призначено до розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/3805/21 у судовому засіданні на 21 липня 2021 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

З наведеної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.

Підставою для прийняття додаткового судового рішення у справі заявник вказує не вирішення судом питання про розподіл у справі судових витрат.

За результатами перевірки доводу заявника судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації основної відпустки за 2020 рік (16 днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 22.02.2021; зобов`язання нарахувати та виплати грошову компенсацію за не використані дні основної відпустки за 2020 рік (16 днів), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби у розмірі 7942,99 грн; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за 2020-2021 роки; зобов`язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за 2020-2021 роки; визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка звільнена зі служби у зв`язку зі скороченням штатів; зобов`язання нарахувати та виплати щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за спеціальним званням; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплати компенсацію середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 22.02.2021 по дату винесення рішення суду, з урахуванням середньоденного грошового забезпечення у розмірі 496,44 грн..

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі №440/3805/21, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні за 2020 рік щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні за 2020 рік щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому у мотивувальній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі №440/3805/21 судом зазначено про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

Отже, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, що вже вказує на відсутність підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79684987) Верховний Суд дійшов висновків, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. А оскільки така вимога має немайновий характер, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що судові витрати підлягають розподілу між сторонами (відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі) лише у разі задоволення позову (повністю або частково) сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки сплачена згідно квитанції про сплату №70410 від 21.04.2021 до спеціального фонду Державного бюджету України сума судового збору (908,00 грн) підлягала сплаті за подання позовної заяви в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та зважаючи на те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено, то відповідно така сума судового збору не підлягала розподілу при ухваленні судового рішення та відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене, підстави для ухвалення додаткового судового рішення у справі №№440/3805/21 відсутні, у зв`язку з чим заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір", -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3805/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва