Рішення № 98459849, 21.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4208/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу №440/4208/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, у якій просив:

- визнати неправомірними дії Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем подано заяву щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки: «Реконструкція індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража на 2 автомобілі по АДРЕСА_1 » разом з визначеним законодавством переліком необхідних документів. Проте, листом № 28.01-11/0663/33 від 25 березня 2021 року Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016), Плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 та змінами від 07.09.2017) земельна ділянка по АДРЕСА_1 відноситься до зони перспективного розміщення зелених насаджень спеціального призначення ПС-3, де не дозволяється реконструкція індивідуальних житлових будинків з прибудовою, тому Управління не може надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки по визначеному заявником об`єкту та повернуло йому надані до заяви документи. Позивач вважає відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4208/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 17 червня 2021 року.

07 червня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що земельна ділянка позивача розташована в частині міста, яка згідно з Генеральним планом, Планом зонування території міста належить до території перспективного розміщення зелених насаджень спеціального призначення (ПС-№3), де не дозволяється проведення реконструкції індивідуального житлового будинку, а тому позивачу на цілком законних підставах відмовлено у наданні будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 /а.с. 39-41/.

14.06.2021 на електронну адресу суду надійшла заява начальника Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про подальший розгляд справи за відсутності представника Управління /а.с. 54/.

Також, 16 червня 2021 року позивач надав заяву в якій просив здійснювати розгляд справи у підготовчому засіданні та по суті без його участі чи участі його представника. Просив вважати вірним найменування особи відповідача - Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яка має код ЄДРПОУ 02498790 /а.с. 55/.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року здійснено заміну відповідача Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на належного - Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі також – Управління, відповідач). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 липня 2021 року.

У судове засідання 20 липня 2021 року сторони не прибули будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляд справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідив письмові докази, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрований в реєстрі за номером 1589, позивач набув в приватну власність житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 177359528 /а.с.11-13/.

Також, на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрований в реєстрі за номером 1590, позивач набув в приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5310436100:08:002:0329, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 177361400 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-0006097022020 /а.с.14-19/.

22 березня 2021 року позивач через «Центр надання адміністративних послуг» звернувся до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража на 2 автомобілі. До заяви додано документи, що передбачені Наказом Мінрегіону № 103 від 05 липня 2011 року "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки" /а.с. 42/.

За результатами розгляду звернення позивача, Управління у листі № 28.01-11/0663/33 від 25 березня 2021 року висловило зауваження щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні у зв`язку із чим звернення позивача залишило без задоволення /а.с. 46/.

Не погодившись із вказаною відмовою в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як встановлено судом, з 13 серпня 2019 року у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:002:0329 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га з цільовим призначенням 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а відтак право розпоряджатись нею на власний розсуд гр. ОСОБА_1 гарантоване чинним законодавством України.

За даними Державного земельного кадастру згідно із кодом Класифікації видів цільового призначення земель земельну ділянку віднесено до категорії «Землі житлової і громадської забудови» (код: В 02.01) з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Відповідно до пункту д) частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

В той же час, відповідно до пункту а) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язанні забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і напрямки забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI).

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, здійснювати перебудову, дозволяти будівництво на своїй земельній ділянці будівництво іншим особам.

Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п`ятою статті 25 Закону № 3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Містобудівна документація на місцевому рівні згідно абз.2 ч.1 ст. 16 Закону № 3038-VI розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Як зазначено в витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ще 07.04.2005 року була зареєстрована вказана земельна ділянка на підставі документації із землеустрою із цільовим призначенням: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової і громадської забудови, Вид використання земельної ділянки: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с.17/.

В той же час, рішення на які посилається відповідач, були прийнятті пізніше, зокрема Рішення ХХІ сесії міської ради V скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.12.2007 року «Про затвердження генерального плану міста Кременчука» та Рішення LI сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.09.2014 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука», а також Рішення XXV сесії міської ради VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.09.2017 «Про затвердження внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука» /а.с. 43, 44, 45/.

Однак, цільове призначення земельної ділянки позивача згідно землевпорядної документації не змінено в установленому законом порядку, а його зміна містобудівною документацією, на що посилається відповідач, після державної реєстрації земельної ділянки, чинним законодавством не передбачена.

Саме лише зазначення в містобудівній документації, яка прийнята в 2007 році із змінами в 2014 та 2017 роках щодо перспективного віднесення земельної ділянки до зони перспективного розміщення зелених насаджень спеціального призначення ПС-3, жодним чином не змінює ні цільового призначення земельної ділянки, яка зареєстрована значно раніше, а саме в 2005 році, ні виду використання земельної ділянки «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також не вилучено вказану земельну ділянку із приватної власності в порядку передбаченому чинним законодавством.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, які відповідачем обґрунтовані тим, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, розташований в частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста належить до території перспективного розміщення зелених насаджень спеціального призначення ПС-3, де не дозволяється реконструкція індивідуальних житлових будинків з прибудовою.

За викладених обставин, суд визнає протиправною відмову Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо надання позивачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки прийнята не обґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансну між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована така відмова, а відтак позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Разом із тим, на переконання суду не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у листі № 28.01-11/0663/33 від 25 березня 2021 року. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.

Отже, позовна вимога про зобов`язання Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Натомість належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 28-01/30226 від 22 березня 2021 року про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 12.05.2021 № 12-10237943/С /а.с. 30/.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправні дії відповідача щодо ненадання позивачу будівельного паспорта для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у розмірі сплаченого судового збору повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 908,00 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) будівельного паспорта для реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою гаража по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) повторно розглянути заяву № 28-01/30226 від 22 березня 2021 року про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 908,00 грн/ дев`ятсот вісім гривень/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський