Рішення № 98459793, 21.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6456/21 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2021 року Акерман Олег Матвійович звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до якої просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не надання інформації на заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10.02.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслати поштою представнику ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю - Акерману О.М. відомості про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 440/1071/20. Надіслати довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2019 по лютий 2021, виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії. Повідомити дату та спосіб виплати;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 10000 грн;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення приписів Закону України «Про звернення громадян» протиправно відмовлено у наданні представнику вказаних пенсіонерів витребуваних ним у запиті документів, а саме про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 440/1071/20, довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2019 по лютий 2021, виписки з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії. Представник стверджує, що у запиті ним вказано на те, що документи на підтвердження його повноважень перебувають у пенсійній справі особи, інтереси якої він представляє.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року вирішено клопотання представника позивачів про звільнення від сплати судового збору - задовольнити та звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за звернення з даним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 липня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на виконання вимоги представника позивача та направлення останньому документів /а.с. 56-57/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 440/1071/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до норм пенсійного законодавства України. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.05.2017, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити виплату пенсії з врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн, на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн.

Листами від 08.10.2020 та 16.10.2020 представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - Акерман О.М. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та просив письмово за адресою представника повідомити про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 440/1071/20. Долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 нотаріально засвідчену копію довіреності № 568/20 від 28.07.2020, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_3 від 02.06.2020, долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 нотаріально засвідчену копію довіреності № 568/20 від 28.07.2020, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 № НОМЕР_4 від 03.06.2020. Надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2019 по жовтень 2020, та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії /зв. а.с. 12-13/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.10.2020 № 6089-5987/Л-03/8-1600/20 повідомлено, що на даний час відсутня інформація щодо результатів розгляду справи у суді апеляційної інстанції /а.с. 14/.

10.02.2021 представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - Акерман О.М. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та просив письмово за адресою представника повідомити про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 440/1071/20. Надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01 грудня 2019 року по лютий 2021 року, та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії. Повідомити дату та спосіб виплати /зв.а.с. 13/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10.03.2021 № 1778-1241/КО-02/8-1600/21 в наданні відповіді відмовлено /а.с. 15/.

З метою захисту порушеного права позивачів, їх представник звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР та постанови правління ПФУ від 30.07.2015 року №13-1, якою затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України (далі Закон №393/96-ВР та Положення №13-1, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно приписів ст. 5 Закону №393/96-ВР, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону №393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг передбачені ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої зазначені суб`єкти в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Приписами ст. 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Так, підставою для звернення до суду послугувало не надання інформації на заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10.02.2021.

Листом від 10.03.2021 № 1778-1241/КО-02/8-1600/21 пенсійним органом у наданні запитуваних у документів відмовлено з посиланням на ненадання представником позивачів при зверненні документів на підтвердження його повноважень на здійснення представництва інтересів пенсіонерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З наведених норм та встановлених судом обставин слідує, що відповідач на виконання вимог приписів Закону України "Про звернення громадян" своєчасно надав відповідь на заяву представника позивача (у місячний строк згідно ст. 20 Закону) та надав запитувану інформацію по п. 1 заяви (на виконання ст. 15 Закону).

Що стосується надання витребуваних представником позивача доказів, суд зазначає наступне.

Організаційні засади прийому та обслуговування осіб, які звертаються до територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - органи Пенсійного фонду), у тому числі за допомогою засобів телекомунікації, відповідно до вимог Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено вищевказаним Положенням про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України (Положення №13-1).

Згідно приписів п. 5 розділу І вказаного Положення, під час здійснення прийому та обслуговування особи користуються правами, передбаченими Законами України «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», законодавством про пенсійне забезпечення, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини.

Особи, що звертаються до органів Пенсійного фонду, мають право:

- звертатися до органів Пенсійного фонду особисто або через представника, повноваження якого оформлено у встановленому законом порядку;

- одержати відповідь про результати розгляду звернення в обраний ними спосіб (усно, в письмовій та/або електронній формі, шляхом СМС повідомлення);

- ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи, отримувати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, про періоди страхового стажу та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії, копії документів, які знаходяться в пенсійній справі;

- безоплатно отримувати інформацію про особу, що обробляється Пенсійним фондом;

- отримувати консультації та роз`яснення щодо застосування законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення, у тому числі щодо прав та обов`язків платника єдиного внеску та застрахованої особи;

- інші права, визначені чинним законодавством.

У відповідності до п. 6 розділу І Положення №13-1, у разі звернення про надання персональних даних, які обробляються Пенсійним фондом України, або подання заяв особа, що звертається до органів Пенсійного фонду, надає документи, що посвідчують особу, а у разі звернення за отриманням такої інформації про інших осіб чи подання заяв від імені інших осіб - додатково надає відповідні документи, що підтверджують її повноваження.

З наведеної норми слідує, що представник позивача при зверненні до пенсійного органу з метою отримання документів з інформацією про нараховану та виплачену пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсію за певний період та підстави її нарахування, мав додати до відповідної заяви документи на підтвердження своїх повноважень діяти від імені та в інтересах останніх.

Втім, проаналізувавши копію заяви представника позивача від 10.02.2021, суд дійшов висновку про те, що до заяви не було додано документів на підтвердження його повноважень. Між тим, посилання у заяві на наявність відповідних документів у матеріалах пенсійної справи, суд не враховує та відхиляє, оскільки приписи пункту 6 розділу І Положення №13-1 не містять норми, яка б звільняла представників пенсіонерів від обов`язку надавати документи на підтвердження своїх повноважень за умови наявності відповідних документів у матеріалах пенсійної справи пенсіонера, від імені якого діє представник.

Водночас означеною нормою чітко встановлений обов`язок представника пенсіонера надавати документи на підтвердження своїх повноважень при кожному зверненні з метою отримання персональних даних такого пенсіонера, які обробляються Пенсійним фондом України.

Відтак з огляду на те, що при зверненні до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про надання інформації та документів щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не додав до заяви документів на підтвердження своїх повноважень діяти від імені таких пенсіонерів, суд приходить до висновку, що вказана заява не відповідала вимогам пункту 6 розділу І Положення №13-1.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до наданих відповідачем матеріалів листом від 07.07.2021 № 6544-5085/КО-02/8-1600/21 представнику позивачів повідомлено, крім іншого, що 29.01.2021 управлінням прийнято рішення про перерахунок пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст.42 з 01.05.2017 та про виплату компенсацій згідно ст.27 з 01.05.2017 відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Одночасно зазначено, що виплата пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призупинена з 10.06.2020 в зв`язку із закінченням терміну дії паспортів. Пенсійні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі виплачені через відділення поштового зв`язку № 39600 м. Кременчука. На прохання представника позивачів направлено копії розпоряджень про перерахунок пенсії та довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 09.06.2020 /а.с. 38-54, 58-59/.

На підтвердження направлення відповідного листа поштою до матеріалів справи надано скрін-копію зображення екрана картки документа з програмного забезпечення відповідача "Документообіг ПФУ" /а.с. 63/.

Суд наголошує, що пенсійним органом правомірно відмовлено у наданні запитуваних документів листом від 10.02.2021, а станом на момент розгляду даного спору по суті відповідачем іншим листом надано відповідь за звернення представника позивачів, до якого долучені докази, що останнім витребовувались.

Відтак, відсутні порушення прав позивачів, що підлягають судовому захисту.

Як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимог визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не надання інформації на заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10.02.2021, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслати поштою представнику ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю - Акерману О.М. відомості про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 440/1071/20.

Надаючи оцінку вимогам стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 10000 грн, а також на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 237-1 Кодексу законів про працю України встановлює, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із врахування вищезазначених правових норм у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу про стягнення моральної шкоди, представник позивача посилався на неотримання позивачами пенсійних виплат, безпідставне припинення виплат та тривале ненадання відповідей, що стали підставою для психологічного напруження, розчарування та незручностей останніх.

Доказів на підтвердження фактичного погіршення стану здоров`я позивачів, пов`язаного саме із тривалим ненадання відповідей відповідачем на звернення представника позивачів, суду надано не було.

Крім того, суд наголошує, що в межах даної справи оцінці підлягає виключно спір в частині звернення про надання інформації та надання відповіді на таке звернення відповідачем, відтак невиплата пенсій та їх припинення/призупинення не можуть кваліфікуватись як належні обставини на підтвердження моральної шкоди позивачів в межах даного спору, оскільки питання пенсійного забезпечення позивачів не є предметом оскарження у справі, що розглядається.

Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачам моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями і завданням позивачам від цього моральної шкоди, то вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди на користь ОСОБА_2 в розмірі 10000 грн, а також на користь ОСОБА_1 в розмірі 10000 грн не підлягає задоволенню.

А тому, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський