Ухвала суду № 98459581, 20.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11187/20

У Х В А Л А

20 липня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану на стадії виконання судового рішення в порядку ст. 383 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В. перебувала адміністративна справа №420/11187/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №420/11187/20 (головуючий суддя Бутенко А.В.) адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року з 80% до 70% сум грошового забезпечення під час перерахунку; відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3.1/8894/Мат від 02 вересня 2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. 3обов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3.1/8894/Мат від 02 вересня 2020 року, станом на 05.03.2019 року.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі №420/11187/20 набрало законної сили 28.01.2021 року.

15.07.2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі №420/11187/20.

У вказаній заві позивач просить суд:

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування максимально граничного розміру його пенсії при виконанні рішення Одеського адміністративного суду від 28 грудня 2020 року по справі №420/11187/20 та виплачувати позивачу щомісячно з 01 квітня 2019 року пенсію у сумі 32550 гривень, визначену в довідках з 01 квітня 2019 року, з 01 грудня 2029 року, з 01 січня 2020 року, з 01 липня 2020 року, з 01 грудня 2020 року та з 01 квітня 2021 року, а також бездіяльність, яка виражена у відмові виплачувати пенсію в повному обсязі та у виплаті суми розрахункової заборгованості після перерахунку пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу, починаючи з 01 квітня 2019 року, щомісячно перераховану пенсію за рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/11187/20, яка визначена у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01 березня 2021 року в сумі 32550 грн., та суму розрахованої заборгованості після перерахунку пенсії і встановити контроль за виконанням цього рішення.

При цьому згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 року, головуючим суддею щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.07.2021 року, поданої до суду в порядку ст. 383 КАС України, визначено суддю Білостоцького О.В., оскільки суддя Бутенко А.В. перебуває у відпустці.

Відповідно до ч. 2 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 КАС України суд – це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

Статтею 34 КАС України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 КАС України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

Приписами статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант – накладення штрафу; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду; визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

За правовою природою контроль за виконанням судового рішення є продовженням його ухвалення, а відповідна ухвала є його складовою, тому заява розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, питання щодо контролю за виконанням якого ставиться у відповідній заяві.

Результатом розгляду заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про результати встановленого судового контролю суд надає оцінку діям суб`єкта владних повноважень з виконання його рішення, оцінює повноту та достатність дій, а також відповідність змісту судового розсуду за результатами вирішеного спору. Таким чином, судовий контроль є продовженням ухвалення судового рішення, а відповідна ухвала - є його складовою.

Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, питання судового контролю за виконанням рішення вирішується судом, якій його ухвалив. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому є неприпустимим встановлення судового контролю за рішенням іншого суду (судді).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Головуючим суддею у справі №420/11187/20, який виносив кінцеве рішення по суті спірних правовідносин є суддя Бутенко А.В.

Згідно з п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За викладених вище обставин та правового регулювання, компетентним судом по розгляду заяви ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення в порядку ст. 383 КАС України є суддя Бутенко А.В., яким вирішено по суті спір у справі №420/11187/20.

На підставі викладеного та керуючись з ст.ст. 4, 7, 29, 34, 196, 382-383 КАС України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення в порядку ст. 383 КАС України передати на розгляд судді Бутенко А.В. для вирішення її по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Білостоцький