Рішення № 98459415, 14.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Львів справа №380/6963/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Винник В.М.,

за участю:

представника позивача – Яцюк Х.В.,

представника відповідача – Павліш О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміська оселя» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміська оселя» (далі – позивач, ТзОВ «Заміська оселя») до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення №0032565512 від 12.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2018 між позивачем та ТОВ БК «Вікторія» укладено договір купівлі – продажу рухомого майна №1, згідно з яким на підставі акту приймання – передачі від 03 грудня 2018 року позивачем було передано ТОВ «БК «Вікторія» баштовий кран моделі Liebherr 71 EC, серійний номер 35232467. Вказує, що у цей день відбулась перша подія, а саме відвантаження баштового крану на підставі акта приймання – передачі, тому у відповідності до вимог п.187.1 ст.187 ПК України, 03.12.2018 є датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів, а тому за даною подією 03.12.2018 позивачем було складено податкову накладну №1. Граничним строком для реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України є 31.12.2018. 26.12.2018 позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 03.12.2018 на загальну суму разом з ПДВ 1200000 грн. Згідно з даними квитанції №1 від 26.12.2018, ДФС України отриману вказану податкову накладну 26.12.2018 о 14:06. Проте, податкову накладну не прийнято та не зареєстровано з підстав- продавець не був платником ПДВ 26.12.2018, зазначено дату анулювання реєстрації платника ПДВ – 10.12.2018. Станом на дату подачі податкової накладної на реєстрацію позивач не отримував і не знав про наявність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ від 10.12.2018. Позивач отримав копію вказаного рішення лише в серпні 2019. З електронного кабінету позивачу стало відомо, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2018 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення – рішення №0032565512 від 12.04.2019, згідно якого застосовано до позивача штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкову накладну №1 від 03.12.2018. Проте, дане податкове повідомлення – рішення позивач не отримував. Вважає, що з аналізу статей 184.5-184.7 ПК України, обов`язок платника податку щодо самостійного визначення податкових зобов`язань та реєстрації, відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України, податкової накладної виключно у випадках, якщо платнику податків відомо про майбутнє анулювання реєстрації, зокрема за його заявою. Враховуючи, що згідно п.184.5 ст.184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних та прийняття відповідачем рішення №1441 від 10.12.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач з 10.12.2018 був фактично позбавлений можливості щодо складення та реєстрації податкових накладних. Вважає вказане податкове повідомлення- рішення прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин та всупереч вимогам податкового законодавства, тому просить його скасувати.

У відповіді на відзив позивач вказує ,що відповідачем проведено перевірку податкових декларацій за жовтень та листопад 2018 року, які не були предметом даної камеральної перевірки та порушив строки, визначені п.76.3 ст.76 ПК України. Тому вважає, що відповідач вийшов за межі камеральної перевірки та порушив строки перевірки для податкових декларацій за жовтень та листопад2018, а тому спірне податкове повідомлення рішення вважає протиправним та просить його скасувати.

09.11.2020 позивач подав заяву про зміну підстав позову. Вказує на порушення відповідачем меж предмету перевірки, оскільки в акті перевірки зазначено, що відповідачем в межах даної камеральної перевірки проведена ще перевірка показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року та за жовтень 2018 року. Також вважає, що відповідачем порушено період охоплення камеральної перевірки, оскільки позивачем податкова декларація за жовтень 2018 подана 05.11.2018, а податкова декларація за листопад 2018 – 17.12.2018. Отже вважає, що останній день строк для проведення камеральної перевірки для податкової декларації за жовтень 2018 – 03.11.2018, а для податкової декларації за листопад 2018 -15.01.2019. Вважає, що оскільки відповідач вийшов за межі камеральної перевірки та порушив строки перевірки для податкових декларацій за жовтень та листопад 2018 року, то така камеральна перевірка проведена із порушенням законодавства і є протиправною, а тому акта перевірки є недопустимим доказом, а податкове повідомлення – рішення, винесене на підставі такого акта є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві, проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. За результатами камеральної перевірки достовірності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018, складено акт від 15.02.2019 №476/55.12/41548226 . В ході камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за грудень 2018 року ТЗОВ «Заміська оселя» подано декларацію по ПДВ за грудень №930 7620697 від 18.01.2019, згідно з якою податкові зобов`язання становлять 200 000 грн., податковий кредит – 206 900 грн. (рядок 10.1 декларації становить 9,8 тис. грн. та рядок 16.1 декларації становить 197 тис грн.). Перевіркою показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 від 18.12.2018 №9282920722 встановлено, що ТзОВ «Заміська оселя» рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) відображено з показником 197011 грн, хоча у жовтні 2018 року платником подано декларацію з ПДВ від 20.11.2018 №9241243391, де в рядку 21 становить 0грн. Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 193.1 ст.193, п.194.1 ст.194, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення на суму 6868 грн. та заниження податкових зобов`язань на суму 190154 грн. Тому вважає, що позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Представнику відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 22.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2021 о 10:00.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

18.01.2019 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року.

Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до пп.19.1.1 п.19.1 ст.19 , п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України, відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ ПК України, в порядку, встановленому ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку достовірності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2019 №476/55.12/41548226 про результати камеральної перевірки ТзОВ «Заміська оселя» з питань перевірки суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації), задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем подано декларацію з ПДВ за грудень 2018 №9307620697 від 18.01.2019 згідно з якої податкові зобов`язання становлять 200000грн., податковий кредит становить 206900грн. (рядок 10.1 декларації становить 9800 грн. та рядок 16.1 декларації становить 197 000 грн.).

Перевіркою показників податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 від 18.12.2018 №9282920722 встановлено, що позивачем рядок 16.1 (значення рядку 21 попереднього звітного (податкового ) періоду) відображено з показником 197022 грн., хоча у жовтні 2018 платником подано декларацію з ПДВ від 20.11.20218 року №9241243391, де в рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переносить до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) становить 0 грн.

Таким чином, камеральною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Заміська оселя» п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п. 188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п. 194.1 ст.194, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення на суму 6868 грн та заниження податкових зобов`язань на суму 190154 грн.

12.04.2019 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення – рішення №0032565512, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 237693 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 190154 грн. та за штрафними санкціями 47539 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення – рішення, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України,, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.2 ст.86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.6 ст.86 ПК України, Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, (далі – Наказ №21).

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Наказу №21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. У рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Згідно ч.4 розділу У Наказу №21, до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов`язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів. У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами. У рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період). У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Відповідно до ч.5 розділу У Наказу №21, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21). У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється. Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20; 4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3; 5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до абз.2 пп.5 п.4 розділу У Наказу №21, у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Так, відповідно до пп.4 п.5 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФ України від 28.01.2016 №21, у рядку 20.1 Декларації з ПДВ відображається сума ,яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України).

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Доводи контролюючого органу про те, що у декларації по ПДВ за грудень 2018 року позивачем рядок 16.1 (значення рядку 21 попереднього звітного (податкового) періоду) відображено з показником 197022 грн., хоча у жовтні 2018 платником подано декларацію з ПДВ від 20.11.20218 року №9241243391, де в рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переносить до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) становить 0 грн. позивачем жодними доказами не спростовано.

Таким чином висновки контролюючого органу про те, що ТзОВ «Заміська оселя» порушило п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п. 188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п. 194.1 ст.194, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення на суму 6868 грн та заниження податкових зобов`язань на суму 190154 грн. є обґрунтованими та підставними.

Щодо доводів позивача про те, що проведення камеральної перевірки відбулось поза межами установленого законодавством строку та контролюючий орган вийшов за межі камеральної перевірки.

Відповідно до абз.2 п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.3. ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Заміська оселя» за грудень 2018 року, крайній термін її подання 20.01.2019, відповідно перевірка проводилась протягом 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, в даному випадку 15.02.2020 року.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Враховуючи вищенаведене, контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки достовірності даних, задекларованих ТзОВ «Заміська оселя» у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року правомірно використано дані, зазначені у податкових деклараціях позивача за жовтень та листопад 2018 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що при проведенні такої перевірки контролюючим органом були використані дані, зазначені у податкових деклараціях позивача за жовтень та листопад 2018 року, а не проводилась перевірка податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2018 року.

Відтак, вказані доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст..139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 72-77, 90, 94, 139, 241 - 246, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна