Ухвала суду № 98459051, 20.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2410/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Військової частини А2077 (А0680, В2336) (25006, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, 9/11/13а, ЄДРПОУ 07747966)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А2077 звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь загальну суму завданих збитків у розмірі 1127662,64 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

На виконання зазначеного недоліку позовної заяви позивачем подано до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду.

Заява мотивована тим, що при визначенні строку звернення до суду з даними позовними вимогами, необхідно застосовувати норму спеціального закону, яка такий строк встановлює тривалістю в 3 роки, а саме Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Також позивач вказує, що порядок відшкодування матеріальних збитків підприємству, установі, організації визначено цивільним законодавством, зокрема в ст. 1166 ЦК України. Відповідач зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст.257 ЦК України.

Суддя не погоджується з такими доводами відповідача та не вбачає підстав для визнання вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду поважними, з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку строки звернення до суду із позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, вказаний спір віднесений до спору пов`язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за втрату речового майна, що призвели до відшкодування завданих збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №340/1019/19.

Щодо вимог Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», то суддя зазначає, що відповідно до статті 4 вказаного Закону особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Відповідно до статті 12 цього ж Закону у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановленні КАС України, а саме ч.5 ст.122.

Зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивача виник саме з моменту звільнення відповідача з військової служби – 05.10.2018 р. Однак позивач звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, а саме 20.05.2021 року.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.80, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.75).

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Натомість позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізував свого права понад 2 роки та не надав суду докази на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.122, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Військової частини А2077 (А0680, В2336) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова