Ухвала суду № 98458871, 19.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 липня 2021 року м. Київ № 320/3899/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2021 року на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (код: 35827350, адреса: 18000, м. Черкаси, бульв. Шевченко, 194) про визнання протиправним та скасування рішення.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, а тому ухвалою від 06.04.2021 адміністративну справу №320/3899/21 вирішив передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Приймаючи відповідне рішення суд виходив зокрема з того, що звертаючись з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивач зазначив, що місцем його проживання є: АДРЕСА_1 , зареєстрована адреса робочого місця адвоката - АДРЕСА_4, а місцезнаходженням відповідача, у свою чергу, є м. Черкаси, бульв. Шевченка, 194 .

За відсутності в матеріалах справи жодних доказів реєстрації позивача за адресою АДРЕСА_4 , судом було здійснено пошук актуальних відомостей в ЄРАУ відносно адвоката - ОСОБА_1, які доступні за посиланням https://erau.unba.org.ua/profile/46660, та з`ясовано, що свідоцтво адвоката від 13.05.2002 №188, видане на підставі рішення Черкаської обласної КДКА від 13.05.2002 №5, анульовано на підставі рішення №5 від 13.08.2013.

Зважаючи на встановлені судом обставини, враховуючи що місцем проживання позивача зазначено м. Київ, беручи до уваги положення статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності, суд дійшов висновку про доцільність передачі даної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки судом апеляційної інстанції з копії витягу з Єдиного реєстру адвокатів станом на 15.06.2013 (дана копія як і його оригінал відсутній у матеріалах адміністративної справи № 320/3899/21, як станом на дату прийняття судом першої інстанції ухвали про передачу даної справи за підсудністю, так і станом на 19.07.2021) встановлено, що адреса робочого місця позивача була: АДРЕСА_4.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження по справі за поданим позовом, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву суд дійшов висновку про необхідність її повернення особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частина четверта статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частини сьома-восьма статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Натомість, у другому реченні підпункту 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судом установлено, що оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) було опубліковано Державною судовою адміністрацією України в газеті Голос України №229 (6984) від 01.12.2018.

Згодом у газеті Голос України №42 (7048) від 01.03.2019 опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким, ураховуючи рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 і результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України №229 (6984) від 01.12.2018.

З огляду на викладене, на теперішній час ЄСІТС не запроваджено.

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Проте суд наголошує, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16; далі - Положення №30), передбачає можливість до початку функціонування ЄСІТС використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема Електронний суд.

У пункті 2.3 указаного рішення визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які, зокрема, стосуються використання підсистеми Електронний суд, набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними, згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми Електронний суд визначено наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах. Згідно вказаного наказу тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" запроваджено у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Під час тестової експлуатації підсистеми Електронний суд судам та учасникам судового процесу необхідно керуватися вимогами Положення №30.

Згідно з вимогами Положення №30 надсилання в електронній формі процесуальних документів до суду має здійснюватися із використанням сервісу підсистеми Електронний суд, розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login.

Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронній формі передбачає використання сервісу підсистеми Електронний суд, розміщеного за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно до попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд" з обов`язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду з використанням підсистеми "Електронний суд" вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Проте, позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області надійшла у електронній формі на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду, а не за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Відомості про сформування позивачем указаного процесуального документа у підсистемі "Електронний суд" через Електронний кабінет відсутні, що свідчить про використання ним непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.

Дослідивши позовну заяву судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, яка надійшла на офіційну електронну адресу суду, не підписана електронним цифровим підписом, що також підтверджується довідкою Відділу канцелярії Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2021.

Також судом встановлено, що на роздруківці позовної заяви відсутня відмітка про те, що даний документ сформований в системі "Електронний суд".

Верховний Суд у постанові від 06.08.2020 у справі №160/1841/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90846939) зазначив, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Суд звертає увагу, що за відсутності такого обов`язкового реквізиту для документа (позовної заяви) як підпис особи, яка її подала, такий документ не вважається офіційним документом.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що перевірка електронного цифрового підпису здійснюється за умови дотримання порядку подачі документів із використанням сервісу підсистеми Електронний суд, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви особі, яка її подала, як такої, що не підписано.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності повернення процесуальних документів, поданих до суду електронною поштою, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", викладено Верховним Судом у численних рішеннях цього суду, зокрема: постановах від 13.11.2019 у справі №160/7227/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85645326), від 25.11.2019 у справі №160/7439/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85902518), від 27.01.2020 у справі №160/2171/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87170936), від 19.11.2020 у справі №855/12305/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92972322), ухвалах від 05.01.2021 у справі №560/1192/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94004124), від 04.01.2021 у справі №160/5093/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93986076), від 30.12.2020 у справі №640/2923/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93928219), від 29.12.2020 у справі №260/1714/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93927668) та багатьох інших.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача можливості звернутися до суду у встановленому порядку - шляхом сформування позовної заяви у підсистемі "Електронний суд" через Електронний кабінет.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України право суду на повернення позовної заяви у випадку її направлення на електронну адресу суду без використання підсистеми "Електронний суд", внаслідок чого така позовна заява вважається не підписаною, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 19.11.2020 у справі № 442/6165/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92972429) зазначив, що обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано - 19.07.2021.

Суддя Панченко Н.Д.