Рішення № 98458188, 21.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 р. Справа№200/5771/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., за участю представника відповідача - Слєпцової К.І., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177А, ЄДРПОУ: 00191678) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкового повідомлення – рішення № 00043420721 від 12.04.2021.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення № 00043420721 від 12.04.2021.

Позов вмотивовано тим, що позивачем були отримані сертифікати Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 №1735 та від 17.04.2014 № 1522, якими засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10 червня 2014 року щодо провадження господарської діяльності на території Донецької області та дотримання нормативно-правових актів України, що стосуються справлення і сплати податків та обов`язкових платежів. Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 2014 року з боку податкових органів. Тому податкове повідомлення – рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 00043420721 від 12.04.2021, відсутні. Крім того, позивач зазначає, що наданий позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної сплати податкового зобов`язання, оскільки він фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 10.06.2014 до моменту його видачі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.06.2021.

24.06.2021 розгляд справи відкладено на 06.07.2021 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2021 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2021.

Представники сторін про розгляд справи були повідомленні належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстроване у якості юридичної особи, ЄДРПОУ: 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 177а, як платник податків та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.03.2020 №453 проведена виїзна документальна планова перевірка Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 з питань дотримання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Вищевказаною перевіркою було встановлено порушення Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», зокрема вимог пп. 14.1.180, п. 14.1 ст. 14, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2,168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки, відповідачем було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» № 2146/05-99-07-21/35580848 від 10.03.2021.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00043420721 від 12.04.2021 про застосування штрафу у розмірі 208835,02 грн.

Судом також встановлено, що 13.03.2021 позивачем до ГУ ДПС в Донецькій області були направлені заперечення до акту перевірки.

Листом ГУ ДПС в Донецькій області № 3270/05-99-07-21-28 від 06.04.2021, позивача було повідомлено, що у Головного управління ДПС у Донецькій області відсутні підстави для незастосування штрафних (фінансових) санкцій за вчинені правопорушення порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Судом також встановлено, що позивач отримав сертифікати (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1735 від 25.11.2014 та № 1522 від 17.11.2014, якими відповідно до пп. 100.4, 100.5 ст. 100 та пп. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкової звітності; також зазначено, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Спірним у цій справі є питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за вчинені правопорушення порядку сплати (перерахування) податку на доходу фізичних осіб, військового збору.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 вказаного Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або у негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України випливає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей”.

02.09.2014 Верховною Радою України прийнято закон “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15.10.2014 (далі - Закон №1669).

Статтею 1 Закону №1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

02.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Зазначеним переліком місто Дружківка Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як визначено статтею 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

На підставі частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить, що сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від відповідальності – нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань.

В даному випадку позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції за вчинені правопорушення порядку сплати (перерахування) податку на доходу фізичних осіб, військового збору.

Разом з тим, сертифікатами Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1735 та № 1522 від 24.11.2015 позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкової звітності.

Таким чином, оскільки КП «Компанія «Вода Донбасу» зареєстровано та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території Донецької області, де здійснювалася антитерористична операція, нормою Закону № 1669 передбачено, що такі суб`єкти господарювання звільнені від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань при наявності Сертифіката ТПП, у позивача наявні такі сертифікати, які засвідчують настання обставин непереборної сили щодо дотримання строків подання податкової звітності, тому позивач є звільненим з 10.06.2014 від відповідності за неналежне виконання своїх зобов`язань.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжним дорученням №1702 від 28.05.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив 3132,53 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області у розмірі 3123,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177А, ЄДРПОУ: 00191678) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкового повідомлення – рішення № 00043420721 від 12.04.2021 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00043420721 від 12.04.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 208835,02, грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) судові витрати у розмірі 3132 (три тисячі сто тридцять дві ) гривні 53 копійки на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177А, ЄДРПОУ: 00191678).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 21 липня 2021 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець