Рішення № 98458170, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. Справа№200/4766/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі судового засідання Коломієць К.С.,

за участю представника позивача – Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2021 року ВП № 62310512.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.04.2021 року на адресу ГУ ДПС у Донецькій області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2021 року ВП № 62310512.

Позивач вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження” постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься у разі невиконання боржником рішення суду без поважних причин. Разом з тим, з метою виконання рішення суду у справі № 200/9441/19-а, Головним управлінням ДПС у Донецькій області були направлені до Державної податкової служби України та до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) листи, в яких визначались проблемні аспекти виконання рішення суду. Зазначає, що склалась ситуація за умов якої, у позивача відсутня можливість здійснити відшкодування платнику ТОВ “РУССОЛЬ-Україна” залишки невідшкодованого ПДВ, які були заявлені до відшкодування у 2010-2012 роках та позивач не має можливості здійснити перерахування переплати, що обліковується на бюджетному з податку на додану вартість як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на бюджетних рахунок з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря доокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення. На даний час відсутній механізм реального поновлення, зміни структури перепалити в ІКП платника. Кошти з рахунку платника СЕА ПДВ можуть бути перераховані в погашення податкового боргу виключно з ПДВ, а сума коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати бюджету податкових зобов`язань з ПДВ та суму податкового боргу з ПДВ може бути перерахована на поточний рахунок платника податку за його заявою.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не має практичної можливості реалізувати вимоги рішення суду без внесення відповідних змін в чинне законодавство, причини невиконання рішення є поважними, а тому спірна постанова є незаконна, передчасна та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами особового провадження відповідно до положень статті 287 КАС України, призначено судове засідання на 12.07.2021 року.

19.07.2021 року на електронну адресу суду надійшло заперечення на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач зазначив, що незважаючи на прийняття відповідних вимог на постанов про стягнення штрафів, рішення суду по справі № 200/9441/19-а на даний час не виконано. З огляду на вказані обставини 30.03.2021 року державним виконавцем було прийнято постанову про закриття виконавчого провадження № 62310512. Представник відповідача звернув увагу на тому, що постанови про накладення штрафу були оскаржені до суду, однак у задоволенні позовів було відмовлено.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – Головне управління ДПС у Донецькій області, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі №200/9441/19-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-України” (ЄДРПОУ: 37653064, Донецька область, Слов`янський район, смт. Райгородок, вул. Ювілейна, б. 28) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо невиконання вимог пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, а саме, про неперерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000). Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість №UA 768999980000031119029005339 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі №200/9441/19-а апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі №200/9441/19-а залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі №200/9441/19-а залишено без змін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 по справі №200/9441/19-а замінено боржника у виконавчому листі №200/9441/19-а від 22.10.2019 виданому Донецьким окружним адміністративним судом 06.03.2020 з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826)

Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2020 по справі №200/9441/19-а відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з незначною складністю.

06.03.2020 року судом було видано виконавчий лист № 200/9441/19-а про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області перерахувати переплату, що обліковується на бюджетному рахунку з податку на додану вартість №UA 768999980000031119029005339 (КБК платежу 14010100) як сума невідшкодованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в сумі 31487,37 грн. на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (КБК 19011000).

11.06.2020 року керуючись ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

25.06.2020 року на адресу відділу надійшов лист від Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.06.2020 № 51561/10/05-9913-01 в якому зазначив, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється відповідно ст. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.

У зв`язку з невиконанням рішення суду на адресу боржника Головного управління ДПС у Донецькій області направлена вимога державного виконавця від 07.08.2020 № 15445, для надання боржником підтвердження виконання рішення суду.

11.08.2020 від стягувача за виконавчим листом надійшов запит, стосовно вчинення державним виконавцем примусових дій, так: як рішення суду на момент звернення не виконано.

З огляду на вищезазначене, державним виконавцем повторно надіслана вимога боржнику № 16670 від 02.09.2020, для надання ним підтвердження виконання рішення суду.

03.09.2020 року від стягувача за виконавчим листом надійшов запит, стосовно вчинення державним виконавцем примусових дій, так як рішення суду на момент звернення так і не виконано.

З огляду на вищезазначене, 03.09.2020 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн., згідно ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка скерована боржнику для виконання.

29.09.2020 було прийнято вимогу № 17874 для надання боржником підтвердження виконання рішення суду.

30.09.2020 року від боржника надійшов лист від 24.09.2020 № 74230/10/05-99-04-02-14, в якому він повідомив, що рішення суду неможливо виконати, так як відсутні механізми відшкодування податку на додану вартість, перерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку, бюджетне відшкодування на інші податки та збори.

02.10.2020 року від Голодного управління ДПС у Донецькій області надійшла відповідь на постанову про накладення штрафу від 03.09.2020 в якому зазначено, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється відповідно ст. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного, та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08,2011 № 845.

13.10.2020 року від боржника надійшов лист від 06.10.2020 № 76735/10/05-99-04-02-14, в якому зазначено, що рішення суду неможливо виконати, так як відсутні механізми відшкодування податку на додану вартість, перерахування переплати, що обліковується на бюджетному рахунку, як бюджетне відшкодування на інші податки та збори.

Так як станом на 01.03.2021 рішення суду боржником виконано не було, 01.03.2021 державним виконавцем в порядку, визначеному ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі у розмірі 10 200,00 грн.

30 березня 2021 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від ВП № 62310512.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За статтею 2 Закону № 1404, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З системного аналізу наведених вище норм слідує, що державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного повного виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів щодо притягнення боржника до відповідальності.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 39 та на підставі ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем здійснювалась перевірка виконання судового рішення, було винесено постанову про накладення на боржника штраф у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення суду та надано повторно 10 робочих днів для виконання рішення суду, постановою від 01.03.2021 року накладено на боржника штраф у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду та 29 березня 2021 року направлено повідомлення на адресу Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області для вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ст.382 КК України.

З наведених обставин суд вбачає, що державний виконавець вчинив усі дії передбачені законодавством, які передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, що спростовує твердження позивача про передчасність спірної постанови.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на неможливість виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю механізму відшкодування податку на додану вартість та зауважує, що формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Суд також звертає увагу, що питання поважності причин невиконання рішення суду у справі №200/4766/21-а досліджувалось судами під час розгляду справ щодо оскарження позивачем постанов про накладення штрафу.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 200/9944/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року встановлено відсутність доказів реальної спроби виконання рішення суду у зв`язку з чим у задоволенні позову про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. було відмовлено.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі №200/10912/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року також встановлено правомірність постанови державного виконавця про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності поважних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення, а державним виконавцем були вчинені всі дії, які передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження.

Наведене у сукупності свідчить про правомірність прийнятої відповідачем постанови, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження – відмовити.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Галатіна