Рішення № 98457906, 21.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Справа № 160/7830/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні пільгової пенсії з 15.03.2021 в порядку ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів з 15.08.1984 року по 26.10.1984 рік, з 30.10.1984 — 03.11.1986 (служба в армії що прирівнюється і зараховується до пільгового стажу роботи відповідно до Закону України № 2636 від 02.06.2005 р.) та з 12.11.1986 року по 18.09.1995, з 19.09.1995 по 08.02.2005, та в зарахуванні до загального стажу роботи періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 15.03.2021 згідно поданих заяв та доданих документів із врахуванням періодів роботи з 15.08.1984 року по 26.10.1984 рік, з 30.10.1984 - 03.11.1986 (служба в армії, що прирівнюється і зараховується до пільгового стажу роботи відповідно до Закону України № 2636 від 02.06.2005 р.) та з 12.11.1986 року по 18.09.1995, з 19.09.1995 по 08.02.2005, на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та врахувати до загального стажу всі періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 виданої на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.03.2021 року він звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак листом від 26.03.2021 № 0400-010303-8/44192 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії з підстав відсутності необхідного стажу роботи, як загального страхового, так і пільгового, при цьому, зазначено, що до загального та пільгового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 . Також не зарахована військова служба у лавах Збройних Сил з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його право на отримання належної пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.06.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при розгляді заяви позивача від 15.03.2021 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу - 20 років, та необхідного страхового стажу – 30 років. Відтак позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 55 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 26.03.2021 року № 0400-010303-8/44192 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з недостатністю загального стажу та відсутністю пільгового стажу.

З означеним рішенням відповідача ОСОБА_1 не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та п. «в» ст. 13 Закону № 1788-XII встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992 року.

Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у спірні періоди:

- з 15.08.1984 року по 26.10.1984 року працював на посаді тракториста 3 класу у Синельниківському районному об`єднанні «Сільгоспхімія»;

- з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року призваний до лав Радянської Армії;

- з 12.11.1986 року по 18.09.1995 року працював на посаді тракториста у Синельниківському районному об`єднанні «Сільгоспхімія»;

- з 19.09.1995 року по 08.02.2005 року працював трактористом у Синельниківському районному виробничому об`єднанні «Агротехсервіс»;

- з 19.02.2005 року по 28.02.2007 року працював на посаді інструктора-контролера у ПП «Іста-Безпека»;

- з 03.03.2008 року по 29.11.2013 року працював трактористом-машиністом у ТОВ «Дніпроагроальянс»;

- з 17.03.2014 року по 25.11.2014 року працював трактористом-машиністом у ТОВ «Дніпроагроальянс»;

- з 16.02.2015 року по 01.12.2015 року працював трактористом-машиністом у ТОВ «Дніпроагроальянс»;

- з 01.03.2016 року по 15.12.2016 року працював трактористом-машиністом у ТОВ «Дніпроагроальянс»;

- з 01.03.2017 року по теперішній час працює трактористом-машиністом у ТОВ «Дніпроагроальянс».

Також, на підтвердження означених періодів роботи ОСОБА_1 були надані довідки: № Д-184 від 23.07.2020 року від ВАТ «Райагрохім» Синельниківського району Дніпропетровської області, № Д-185 від 23.07.2020 року від ВАТ «Райагрохім» Синельниківського району Дніпропетровської області, № 60 від 07.04.2021 року від ТДВ «Агротехсервіс-Синельникове».

Разом з тим, відповідачем не були зараховані ані до загального стажу, ані до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача, з підстав того, що на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата заповнення, а також у зв`язку з тим, що надані довідки містять певні недоліки.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Так само, суд вважає за необхідне зазначити і про те, що певні недоліки наявні у наданих ОСОБА_1 довідках, в жодному разі не можуть стати підставою для тверджень про відсутність у позивача загального та пільгового стажу.

Враховуючи те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить всі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано до загального та пільгового стажу періоди роботи позивача з 15.08.1984 року по 26.10.1984 року; з 12.11.1986 року по 18.09.1995 року; з 19.09.1995 року по 08.02.2005 року; з 19.02.2005 року по 28.02.2007 року; з 03.03.2008 року по 29.11.2013 року; з 17.03.2014 року по 25.11.2014 року; з 16.02.2015 року по 01.12.2015 року; з 01.03.2016 року по 15.12.2016 року; з 01.03.2017 року по 15.03.2021 року.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду служби позивача у лавах Радянської Армії з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

На період проходження ОСОБА_1 військової служби з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972.

Підпунктом «к» частини 1 пункту 109 Положення визначено, що крім роботи в якості робочого чи службовця в загальний стаж, зокрема, зараховується також служба в Збройних силах СРСР.

Пунктом 109 Положення також передбачено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах або у пільгових розмірах за віком та по інвалідності робітникам та службовцям, що працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, а також на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» та «б» п. 16), періоди, вказані у підпунктах «к» та «л», прирівнюються за вибором особи або до роботи, яка передувала вказаному періоду або до роботи, яка слідувала по закінченню вказаного періоду.

Згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , до призову у лави Радянської Армії та після закінчення служби у лавах Радянської Армії ОСОБА_1 працював на посаді тракториста у Синельниківському районному об`єднанні «Сільгоспхімія».

Таким чином, враховуючи те, що період, який передував проходженню військової служби та період, який слідував за закінченням періоду проходження військової служби є пільговими, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби у лавах Радянської армії з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року на підставі п. "к" ч. 1 та ч. 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з 15.03.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного суду України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.03.2021 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № КП-496/1 від 21.04.2021 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. 139, 242-246, 250, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії з 15.03.2021 в порядку ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів з 15.08.1984 року по 26.10.1984 року, з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року, з 12.11.1986 року по 18.09.1995 року, з 19.09.1995 року по 08.02.2005 року, та в зарахуванні до загального стажу роботи періодів згідно трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди з 15.08.1984 року по 26.10.1984 року, з 30.10.1984 року по 03.11.1986 року, з 12.11.1986 року по 18.09.1995 року, з 19.09.1995 року по 08.02.2005 року та до загального стажу роботи періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.03.2021 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський