Ухвала суду № 98457864, 21.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 липня 2021 року Справа №160/2031/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєва С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання ухвали суду про встановлення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнати дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. по справі №160/2031/19 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в поновленні та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р.;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

29.01.2020р. на виконання вищевказаного рішення судом було видано виконавчий лист у даній справі, яким, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. (а.с.99).

18.05.2021р. від Заявника ( ОСОБА_1 ) засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшло клопотання в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.91-92).

Ухвалою суду від 26.05.2021р. застосовано судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про його повне виконання у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили (а.с.106-107).

19.07.2021р. відповідач подав до канцелярії суду лист "Про виконання рішення суду", що фактично є звітом про виконання рішення суду, в якому зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 Головним управлінням проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р., доплата за наведений період становить 16168,81 грн. та буде виплачена позивачеві в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету в порядку черговості надходження рішення суду до Головного управління, оскільки виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету та невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин (а.с.111-112).

Розглянувши лист-звіт відповідача щодо виконання судового рішення та додані до нього докази, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для прийняття такого листа-звіту, у зв`язку з чим у його прийнятті слід відмовити та необхідно встановити відповідачеві новий строк для подання звіту, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, як вбачається з доданих до листа-звіту доказів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на підставі рішення суду було нараховано ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 16168,81 грн., однак, доказів виплати позивачеві нарахованої суми пенсії відповідачем суду не надано, що підтверджується змістом копії Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0403010172 від 25.11.2019р. (а.с.113).

При цьому, у листі-звіті відповідач вказує на те, що доплата за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 16168,81 грн. буде виплачена позивачеві в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету в порядку черговості надходження рішення суду до Головного управління, оскільки виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету та невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також і згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20 липня 2004 року у справі “Шмалько проти України” Суд наголосив: “... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.

Суд зазначає, що невиплата нарахованої на виконання рішення суду пенсії не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Згідно приписів частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд дійшов висновку про неповне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р.

За викладеного, лист-звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про виконання зазначеного судового рішення не приймається судом.

Тому, з урахуванням наведених вище обставин, суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р.

Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 – відмовити.

Встановити Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019р. у справі №160/2031/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. – до 01.09.2021р.

Попередити відповідача, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва