Вирок № 98456891, 20.07.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/3534/21

Номер провадження 1-кп/629/334/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участі секретаря судового засідання Коваленко О.О., прокурора Петренка Ю.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12021221110000074 від 06.04.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

За невстановлений судовим розглядом час, за невстановлених обставин у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку лютого 2021, в нічній час, точної дати та часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 пройшов до домоволодіння АДРЕСА_2 , з метою вчинення таємного викрадення чужого майна. ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тим, що за його діям ніхто не спостерігає проник до вищезазначеного домоволодіння, де від`єднав рукою металевий засов, який служив запираючим пристроєм в будинку, розташованому на території даного домоволодіння, тим самим проник до будинку, звідки таємно викрав чавунну варильну поверхню від печі твердого палива - двухкомфорочну з двома чавунними дверцятами, загальною вартістю 760 гривень та переніс їх за місцем свого мешкання.

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, через деякий час повернувся до вищевказаного будинку, звідки таємно викрав холодильник марки «Електролюкс» ERB 3400, вартістю 1767 гривень.

В подальшому з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 2527 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та

правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, з середньою технічною освітою, не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога перебуває з 2008 року з діагнозом залежності від алкоголя, за місцем проживання характеризується задовільно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 16.07.2021 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є високий, ризик небезпеки для суспільства - високий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/9458ТВ від 07.05.2021 року у розмірі 858 гривень 10 копійок, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2021 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме: холодильник марки «Elekrolux» ERB 3400, білого кольору, верхню частину плити, виконану із чорного металу з двома колосниками до неї та двома дверцятами.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/9458ТВ від 07.05.2021 року у розмірі 858 гривень 10 копійок, які необхідно перерахувати на рахунок UA048999980313050115000020649, отримувач ГУК Харків обл/МТГХарків/24060300, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача 37874947, код доходів 24060300, інші надходження.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року, а саме: холодильник марки «Elekrolux» ERB 3400, білого кольору, верхню частину плити, виконану із чорного металу з двома колосниками до неї та двома дверцятами.

Речові докази по справі:

- холодильник марки «Elekrolux» ERB 3400 білого кольору, верхня частина плити із чорного металу з двома колосниками до неї та двома дверцятами, які передані на відповідальне зберігання згідно зберігальної розписки потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому;

- оптичні диски з відеозаписами огляду предмета від 29.04.2021 року, слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_3 , слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах справи.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук