Ухвала суду № 98456429, 21.07.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/490/18

провадження №: 1-кп/398/93/21

УХВАЛА

Іменем України

"21" липня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бугайченко Т.А., з участю секретаря судового засідання Василяки І.І., прокурора Бабенка Д.В., перекладача Салманова М.У., захисників адвокатів Сердюка О.Є., Чорногора Г.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальне провадження № 12017120140000258 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вказана кримінальна справа.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні. Клопотання мотивував тим, що відносно ОСОБА_1 в іншому провадженні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, але він вчинив ряд нових тяжких злочинів, тому ризик продовження злочинної діяльності існує, крім того він не має постійного місця проживання на території України, а являється громадянином Грузіє, що свідчить про наявність ризику переховування від суду. Також просив суд взяти до уваги ту обставину, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання на підставі ст. 70 КК України у виді 9 років позбавлення волі. Наразі вказаний вирок не набрав законної сили, оскільки на нього було подано апеляційну скаргу та він перебуває в провадженні апеляційного суду. За вказаних обставин та з врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України просив відкласти розгляд справи.

Також прокурор просив суд продовжити відносно ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

ОСОБА_2 та його захисник просили суд змінити раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту на особисте зобов`язання, мотивуючи ти, що ОСОБА_2 покладені на нього судом обов`язки виконував належним чином, триманий час перебував під вартою і наразі бажає офіційно працевлаштуватись.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_2 та його захисника.

Обвинувачений ОСОБА_1 о питання щодо доцільності продовження строку тримання його під вартою залишив на розсуд суду.

Захисник Сердюк О.Є. також дане питання залишив на розсуд суду, але просив врахувати, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з положеннями ст. 183, ч. 1 ст. 199 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів та тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 одружений, офіційно не працевлаштований, особистих доходів для проживання не має, є громадянином Грузії, на території України не має зареєстрованого місця проживання та проживає нетривалий час. Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 здійснюється апеляційний перегляд вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2021 року за яким він був засуджений за ч.3 ст. 185 ч. 3 ст. 187 КК України на підставі ст. 70 КК України до 9 позбавлення волі.

З урахуванням тієї обставини, що відносно ОСОБА_1 здійснюється апеляційний перегляд вказаного вище вироку, завершити судове провадження у даній справі наразі не є можливим, адже це може негативно вплинути на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та має важливе значення при призначенні покарання, у разі визнання його винуватим у даній справі.

Суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, суворість можливого покарання ОСОБА_1 визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні ОСОБА_1 під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким що не має судимості, одружений, має неповнолітню дитину, на час затримання офіційно працевлаштований не був.

Як вбачається з ч. 1 ст. 176 КПК України, в системі запобіжних заходів домашній арешт знаходиться після особистого зобов`язання, особистої поруки, застави і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи обставини пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, дані про його особу, його процесуальну поведінку, принцип диспозитивності кримінального провадження, та позицію прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_2 та його захисника, суд дійшов висновку про необхідність змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту на особисте зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків передбачених ст.194 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, пов`язаних із застосуванням насильства та погрозою його застосування, суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_1 застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 179, 183, 181, 194, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 21.07.2021 року по 18.09.2021 року, включно.

Змінити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов`язання, строком на 2 (два) місяця, тобто з 21.07.2021 року до 21.09.2021 року включно, поклавши на нього наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця свого проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою суду.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_2 покласти на прокурора Кіровоградської обласної прокуратури Бабенка Д.В.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченими обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Суддя Т.А. Бугайченко