Ухвала суду № 98455761, 21.07.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/1020/21

Номер провадження 1-кп/184/168/21

21 липня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Малашиної Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12021041360000017 від 08.03.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Покров, Дніпропетровської області, освіта середня неповна, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю: прокурора – Бадова О.В., обвинуваченої – ОСОБА_1 (в режимі відео конференції), захисника – Коваль О.В. (в режимі відео конференції), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського міського суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12021041360000017 від 08.03.2021 року.

20.07.2021 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року та в подальшому продовженого ухвалою від 06.05.2021 р. та ухвалою суду від 03.06.2021 р.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що заявлені раніше ризики передбачені п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких, аніж тримання під вартою запобіжних заходів, неможливо, оскільки ОСОБА_1 на даний час ніде не працює, не навчається, дітей на утриманні не має та інших будь-яких соціальних чинників, які б стримували її у місті Покров Дніпропетровської області, немає. За місцем мешкання характеризується негативно, оскільки зловживає алкогольними напоями. Крім того, 08.06.2021 року до прокуратури надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 , в якому останній повідомив, що 07.06.2021 року ним укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 (матір`ю обвинуваченої) житлового будинку разом з земельною ділянкою, розташованого по АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок на праві власності належав ОСОБА_3 і саме у вказаному житловому будинку на момент вчинення кримінального правопорушення була зареєстрована та мешкала ОСОБА_1 . Відповідно до п. 9 вказаного договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 взяла на себе зобов`язання знятись з реєстраційного обліку у вищевказаній нерухомості та гарантує зняття з реєстраційного обліку місця проживання обвинуваченої - ОСОБА_1 до 14.06.2021. Таким чином, вказані обставини свідчать, що станом на 20.07.2021 року обвинувачена ОСОБА_1 не має фактичного місця реєстрації та місця проживання в м. Покров, Дніпропетровської області, оскільки житловий будинок, в якому мешкала остання, відчужено шляхом його продажу. ОСОБА_1 на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і вона в повній мірі розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за навмисне позбавлення життя людини.

Обвинувачена та її захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора і водночас просили визначити запобіжний захід у вигляді застави.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши учасників процесу та дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до ч.2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою; в подальшому строк застосованого запобіжного заходу продовжено ухвалою від 06.05.2021 р. та ухвалою суду від 03.06.2021 р.

Ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення сукупності доказів, а саме даними: витягу з ЄРДР №12021041360000017 від 08.03.2021р., протоколу огляду трупа від 09.03.2021р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.03.2021 року, протоколу огляду місця події від 08.03.2021 року, висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновком експерта №150 від 09.03.2021р., висновком експерта №150/2 від 23.03.2021р., протоколом проведення слідчого експерименту від 09.03.2021р., повідомленням про підозру від 09.03.2021р.

Крім того, у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала факт спричинення потерпілому ножових поранень, внаслідок яких настала смерть останнього.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Повторно оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що відповідно до практики ЕСПЛ, тяжкість можливого покарання згідно рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Крім того, оцінка ризику ухилення від суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками (справа «Бекчиєв проти Молдови»). Оцінка ризику повторного скоєння правопорушення має здійснюватись, зокрема, з встановлених обставин справи щодо біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Клоот проти Бельгії).

Таким чином, при вирішенні питання продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про продовження існування та не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 15-ти років; обвинувачена в повній мірі розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за навмисне позбавлення життя людини. Станом на 20.07.2021 року обвинувачена ОСОБА_1 не має фактичного місця реєстрації та місця проживання в м. Покров, Дніпропетровської області, оскільки житловий будинок, в якому мешкала остання, відчужено шляхом його продажу. Тому є достатні підстави вважати, що з метою ухилення від суду, а також уникнення покарання за особливо тяжкий злочин вона може виїхати з місця свого проживання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що обвинувачена ніколи офіційно не працювала, в неї відсутні міцні соціальні зв`язки, а саме – чоловік та діти, відсутні законні джерела доходів, злочин, в якому обвинувачується остання, вчинений у стані алкогольного сп`яніння. Суд критично оцінює пояснення обвинуваченої про те, що вона проживала за рахунок матеріальної допомоги її сестри, що мешкає у Росії, оскільки жодних доказів зазначеного учасниками провадження до суду не надано. Крім того, за місцем проживання характеризується негативно, оскільки зловживає алкогольними напоями, що ставало наслідком виникнення сварок зі співмешканцем ОСОБА_4 ; раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 КК України та, хоча на даний час судимість по вказаним кримінальним правопорушенням погашена, а відтак суд не посилається на наявність судимості у обвинуваченої, проте факт притягнення останньої до кримінальної відповідальності раніше свідчить про репутацію ОСОБА_1 та її схильність до неправомірної поведінки та може бути належним елементом при оцінці ризику вчиняти кримінальні правопорушення у майбутньому.

Водночас, зазначене підтверджує, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу, а саме ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, - не зменшились, застосування до обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконанню обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Судовий розгляд по суті з проведенням судового слідства для з`ясування обставин і перевірки їх доказами з необхідністю допиту учасників кримінального провадження, а саме обвинуваченої, потерпілого та свідків ще не розпочатий, через що наявна потреба запобігти процесуальним ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 необхідно продовжити ще на 60 днів до 18.09.2021 року включно.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в силу вимог ч.4 ст.183 КПК України, суд має право не призначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини, проте, зазначене є диспозитивним правом суду, а не його обов`язком.

Згідно ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 цього Кодексу.

За таких обставин, приймаючи до уваги тривалий час проведення досудового слідства не з вини обвинуваченої, необхідність здійснення обвинуваченою ОСОБА_1 догляду за хворою матір`ю, можливість близьких родичів обвинуваченої внести передбачений законодавством розмір застави, суд приходить до висновку про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у виді застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 316, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 21.07.2021 року до 18.09.2021 року включно.

Виконання даної ухвали, в частині продовження строку запобіжного заходу, покласти на ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та державну установу "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за викликом прокурора, суду;

- не відлучатися із м. Покров без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню (щодо свідка ОСОБА_3 – обмежити спілкування з питань обставин кримінального провадження).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, вище вказана уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина