Ухвала суду № 98455617, 20.07.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2182/21

Провадження № 3/0203/1650/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Дніпро

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника – адвоката Андрієнко В.А., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в ТОВ «Преміум ГАЗ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №083378 від 20 травня 2021 року, водій ОСОБА_1 20 травня 2021 року о 16 год. 20 хв. керував транспортним засобом Volvo FH 24 Т, номерний знак НОМЕР_1 з напів причепом LDS N, номерний знак НОМЕР_2 , на дорозі з двостороннім руху здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, та при цьому не пропустив транспортний засіб Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , що рухався у зустрічному напрямку, чим змусив водія різко пригальмувати та подавати звуковий сигнал, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.11.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.5 ст.122 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та підтримав подане ним клопотання про закриття провадження по адміністративній справі, яке обґрунтовано тим, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки він не містить необхідних даних про свідка ОСОБА_2 , не містить інформації про громадянина ОСОБА_3 , протокол цими особами не підписано. Крім того, в матеріалах справи будь-які належні докази на підтвердження факту ненадання переваги автомобілям зустрічного напрямку, в тому числі й автомобілю Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , під час здійснення ОСОБА_1 обгону або об`їзду – відсутні. В матеріалах справи відсутні відомості які б підтверджували факт порушень ПДР ОСОБА_1 , які б змусили водія автомобіля Mercedes різко змінити швидкість руху або напрямок, або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки громадян. Рапорт працівника поліції не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень. Отже, ОСОБА_1 стверджує, що аварійної обстановки не створював та просить закрити провадження у зв`язку із відсутністю у його дія складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, а також, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.252 КУпАП, суд має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 5 ст.122 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Тобто, для кваліфікації діяння, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, необхідним є встановлення будь-якого порушення, передбаченого ч.ч. 1 - 4 ст.122 КУпАП, та настання наслідків у вигляді примушення інших учасників дорожнього руху різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Отже, відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП настає не за саме порушення вимог ПДР України, а за те, що порушення вимог ПДР України спричинило наслідки, які зазначені в ч.5 ст.122 КУпАП.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 до суду направлено: протокол у справі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №083378 від 20.05.2021 року за ч.5 ст.122 КУпАП (а.с.1), пояснення свідка ОСОБА_2 (а.с.2), пояснення ОСОБА_3 (а.с.4), рапорт (а.с.5). Інші належні та допустимі докази обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не долучені.

Оцінюючи вказані докази суд вважає, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження та не доведена сукупністю достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів з таких підстав.

Згідно з ч.5 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення водієм порушень, визначених ч.ч.1-4 ст.122 КУпАП, які спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Однак, долучені докази вказують на те, що під час провадження по справі не доведено, що ОСОБА_1 було створено аварійну ситуацію, чи будь-якого адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.5 ст.122 КУпАП. Жодних доказів цього, крім пояснень свідків, до протоколу не долучено. Вказані пояснення поставлені під сумнів ОСОБА_4 , тому не можуть бути визнані достатнім та достовірним доказом.

Наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_3 не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, оскільки не зрозуміло в якості кого вони були ним надані, та протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про зазначену особу.

Крім того суд звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано інформацію про водія Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 .

Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.5 КУпАП, оскільки, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП.

Щодо рапорту працівника поліції суд зазначає, що він не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого крім пояснень свідка інших доказів вини ОСОБА_1 не долучено, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

З раніше вказаних досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, у зв`язку із не доведенням та відсутністю доказів фактичних обставин вчинення ним правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо обставин його вчинення не доведено достатніми доказами, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.О. Вусик