Ухвала суду № 98455494, 21.07.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8412/17

1-кп/212/47/21

У Х В А Л А

21 липня 2021 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого-судді Борис О.Н., суддів Козлова Ю.В., Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання Крівцової І.В., прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Унжакова Б.М., прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Денисенка О.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Яковлева Д.С., захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Бондаренко С.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурорів про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

встановила:

У провадженні колегії суддів Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 02.08.2021 року.

В судовому засіданні прокурори Унжаков Б.М., Денисенко О.В. заявили клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Бондаренко С.О. не заперечували проти клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, поклалися на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Яковлев Д.С. підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів, при цьому враховує, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Отже, суд вважає наявними ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, з урахуванням його віку, стану здоров`я, відсутності офіційного працевлаштування, вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення в період іспитового строку, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, тому інший більш м`який запобіжний захід не може в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні направлено доручення до Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань для проведення перевірки щодо протиправних дій працівників правоохоронних органів під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження та результати такої перевірки до суду не надійшли, тобто не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження, обставини якого мають досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням стадії судового розгляду кримінального провадження та обсягу проведених процесуальних дії у справі, суд вважає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, на строк 60 днів, підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 331 КПК України, колегія суддів, –

постановила:

Клопотання прокурорів про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою до 18 вересня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Особою, яка утримується під вартою, в той же строк, з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя О.Н. Борис

Судді Ю.В. Козлов

М.Д. Власенко