Рішення № 98454903, 21.07.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/612/21-а

2-а/468/17/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Муругова В.В, за участю секретаря Рафальської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу № 468/612/21-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови поліцейського Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 по накладенню на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Посилаючись на неправомірність дій працівника поліції щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення та щодо дослідження усіх істотних обставин справи, позивач просив скасувати постанову серії БАБ №075215 від 29.04.2021 року. Позивач при цьому заперечив, що те, що при максимальному навантаженні його транспортного засобу 34 тонни, він, керуючи автомобілем з двома осями та напівпричепом з трьома осями з масою брутто 38 тонн, не допустив адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до Директиви 96/53/ЄС від 25.07.1996 року «Про встановлення для певних транспортних засобів, що рухаються в межах Співтовариства максимально дозволених розмірів під час національних та міжнародних перевезень і максимально дозволеної ваги під час міжнародних перевезень» дозволена маса вантажних автомобілів з 4-6 осями – 40 тонн.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.05.2021 року позовна заява була залишена без руху.

Копія ухвали отримана позивачем 05.07.2021 року

07.07.2021 року від позивача надійшла заява про виконання вимог про залишення позову без руху.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2021 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до суду не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся технічними засобами зв`язку.

Відповідач Баштанський РВП ГУНП в Миколаївській області не забезпечив явку до суду свого представника, про день, час та місце розгляду повідомлявся відповідно до ч.1 ст. 268 КАС України кур`єром.

Від відповідача у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк не надійшло відзиву на позов.

Крім того, у визначений в ухвалі про відкриття провадження від 08.07.2021 року строк відповідач не надав витребовуваних доказів по справі.

З огляду на те, що відповідач – суб`єкт владних повноважень, у передбачений КАС України спосіб повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, також позивач на судовий виклик не з`явився, з урахуванням визначених ст. 286 КАС скорочених строків розгляду даної категорії справ - суд відповідно до ст. 205, 268 КАС України ухвалив про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів згідно з ч.5 ст. 77, ч.6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи (копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №075215 від 29.04.2021 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП; копію посвідчення водія; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру; копію товарно-транспортної накладної №241478), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов`язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов`язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що 29 квітня 2021 року поліцейським Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Гнідим Е.В. була винесена відносно позивача постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.

В тексті постанови поліцейський вказав, що 29.04.2021 року о 10.55 год. на 263 км автодороги Н-11 ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF з напівпричепом з масою більшою ніж дозволена (34000) – 38000 кг., чим порушив п. 22.1 ПДР України.

У зв`язку з вказаним поліцейський призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач не заперечує того факту, що він рухався на транспортному засобі з напівпричепом з дозволеною повною масою 34 000 кг., фактична маса якого становила 38 000 кг.

Натомість позивач вважає, що рух з вказаним перевантаженням дозволяють йому положення Директиви 96/53/ЄС від 25.07.1996 року «Про встановлення для певних транспортних засобів, що рухаються в межах Співтовариства максимально дозволених розмірів під час національних та міжнародних перевезень і максимально дозволеної ваги під час міжнародних перевезень», відповідно до яких дозволена маса вантажних автомобілів з 4-6 осями – 40 тонн.

При цьому, суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки, по-перше, п. 22.1 ПДР України маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Натомість повна маса напівпричепу відповідно свідоцтва про його реєстрацію становить 34 000 кг, а його фактична маса становила – 38 000 кг., що перевищило визначену технічною характеристикою величину.

По-друге, відсутні відомості, що загадана позивачем Директива 96/53/ЄС від 25.07.1996 року є частиною національного законодавства або його положення імплементовані до національного законодавства.

Тому заявлені позивачем обставини не є підтвердженням відсутності в його діях порушення п. 22.1 ПДР України.

Натомість, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, з тексту оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії БАБ №075215 від 29.04.2021 року слідує, що позивача притягнуто за ст. 132-1 КУпАП без вказівки на частину статті 132-1 КУпАП, яка визначає конкретний склад адміністративного правопорушення.

Натомість стаття 132-1 КУпАП містить дві частини, кожна з яких передбачає самостійні склади адміністративних правопорушень.

Крім того, вказана стаття має примітку щодо того, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Також положення ст. 222 КУпАП передбачають можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення органами Національної поліції лише щодо ч.1 ст. 132-1 КУпАП.

Крім того, згідно з п.1, 3 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано.

При цьому, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП без вказівки на конкретну частину даної статті, яка визначає склад конкретного правопорушення, а також яка в примітках передбачає певні особливості її застосування до правопорушень, пов`язаних з перевищенням вагових параметрів, є необґрунтованим, неправомірним та таким, що суперечить принципу юридичної визначеності.

Вказане є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення із відповідача, суб`єкта владних повноважень, судових витрат, понесених на сплату судового збору, суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №075215 від 29.04.2021 року відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 КУпАП та провадження по справі закрити.

Стягнути з Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Баштанський РВП ГУНП в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Семена Бойченка, 5 м. Баштанка Миколаївської області; місцезнаходження юридичної особи: вул. Декабристів, 5 м. Миколаїв, ідентифікаційний код 40108735).

Повне рішення суду складене 21.07.2021 року.

СУДДЯ