Рішення № 98452729, 21.07.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4930/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Барицентр", м. Дніпро

про стягнення 276 103,65 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без повідомлення (виклику) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного підприємства "Барицентр" заборгованість у розмірі 276 103,65 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 265 720,00 грн.;

- пеня у розмірі 709,49 грн.;

- 3 % річних у розмірі 1 658,04 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 8 016,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КОФ-015/20 про надання послуг з фізичної охорони об`єкту від 25 березня 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 06.11.2020 по 01.05.2021 у сумі 1 658,04 грн. та інфляційні збитки за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року у розмірі 8 016,12 грн.

На підставі пункту 8.3.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги у розмірі 709,49 грн. за загальний період з 06.11.2020 по 01.05.2021.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 4 141,56грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 152,00грн.

13.07.2021 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акта наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 25.04.2021 та пояснив, що відзиву та/або заперечення на позовну заяву станом на 13.07.2021 від відповідача не отримував.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 справу №904/4930/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930015431298. Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою: "адресат не знайдено".

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи безкоштовний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.05.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 4900, м. Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6 (а.с.50).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду (постанови Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17).

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" (виконавець) та Приватним підприємством "Барицентр" (замовник) укладено договір №КОФ-015/20 про надання послуг з фізичної охорони об`єкту, відповідно до умов якого (п.2.1.) замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронниками) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження об`єктів та майна замовника, що знаходиться на території замовника, в період часу та на умовах, визначених цим договором.

За пунктом 3.1. договору, об`єктом охорони є: будівельний майданчик "ЖК "SKY CITY", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Режим охорони об`єкту – цілодобово (п.3.2. договору).

Згідно п.6.1. договору вартість послуг складає 32850,00грн за годину роботи одного охоронника або складається з розрахунку, визначеному сторонами в Протоколі погодження договірної вартості послуг з фізичної охорони об`єкту.

Відповідно до п.п. 6.1.1 Договору - у разі зміни норм витрат на охорону, у тому числі проведенні державою індексації доходів населення, зміни податкового законодавства, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання Виконавця, вартість охоронних послуг змінюється на підставі наданого Виконавцем подання Замовнику без переоформлення цього Договору, що узгоджується додатковою угодою. Письмова згода Замовника щодо сплати послуг за новими тарифами також є достатньою для залишення цього Договору в силі без відповідної додаткової угоди. Перерахунок вартості оплати за послуги Виконавця проводиться з дня її введення.

Відповідно до п.п. 6.2 Договору, розрахунок Замовника з Виконавцем здійснюється щомісячно у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця за відповідним рахунком на сплату не пізніше п`ятого числа того місяця (або протягом 5-ти днів, з дня надання відповідного рахунку) в якому надаються охоронні послуги.

Підпунктом 6.2.2 Договору передбачено, що у випадку ненадходження оплати за надані послуги у встановлений п. 6.2 цього Договору строк, Виконавець направляє Замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити надані послуги та попередження про негайне припинення надання послуг охорони у випадку нездійснення оплати.

Відповідно до п.п. 6.3. Договору, по закінченню кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії цього Договору, Сторонами підписуються відповідні Акти надання послуг з охорони. Підпунктом 6.3.1 Договору передбачено, що обов`язок зі складання Актів надання послуг покладається на Виконавця.

Відповідно до п.п. 6.4 Договору, остаточний розрахунок Замовником за фактично надані Виконавцем послуги може здійснюватись на підставі Актів надання послуг з охорони на протязі п`яти робочих днів з моменту їх підписання Сторонами.

Відповідальність Сторін за невиконання/неналежне виконання зобов`язань, встановлених умовами Договору встановлена пунктом 8 Договору. Так, згідно пункту 8.3.1. договору замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених у строк послуг за кожний день прострочення, а також сплачує санкції за порушення грошового зобов`язання, визначені т. 625 ЦК України.

Нарахування пені обмежується сумою в розмірі 10% від вартості несплачених у строк охоронних послуг виконавця (п.8.3.2. договору).

01 січня 2021 року сторонами підписано Протокол погодження договірної вартості послуг з фізичної охорони об`єкту за Договором № КОФ-015/820 від 25.03.2020, яким погоджено, що з 01 січня 2021 року загальна вартість охоронних послуг на місяць становить суму в розмірі 33 580 гривень 00 копійок (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Підпунктом 6.2.2 Договору передбачено, що у випадку ненадходження оплати за надані послуги у встановлений п. 6.2 цього Договору строк, Виконавець направляє Замовнику письмове повідомлення з вимогою оплатити надані послуги та попередження про негайне припинення надання послуг охорони у випадку нездійснення оплати.

На виконання умов договору, протягом вересня 2020 року – травня 2021 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 265720,00грн, що підтверджується Актами надання послуг:

№ КОФ-015/20 від З0.09.2020 на суму 32 850,00 грн (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 31.10.2020 на суму 32 850,00 грн (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 30.11.2020 на суму 32 850,00 грн (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 31.12.2020 на суму 32 850,00 грн (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 31.01.2021 на суму 33 580,00 грн (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 28.02.2021 на суму 33 580,00 грн (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 31.03.2021 на суму 33 580,00 грн (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ);

№ КОФ-015/20 від 30.04.2021 на суму 33 580,00 грн (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок) (без ПДВ).

Акти наданих послуг підписані представниками сторін та скріплені печатками без жодних зауважень.

З урахуванням наведеного, послуги з охорони за договором № КОФ-015/820 від 25.03.2020, вважаються наданими.

30 квітня 2020 року позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення (Вих. № 054, а.с.23) про дострокове розірвання договору № КОФ-015/820 від 25.03.2020 в односторонньому порядку з 01.05.2021.

Підставою розірвання договору в односторонньому порядку є систематичне невиконання умов договору в частині оплати наданих послуг. Лист-повідомлення отримано 30.04.2021 ОСОБА_1

30.04.2020 на адресу відповідача направлена претензія про сплату боргу та штрафних санкцій, яка отримана відповідачем 30.04.2021 (а.с.24-29).

Матеріали справи не містять відповіді на претензію.

Позивач просить стягнути заборгованість у сумі 265720,00грн, пеню у сумі 709,49грн, 3% річних у сумі 1658,04грн, втрати від інфляції у сумі 8016,12грн, що і є причиною спору.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату вартості наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів наданих послуг (п.6.4. договору).

Отже, з огляду на умови договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Доказів оплати вартості виконаних робіт у сумі 265720,00грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 265720,00грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 709,49 грн.; 3 % річних у розмірі 1 658,04 грн.; інфляційні втрати у розмірі 8 016,12 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 8.3.1. договору замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених у строк послуг за кожний день прострочення, а також сплачує санкції за порушення грошового зобов`язання, визначені т. 625 ЦК України.

Нарахування пені обмежується сумою в розмірі 10% від вартості несплачених у строк охоронних послуг виконавця (п.8.3.2. договору).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства та договору судом не встановлено. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 709,49 грн. заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

З наведеного вбачається, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції встановлено, що розрахунок є вірним.

За викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 276103,65грн, з яких основний борг у сумі 265720,00грн, пеня у сумі 709,49грн, 3% річних у сумі 1658,04грн, втрати від інфляції у сумі 8016,12грн.

Щодо розподілу судових витрат.

25 квітня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат) укладено договір № 02 про надання професійної правничої допомоги.

Предметом цього договору є:

забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" до Приватного підприємства "Барицентр" про стягнення заборгованості за договором №КОФ-015/20 про надання послуг з фізичної охорони об`єкту від 25.03.2020;

надання правової допомоги клієнту у статусі позивача у господарському провадженні на всіх стадіях розгляду провадження;

надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його господарської діяльності тощо.

Згідно п.1.1.5 договору надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: надання консультацій, правовий аналіз договорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності клієнтом; підготовка позову до суду; розрахунок суми штрафних санкцій; супровід та участь у судових засіданнях; надання правової допомоги у господарському провадженні; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців (п.4.1. договору).

Додатком №1 до договору є затверджений сторонами Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

25.04.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02 від 25.04.2021, якою визначено порядок оплати наданої професійної правничої допомоги.

Загальна вартість наданих послуг складає 26400,00грн, у тому числі податок з фізичних осіб 18% - 4 752,00, а всього 31152,00грн (п.2. Додаткової угоди № 1).

Пунктом 8.1. Додаткової угоди № 1 встановлено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги.

Згідно з актом наданих послуг від 05.07.2021 адвокатом на користь позивача в межах укладеного ними договору були надані наступні послуги:

консультація усна з камеральним (поверхневим швидким) опрацюванням документів -1 година - 1200,00грн;

ознайомлення з матеріалами справи, підготовка документів до судового розгляду (збір доказів, копіювання, складення, прошивання справи) - 3 години - 3600грн.;

складення (надіслання) листів, претензій та попереджень у досудовому провадженні з попереднім розрахунком штрафних санкцій - 4 години - 4800,00грн,

складення позовної заяви - 4 години - 4800,00грн,

розрахунок штрафних санкцій за договором у позовній заяві - 4 години - 4800,00грн,

складення відповіді на заперечення відповідача - 2години - 2400,00грн,

складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 2 години - 2400,00грн,

складення договору на професійну правничу допомогу - 2 години - 2400,00грн.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Міхно М.В (а.с.47) та ордер Серія АЕ № 1071116 від 25.04.2021 (а.с.46).

За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення, суд дійшов висновку про неприйнятність заявленої до стягнення суми з огляду на таке.

За своєю категорією (спірні відносини виникли з договору послуг), ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, а наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в акті приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2021, та встановлено, що вартість кожної складової послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Суд звертає увагу на те, що адвокатом витрачено: одна година на усну консультацію, 3 години на ознайомлення з матеріалами справи та підготовкою документів, 4 години на складення (надіслання) листів, претензій та попереджень у досудовому провадженні з попереднім розрахунком штрафних санкцій, 4 години на складання позовної заяви, та 4 години на розрахунок штрафних санкції у договорі, складення (надіслання) листів, претензій та попереджень у досудовому провадженні з попереднім розрахунком штрафних санкцій, 2 години - складення відповіді на заперечення відповідача, 2 години на складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та 2 години на складення договору на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, позивач безпідставно включив до акту наданих послуг 2 години вартістю 2400,00грн за складення відповіді на заперечення відповідача. Матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву, відповідно і відповідь на відзив позивачем не надавалась. Складення (надіслання) листів, претензій та попереджень у досудовому провадженні з попереднім розрахунком штрафних санкцій, на які позивач витратив 4 години, також є необгрунтованим. В матеріалах справи наявний лише 1 лист та претензія. Підготовка попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не потребує значних зусиль та часу, тож заявлена сума 2400,00грн є, вочевидь, завищеною.

Такі послуги, як усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи та розрахунок штрафних санкції за договором, охоплюються послугою - підготовка та складення позовної заяви.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00грн.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у сумі 4141,55грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" до Приватного підприємства "Барицентр" про стягнення 276 103,65 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Барицентр" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд.177, кв.6, ідентифікаційний код 32793717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Охорона" (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд.35, ідентифікаційний код 39306513) основний борг у сумі 265720,00грн, пеню у сумі 709,49грн, 3% річних у сумі 1658,04грн, втрати від інфляції у сумі 8016,12грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 4141,55грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00грн., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 21.07.2021

Суддя Н.М. Євстигнеєва