Ухвала суду № 98451898, 21.07.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/6/21 Провадження 1-кп/636/175/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.,

за участі секретаря судового засідання Гуслєвої М.Ю.,

за участі прокурора Шуляка О.В.,

за участі обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження № 12019220440000892 від 08.07.2019 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працюючого, зі слів – перебуває у цивільному шлюбі, зі слів – має двох неповнолітніх дітей 2004 та 2020 року народження, раніше неодноразово судимого, останні рази: 07.05.2007 за вироком Ялтинського міського суду АР Крим за ч. 2, 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць, 10.11.2015 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн., судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду з січня 2021 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

З вищевказаного обвинувального акту слідує, що 07.07.2019 у вечірній час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір`ї біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сусідом ОСОБА_2 , де у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_2 з приводу проведення ним гучних ремонтних робіт на подвір`ї вказаного домоволодіння, після чого, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Далі, ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, реалізуючи свій умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , стоячи позаду нього раптово завдав удар металевою трубою в ліву частину голови останнього.

Після цього, ОСОБА_2 впав спиною на землю, далі ОСОБА_1 продовжив наносити множинні удари ногами обох ніг в область лівої та правої частин обличчя, в ліву частину лоба, по лівій нозі, в область лівої гомілки, в область лівої зовнішньої щиколотки та в область лівого і правого передпліччя.

Під час нанесення ударів ОСОБА_2 намагався підвестись, проте останньому це не вдалось, оскільки ОСОБА_1 сів зверху та продовжив наносити удари кулаками обох рук в ліву та праву частину обличчя, та лобну частину голови.

В подальшому дії ОСОБА_1 були припинені сторонньою особою.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/1219-С/2019 наступні тілесні ушкодження: синці на голові та обличчі, садна – на руках та лівій нозі.

За ступенем тяжкості синці та садна кваліфікуються за критерієм тривалості розладу здоров`я, як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я (менше 6 діб).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що вказана обставина є нереабілітуючою підставою для закриття кримінального провадження, що в разі свого бажання доводити свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він мав би наполягати на завершенні розгляду кримінального провадження по суті для ухвалення виправдувального вироку. Обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на його звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, надав на це свою згоду та вказав, що правові наслідки такого звільнення йому роз`яснені та зрозумілі, провину у вчиненні кримінального правопорушення він визнає.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків давності.

Від потерпілого ОСОБА_2 до початку підготовчого судового засідання до суду надійшла заява в якій останній просив суд розглядати справу за його відсутності та прийняття до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків.

Суд з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставим звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України та ст.106 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст.49 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Тобто, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).

Санкцією ч.1 ст.125 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння кримінального правопорушення (07.07.2019), - передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст.12 та частину першу ст.49 КК України.

Із врахуванням викладених у новій редакції положень у ст.12, п.1 ч.1 ст.49 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України відноситься до кримінального проступку, та у разі вчинення такого, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Так, початком перебігу строку давності є дата, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто 07.07.2019, наведена обставина сторонами не заперечується.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише закінчення відповідного строку давності, який сплинув до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає під час досудового розслідування, під час судового провадження та після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу кримінального проступку п`ять років.

Виходячи з матеріалів кримінального провадження, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2,3 ст.49 КК України.

З огляду на наведене, на час розгляду клопотання обвинуваченого у даному кримінальному провадженні закінчився 2-х річний строк давності, передбачений ч.1 ст.49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст.49 КК України (Постанова від 19.11.2019 в справі № 345/2618/16-к).

Таким чином, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, є кримінальним проступком, з моменту скоєння якого минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню шляхом звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування завданих злочином збитків, суд виходить з наступного.

23.03.2021 від потерпілого до суду надійшов цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільні позови не підлягають розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві (потерпілій особі) його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

А тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової, моральної шкоди, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Речові докази та витрати, пов`язані із експертним дослідженням – у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5, 44, 49, 125 КК України, 128-129, 284-286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12019220440000892 від 08.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Ухвала, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Золотоверха О.О.