Ухвала суду № 98451865, 20.07.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5594/21

Провадження № 1-кс/635/984/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання – Сазонова К.І.,

прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області – Яковлева О.І.,

слідчого СВ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області – Маницької А.К.,

підозрюваної – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Маницької А.К., погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Яковлевим О.І., за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12021221160000345 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області 20.07.2021 надійшло клопотання слідчого СВ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Маницької А.К., погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Яковлевим О.І., за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12021221160000345 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначено в клопотанні слідчого у провадженні СВ відділу поліції №3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12021221160000345 від 07.06.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюється Харківською окружною прокуратурою Харківської області.

18.06.2021 слідчим СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Маницькою А.К. за погодженням з процесуальним керівником — прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області Яковлевим О.І. повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку смт. Безлюдівка, Харківського району, Харківської області, громадянку України, не працюючу, раніше судиму, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що вона підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засудженою 09.11.2020 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання, 30.10.2020 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020225430000326 за ч.1 ст.185 та ч. 2 ст. 185 КК України, 29.01.2021 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021220430000026 за ч.3 ст.186 та ч. 2 ст. 185 КК України, 28.05.2021 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220430000102 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знову вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.05.2021, близько 13:00 годин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась за адресою

АДРЕСА_2 , в приміщенні під`їзду, та в цей час у неї виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи відкрито для потерпілого ОСОБА_2 , скориставшись неуважністю останнього, шляхом ривку, вирвала із рук потерпілого ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон ТМ «Xiaomi redmi 9А Granite Gray 2Gb RAM 32 Gb Rom», вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 87 від11.06.2021 становить 2990 грн. 00 коп.

Після чого, ОСОБА_1 , обернула викрадене майно на свою користь та розпорядилась ним на власний розсуд, чим спричинила матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 2990 грн. 00 коп.

В судовому засіданні прокурором Яковлевим О.І. підтримано зазначене клопотання, з посиланням на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити новий злочин, може перешкодити встановленню істини по справі.

Слідчий Маницька А.К. клопотання прокурора підтримала в повному обсязі.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просила обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 від 07.06.2021; протоколом огляду місця події від 07.06.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 07.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 10.06.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_2 від 08.06.2021; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_3 від 08.06.2021; документом наданим ломбардом «Ев.Ро.Фінанси ЛТД і Компанія».

Вивченням особи підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що вона уродженка смт. Безлюдівка, Харківського району, Харківської області, громадянка України, не працююча, зареєстрована та фактично машкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджена 09.11.2020 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання, 30.10.2020 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020225430000326 за ч.1 ст.185 та ч. 2 ст. 185 КК України, 29.01.2021 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021220430000026 за ч.3 ст.186 та ч. 2 ст. 185 КК України, 28.05.2021 відносно ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220430000102 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знову вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Судом встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції №3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12021221160000345 від 07.06.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

18.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, існує наявність достатніх підстав вважати, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду, враховуючи про те, що остання, з огляду на відсутність законного джерелу заробітку, відсутність належного впливу на її поведінку з боку родичів та близьких, може покинути територію Харківської області з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності та покарання за вчинені інкримінованого їй злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, у зв`язку із чим наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Також наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 , може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим наявні ризики, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, орган досудового розслідування в обґрунтування п.3 ч.1 ст.177 КПК України посилається на те, що остання будучи обізнана у незаконній та протиправній діяльності та особисто знайома зі свідками може незаконно впливати на них у вказаному кримінальному провадженні, зокрема на членів їх сім`ї та близьких родичів з метою примусити їх до дачі показань, які вона вважатиме за потрібне, та окрім цього на інших осіб – які можуть бути свідками в даному кримінальному провадженні, а також може вчинити незаконний психологічний чи навіть фізичний вплив на них з метою зменшення провини, або взагалі з метою відмови від надання ними викривальних показань, для уникнення кримінальної відповідальності та покарання, що зокрема, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 , може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, у зв`язку із чим наявні ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини вказують на відсутність будь-якого впливу на поведінку підозрюваної ОСОБА_1 , з боку її родичів та близьких, неможливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, та обумовлюють існування ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень. Крім того, остання офіційно не працює, не має законних джерел заробітку, раніше засуджена за аналогічний злочин та мається ще низка кримінальних проваджень, які направлені до суду.

Також, не можна виключати ризик, що ОСОБА_1 знаходячись на свободі може впливати на потерпілого, схиляти до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі, який передбачений передбачених п.4 ч.1 ст.177 КПК України

На підставі ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідноп.48рішення "Чеботарь проти Молдови"№ 3561/06від 13.11.2007р.Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст.5,1(с),поліція незобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також необов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року,п.32,SeriesA,№ 182та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3,п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Одночасно, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, не одружена, що обґрунтовано свідчить про відсутність міцних соціальних зав`язків підозрюваної та можливість її переховування від правоохоронних органів та суду.

Дослідивши надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність прокурором та слідчим обставин, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Такі висновки суду ґрунтуються на наданих доказах, які свідчать про вчинення тяжкого злочину в умовах очевидності, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 6 років, у зв`язку з чим без застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може покинути територію Харківської області, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин.

Підсумовуючи наведене, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, специфіку скоєного злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, дані про її особу, обставини, передбачені ст. 194 КПК України, що доведені прокурором у судовому засіданні, а також той факт, що в даному випадку застосування більш м?якого запобіжного заходу не можливо, оскільки інші заходи, на думку суду, не стримають підозрювану від спроби переховуватись, впливати на потерпілих та свідків, вчинити новий злочин. Крім того, підозрювана вчинила злочин, перебуваючи під домашнім арештом. Таким чином, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, але визначення розміру застави в даному випадку суд вважає обов?язковим.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, її вік, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України – в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму застави у розмірі 181 600,00 грн.

Керуючись ст. ст.177, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Маницької А.К., погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури Яковлевим О.І. за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12021221160000345 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.08.2021, взявши її під варту в залі суду негайно.

Встановити строк дії ухвали до 18.08.2021.

Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень), яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілим, а також особами, допитаними в якості свідків у ході досудового розслідування;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на СВ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Маницьку А.К.

Нагляд за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Яковлева О.І.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той саме строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Повний текст ухвали проголошено 21.07.2021

Слідчий суддя Т.П.Даниленко