
Справа № 643/15314/13-ц
Провадження № 6/643/148/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2021
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О., за участі
секретаря судового засідання - Свешнікової О.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, позивач: ПАТ “Дельта-банк”, відповідач: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ТОВ “Фінансова компанія “Фінрайт”, Міськрайонний ВДВС по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб -
ВСТАНОВИВ:
Акопян К звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в якій просить суд замінити стягувана по справі № 643/15314/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Відповідно до якого позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020 за кредитним договором №57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. заборгованість в розмірі 665354 грн. 20 коп., з яких: 629126 грн. 63 коп. тіло кредиту; 25901 грн. 40 коп. заборгованість за відсотками; 40316 грн. 17 коп. комісія за ведення кредиту та судовий збір в сумі 3441 гр., його правонаступником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обгрунтування зазначеної заяви ОСОБА_4 посилається на наступне.
18.11.2013 року Московським районним судом м. Харкова було прийнято рішення по справі № 643/15314/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Відповідно до якого позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020 за кредитним договором №57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. заборгованість в розмірі 665354 гр.20 коп., з яких: 629126 гр.63 коп. тіло кредиту; 25901 гр.40 коп. заборгованість за відсотками; 40316 гр.17 коп. комісія за ведення кредиту та судовий збір в сумі 3441 гр. Рішення набрало законної сили 18.12.2013.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у Міськрайонному відділі державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), номер виконавчого провадження за АСВП: 54202016.
Відповідно до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань від 30.06.2010 право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. перейшло до ПАТ «Дельта Банк», та в подальшому набуте ТОВ “ФК Форінт”, згідно Договору № 2289/К про відступлення прав вимоги від 16.07.2020
Право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» належить на підставі договору № 147 від укладеного між ТОВ «ФК «ФОРІНТ» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».
Відповідно до договору від 12.02.2021 про відступлення прав Кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р., ТОВ “ФК «ФІНРАЙТ» відступило, а ОСОБА_1 набула право вимоги за договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р.
Також повідомляє суд, що у ОСОБА_4 в наявності є оригінали документів (кредитної справи стосовно кредитного договору № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р.)
Ухвалою суду від 23.03.2021 року до справи було залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у звязку із перебуванням у стадії ліквідації позивача по справі ПАТ “Дельта банк”.
Усі учасники справи повідомлялись про дату та час судового засідання належним чином.
09.04.2021 року на адресу суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 54202016.
17.05.2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Проти задоволення заяви не заперечувала.
18.05.2021 року від ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі.
19.05.2021 року від ТОВ “ФК Фінрайт” надійшла заява про слухання справи без участі їхнього представника. Заявлені вимоги підтримують.
25.05.2021 року від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких їй відомо, що новим кредитором є ОСОБА_5 . Також зазначила, що вона не має намір оскаржувати договір укладений між ТОВ “ФК Фінрайт” та ОСОБА_4 про відступлення прав вимоги за кредитним договором 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. Вважає договір про відступлення прав вимоги договором цесії. Також, зазначила, що дійшла згоди із новим кредитором щодо порядку та строків виконання свого зобов`язання і найближчим часом його виконає.
27.05.2021 року від представника ОСОБА_4 адвоката Огієнка Б.С. до суду надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній звертає увагу суду, що договір укладений між ТОВ “ФК Фінрайт” та ОСОБА_4 про відступлення прав вимоги за кредитним договором 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. є договором цесії, а не факторингу.
31.05.2021 року від директора ТОВ “ФК Фінрайт” також надійшли письмові пояснення відповідно до яких він вважає, що договір укладений між ТОВ “ФК Фінрайт” та ОСОБА_4 про відступлення прав вимоги за кредитним договором 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. є договором цесії, а не факторингу.
13.07.2021 року від Міськрайонний ВДВС по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява в якій вони просять відкласти розгляд справи на іншу дату, у звязку з необхідністю підготовки відзиву (пояснення) по справі. Крім того, звертали увагу суду, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи були відсутні документи, що підтверджували перехід права вимоги від первісних стягувачів до наступних.
21.07.2021 року від Міськрайонний ВДВС по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява в якій вони просять суд розглянути справу без участі їхнього представника, а рішення прийняти на розсуд суду на підставі наявних матеріалів.
Від представника заявника ОСОБА_4 адвоката Огієнка Б.С. надійшла заява про слухання справи без участі заявника та представника заявника.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб жодних заяв до суду не надходило, однак він був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін, які були належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши думки учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.11.2013 року Московським районним судом м. Харкова було прийнято рішення по справі № 643/15314/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відповідно до якого позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020 за кредитним договором №57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. заборгованість в розмірі 665354 грн.20 коп., з яких: 629126 грн.63 коп. тіло кредиту; 25901 грн.40 коп. заборгованість за відсотками; 40316 грн.17 коп. комісія за ведення кредиту та судовий збір в сумі 3441 грн. Рішення набрало законної сили 18.12.2013.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у Міськрайонному відділі державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), номер виконавчого провадження за АСВП: 54202016.
Наразі, виконавче провадження триває.
Відповідно до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань від 30.06.2010 року, який був вчинений у нотаріальній формі, право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до витягу з Додатку № 2 до Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь ПАТ “Дельта банк” від 30.06.2010 року (а.с. 27) від ТОВ Укрпромбанк” на користь ПАТ Дельта-банк було включено у перелік забезпечувальних договорів іпотечний договір № 57-0061004/Zфквіп-08 від 29.05.2008 року, який був укладений між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 1.2 вказаного іпотечного договору, предметом іпотеки є: земельна ділянка, загальною площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Предмет іпотеки оцінено у 611 050,00 грн., відповідно до п. 1.3. вказаного іпотечного договору.
В подальшому право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р. було набуте ТОВ “ФК Форінт”, згідно Договору № 2289/К про відступлення прав вимоги від 16.07.2020, який був вчинений у нотаріальній формі.
Право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» належить на підставі договору № 147 від 11 лютого 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «ФОРІНТ» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» у простій письмовій формі.
Відповідно до договору від 12.02.2021 року про відступлення прав Кредитним договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р., який був укладений у простій письмовій формі, ТОВ “ФК «ФІНРАЙТ» відступило, а ОСОБА_1 набула право вимоги за договором № 57-0061004/ФКВ-08 від 29.05.2008 р.
Також слід зазначити, що попередній договір № 001/10-02/Ф до договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 57-0061004/фкв-08 від 29.05.2008 року був укладений між ТОВ “ФК Фінрайт” та ОСОБА_4 10 лютого 2021 року, тобто за день до того, як ТОВ “ФК Фінрайт” стала новим стягувачем у даному зобов`язанні, оскільки Договір № 147 за яким ТОВ “ФК Фінрайт” отримала права вимоги до ОСОБА_6 був укладений лише 11 лютого 2021 року.
Відповідно до статті 1 Закону України«Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України«Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті України саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Таку правову позицію висловив КЦС ВС у постанові від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011 (61-13311св20).
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь ПАТ “Дельта банк” від 30.06.2010 року (а.с. 22-27), у п. 1.10 цього договору право вимоги визначено як право вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, які підлягають передачі на підставі цього договору. Відповідно до п. 1.7 цього договору “Кредитні та забезпечувальні договори”- кредитні та забезпечувальні договори (договори застави (іпотеки), поруки), укладені Укрпромбанком з боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання Укрпромбанком кредитних зобов`язань перед Національним банком та підлягають передачі на підставі цього Договору. Перелік кредитних та забезпечувальних договорів наведений у Додатку 2 до цього договору.
Відповідно до витягу з Додатку № 2 до Договору про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь ПАТ “Дельта банк” від 30.06.2010 року (а.с. 27) від ТОВ Укрпромбанк” на користь ПАТ Дельта-банк було включено у перелік забезпечувальних договорів іпотечний договір № 57-0061004/Zфквіп-08 від 29.05.2008 року, який був укладений між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_6 .
Відповідно до абз. 2 пункту 1 Договору № 2289/К від 16.07.2020 року, який укладений між ПАТ “Дельта БАНК” та ТОВ “ФК Форінт” - “ Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами забезпечення, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за основними договорами, відбувається шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами…”. Натомість відповідно до витягу з додатку №2 до Договору № 2289/К про відступлення прав вимоги від 16 липня 2020 року, який долучила до матеріалів справи ОСОБА_4 (у клопотанні від 18.05.2021 року) відсутній договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 57-0061004/Zфквіп-08 від 29.05.2008 року, який був укладений між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_6 .
Також, суду не надано, відповідно до абз. 2 пункту 1 Договору № 2289/К від 16.07.2020 року, який укладений між ПАТ “Дельта БАНК” та ТОВ “ФК Форінт” окремого договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення, а саме за договором відступлення новому кредитору права вимоги за іпотечним договором № 57-0061004/Zфквіп-08 від 29.05.2008 року, який був укладений між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_6 .
Таким чином, під час відступлення прав вимоги від ТОВ “Укрпромбанк” до ПАТ “Дельта банк”, від ПАТ “Дельта банк” до ФК “Форінт”, від ФК “Форінт” до ФК” Фінрайт” та від ФК “Фінрайт” до ОСОБА_4 , на думку суду, повинні були укладені окремі договори про відступлення права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договором відступлення права вимоги новим кредиторам (стягувачам) за іпотечним договором № 57-0061004/Zфквіп-08 від 29.05.2008 року, який був укладений між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_6 .
Однак, сторони які були учасниками цих договорів про відступлення прав вимог зазначених вимог не виконали, а тому суд позбавлений можливості перевірити достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, які були передані від первісних кредиторів новим кредиторам.
Унаслідок вторинності іпотечних правовідносин, у випадку заміни сторони первинного зобов`язання, яке було забезпечене іпотекою, одночасно мають відступатися і права іпотекодержателя (кредитора за основним зобов`язанням).
Однак, учасниками зазначених правовідносин вказаних положень договорів та закону дотримано не було.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про іпотеку” - відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.
Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.
Із системного тлумачення зазначеної норми, суд дійшов висновку, що у разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення прав вимоги за іпотечним договором, з дотримання нотаріальної форми такого правочину, а також його подальшої державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Вищевказаних вимог закону під час здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, а саме за кредитним договором № 57-0061004/фкв-08 від 29.05.2008 року, сторонами дотримано не було, що свідчить про порушення вимог ст. 24 Закону України “Про іпотеку”.
Крім того, суд зазначає, що у ТОВ “ФК Форінт” виникло зобов`язання, право вимоги за яким йому було передано як новому кредиторові, на підставі правочину вчиненого у нотаріальній формі, відповідно до договору № 2289/К від 16.07.2020 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України - правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Натомість, всупереч вимогам статті 513 ЦК України, правочин (договір № 147 від 11 лютого 2021 року) щодо заміни кредитора з ТОВ “ФК Форінт” на ТОВ “ФК Фінрайт” був вчинений у простій письмовій формі, а не у нотаріальній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 216 ЦК України - Недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Виходячи з вищевикладеного договір № 147 від 11 лютого 2021 року, яким було відступлено право вимоги за кредитним договором № 57-0061004/фкв-08 від 29.05.2008 року від ТОВ “ФК Форінт” до ТОВ “ФК Фінрайт”, а також договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 57-0061004/фкв-08 від 29.05.2008 року укладений між ТОВ “ФК Фінрайт” та ОСОБА_4 є нікчемними та не породжують жодних юридичних наслідків для сторін, а тому у суду відсутні підставі для заміни сторони виконавчого провадження на ОСОБА_5 .
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження.
Нові кредитори не позбавлені можливості в подальшому звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі якщо перестануть існувати обставини, які були підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 442 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 643/15314//13-ц за позовом ПАТ “Дельта-банк” до ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ТОВ “Фінансова компанія “Фінрайт”, Міськрайонний ВДВС по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Олійник О.О.
Судове рішення № 98451763, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/15314/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: