Ухвала суду № 98450736, 21.07.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/132/21

Провадження 2-др/206/14/21

УХВАЛА

"21" липня 2021 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просить суд, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. та ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10850,00 грн.

В силу п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вимоги ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи.

Встановлено, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., зареєстрований в реєстрі за №4690, про стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором №02013512833 від 26 липня 2018 року, укладеним між ТОВ «Простофінанс» та ОСОБА_2 . Стягнуто в рівних частках з Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. та ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1294 (одна тисяча двісті дев`яносто чотири) грн. 80 коп.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

За змістом ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_1 надано суду: копію договору про надання правової допомоги №97 від 16.12.2020, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №97 від 16.12.2020, копію акту здачі-приймання наданих послуг від 16.07.2021, копії розписок на загальну суму 10850 грн.

Надані представником позивача копії розписок на отримання нею коштів в рахунок оплати її послуг, як адвоката на загальну суму 10850 грн., не оформлені у встановленому законом порядку та не є доказами фактичної сплати вказаних витрат.

Розрахунковий документ – це документ встановленої форм та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вказаний висновок суду кореспондується з позицією колегії суддів Верховного суду, викладені у постанові від 26.02.2020 по справі № 127/21552/17.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із недоведеністю факту сплати вартості вказаних у розписках витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.59 Конституції України, ст.ст. 15, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 270, 272-273 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича (м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, буд.433, кім.28-29) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21, код ЄДРПОУ 35326253), третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.П.Румянцев