Рішення № 98450223, 14.07.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9519/20

2/212/1294/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання – Ігнатьєвої А.А., за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , відповідача – ОСОБА_3 , представника відповідача – ОСОБА_4 , представника третьої особи виконавчого комітету Покровської районної у місті ради – Деркач Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Тернівської районної в місті Кривий Ріг ради, виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривий Ріг ради, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , у якому просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.09.2009 сторони уклали шлюб, від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.03.2015 за рішенням суду шлюб між сторонами розірвано. Після припинення шлюбних відносин позивач та відповідач декілька місяців проживали окремо, а потім знову стали проживати разом. Але, надалі відповідач почала ставити свої інтереси вище свого материнського обов`язку по утриманню та вихованню дитини, перестала взагалі приймати участь в догляді за дитиною, почала епізодично виїжджати за кордон, а саме в період з вересня 2016 року по грудень 2018 року перебувала в Ізраїлі, на початку 2019 року – в Єгипті, в липні 2020 року – в Туреччині. Увесь цей час позивач одноособово займався вихованням та утриманням дитини. В кінці листопада 2020 року відповідач забрала за місцем свого мешкання дочку ОСОБА_6 , де вона на даний час мешкає. Відповідач не може забезпечити сталий та гармонійний розвиток своєї дочки, забезпечити їй постійну підтримку і супровід. Позивач офіційно працевлаштований із заробітною платою до 22 000 грн., позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, здоровий, на обліках не перебуває. Позивач як батько піклується про дочку ОСОБА_6 , проявляє зацікавленість у її подальшій долі, цікавиться її успіхами, станом здоров`я, піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема забезпечує необхідним матеріальним утриманням, медичним доглядом, що позитивно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання. За адресою проживання позивача створені всі необхідні умови для проживання дитини. Позивач як батько ніколи не чинить перешкоди для спілкування дочки з матір`ю, побачень та участі відповідача як мати в житті дочки, водночас, на переконання позивача, в інтересах дитини буде, як найкраще, проживання саме із ним.

Ухвалою судді від 13 січня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право на подачу заяв по суті, строки та порядок їх подачі.

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року залучено до участі у цивільній справі виконавчий комітет Покровської районної в місті ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

26 лютого 2021 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що після розлучення з позивачем вона разом з дочкою від першого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спільною з позивачем дочкою ОСОБА_6 стали проживати в орендованій квартирі по АДРЕСА_2 , в той час як зареєстровані в квартирі батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_3 . Батько ОСОБА_8 помер, і відповідач самостійно виховувала її та матеріально утримувала. ОСОБА_8 дуже хотіла продовжити своє навчання у Польщі, але коштів для оплати її навчання у відповідача не було, тому за пропозицією її сестри вона вирішила тимчасово виїхати на заробітки до Ізраїлю, щоб заробити гроші на навчання старшої дочки та придбання окремої квартири з ОСОБА_6 . Про свій намір виїхати на заробітки відповідач повідомила позивача, але останній відмовився забрати на час її відсутності дочку ОСОБА_6 . Тому у вересні 2016 року відповідач виїхала до Ізраїлю, а дочка ОСОБА_6 залишилися проживати разом із її батьками до лютого 2017 року, коли ОСОБА_1 зателефонував та поставив до відома, що забрав дочку до себе. Під час проживання ОСОБА_6 у батьків відповідача, остання часто спілкувалася з нею по телефону, а коли позивач забрав ОСОБА_6 , спілкування з нею стало обмеженим, оскільки колишній чоловік налаштовував дитину проти неї, говорив їй, що мати покинула її, знайшла нового чоловіка і ніколи не повернеться до дочки, ОСОБА_1 під час розмов відповідача з дочкою постійно знаходився поряд і контролював хід розмови, тому ОСОБА_6 замикалася і практично нічого про себе не розповідала. Під час роботи в Ізраїлі відповідач пересилала грошові кошти батькам та сестрі на утримання ОСОБА_6 , а коли позивач забрав ОСОБА_6 до себе, він відмовився взяти від батьків переслані від неї гроші. В грудні 2018 року відповідач повернулася з Ізраїлю і за згодою позивача забрала дочку ОСОБА_6 і стала мешкати з нею в квартирі батьків, в цей час дочка навчалася в ЗОШ № 126. В січні 2019 року відповідач виїздила до Єгипту на 6 днів у туристичну поїздку і в цей час Софія проживала з матір`ю відповідача. У вересні 2019 року відповідач разом із своїм цивільним чоловіком та дочкою ОСОБА_6 проживали у орендованій квартирі АДРЕСА_4 , а старша дочка ОСОБА_8 на зароблені відповідачем гроші навчається і проживає у Польщі. У липні 2020 року відповідач на один місяць виїхала у туристичну поїздку до Туреччини, а дочка ОСОБА_6 за домовленістю з позивачем залишилася разом із ним. До виїзду відповідач просила позивача не переводити дочку із школи № 126, у якій вона навчається, у школу за його місцем проживання, на що він погодився. Але по поверненні з Туреччини дізналася, що позивач без її згоди перевів дочку у школу № НОМЕР_1 , і щоб знову не переводити ОСОБА_6 в школу на мкрн. Зарічний, сторони домовилися, що дочка тимчасово буде проживати з батьком, а вона буде її відвідувати та забирати на вихідні. У листопаді 2020 року ОСОБА_6 заявила відповідачу, що бажає проживати з нею і дала свою згоду на переведення до школи за місцем мешкання відповідача, тому вона була переведена на навчання до школи № 32 і перейшла мешкати до відповідача, де і на теперішній час проживає разом із відповідачем та її цивільним чоловіком. Відповідач стверджує, що ніколи не ставила свої інтереси вище інтересів дитини, постійно піклувалася про неї, її виїзди за кордон були обумовлені з її обов`язком утримувати не тільки меншу дочку ОСОБА_6 , а ще й забезпечувати належне утримання та навчання старшої дочки ОСОБА_8 , у якої батька немає. Про всі свої поїздки відповідач повідомляла позивача і він не заперечував проти того, що під час її відсутності дитина проживала або у нього, або у батьків відповідача. Не відповідає дійсності ствердження позивача про періоди проживання ОСОБА_6 з ним з лютого 2017 року по лютий 2019 року та з січня 2020 року по листопад 2020, так як в дійсності ОСОБА_6 проживала за її з позивачем домовленістю з батьком у період з лютого 2017 року по грудень 2018 року та з липня 2020 року по кінець листопада 2020 року. Також, відповідач заперечила проти доводів позивача про неможливість забезпечити сталий та гармонійний розвиток своєї дочки. Відповідач зазначила, що проживає з ОСОБА_6 та цивільним чоловіком в орендованій двокімнатній квартирі, яка перебуває у задовільному стані, у дочки окрема кімната, яка обладнана усім необхідним для відпочинку та навчання, має окреме спальне місце, письмовий стіл, шафи для одягу та книжок, іграшки, канцелярські приналежності. Планшет для дистанційного навчання. У цій квартирі дочка мешкає разом із відповідачем практично з вересня 2019 року по теперішній час, сім`я відповідача характеризується позитивно, відповідач працевлаштована, турбується про дочку, про її фізичний стан, між нею та дочкою існують довірливі стосунки, дочка бажає проживати з матір`ю, а з батьком мати можливість спілкуватися та проводити разом час. Крім більшої заробітної плати позивача, ніяких інших переваг для зміни місця проживання дочки, немає, але більша зарплата не є вирішальною умовою для передачі йому дочки, яка звикла до своїх однокласників та педагогів в ЗОШ № 32 і переводити дитину в іншій колектив іншої школи під час навчального процесу, не відповідає інтересам дитини і негативно вплине на її психоемоційний стан. Крім того, позивач працює позмінно, у тому числі і в нічну зміну, тому під час його роботи дитина буде залишатися на ніч в квартирі одна, що може наражати її на небезпеку, тоді як відповідач працює тільки в денну зміну. Також, відповідач зазначає, що дочка вступає у період статевого дозрівання і в організмі дочки відбуваються гормональні зміни, а тому для дівчинки важливо, щоб в цей час поряд з нею знаходилася саме мати – жінка, щоб отримати він неї пораду щодо її здоров`я, змін в організмі та підтримку, обговорення таких тем з батьком через сором`язливість ОСОБА_6 може стати неможливим. При цьому відповідач посилається на те, що жодним чином не чинить перешкоди у спілкуванні дочки з батьком і сприятиме тому, щоб дитина не була позбавлена батьківського піклування. На думку відповідача, проживання дочки разом з нею забезпечить її гармонійний розвиток, стабільний психоемоційний стан і відповідає інтересам дитини.

13 квітня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив задовольнити їх, суду пояснив, що під час проживання дочки з ним відповідач жодним чином не надавала матеріальної допомоги на її утримання. Про свої виїзди за кордон відповідач його не повідомляла. Він з 17 лютого 2015 року сплачує аліменти на утримання ОСОБА_6 на користь відповідача, яка аліменти за час проживання дочки у нього не повертала, платіжна картка весь час була у неї. У 2019 році відповідач вигнала дочку з дому, оскільки та розбила телефон. Ще був випадок 01 лютого 2020 року, коли відповідач вигнала дочку проживати до батька і віддала йому (позивачу) картку на отримання аліментів. Він ніколи не перешкоджав спілкуванню ОСОБА_6 з матір`ю, але був період приблизно 8 місяців, коли відповідач не виявляла бажання спілкуватися з дочкою. З вересня 2016 року ОСОБА_6 залишилася проживати з батьками відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 повернулася з Ізраїлю і дочка проживала у неї до березня 2020 року, а потім ОСОБА_6 проживала з ним по листопад 2020 року. Він не заперечував проти того, щоб дочка періодично проживала з матір`ю на період пандемії. Під час спілкування з дочкою, остання говорила йому, що заплуталася і не знає з ким вона бажає проживати, на неї тиснули, і вона сказала, що бажає жити з обома батьками. На теперішній час він просить визначити місце проживання дочки з ним, оскільки протягом 2020 року відповідач не цікавилася життям дочки.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Новак А.М. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, суду пояснив, що деякий час дочка ОСОБА_6 проживала з батьком, а потім з матір`ю. Відповідач самоусунулася від виконання своїх обов`язків, не утримувала дитину, виїжджала за межі країни. У подальшому відповідач забрала дочку до себе, але більший час ОСОБА_6 проживала з батьком, який працює, позитивно характеризується на роботі і в побуті, піклується про дитину, створив для неї необхідні умови для проживання та навчання.

Відповідач ОСОБА_3 заперечила проти задоволення позову, суду пояснила, що її поїздка призвела до такої ситуації, але вона не могла інакше допомогти іншій своїй дочці ОСОБА_8 , можливо вона не найкраща мати, але намагалася виконувати свої обов`язки по утриманню дітей у такий спосіб. Але вона ніколи не виганяла дочку з дому, лише сварила її за розбитий телефон і казала, що поїде жити до батька, вона дуже жалкує про цю ситуацію, оскільки була не права. Під час перебування в Ізраїлі вона спілкувалася з дочкою, коли та проживала у батьків, але під час проживання ОСОБА_6 з батьком, останній перешкоджав їхньому спілкуванню, налаштовував дитину проти неї, під час розмов він часто висловлювався негативно і розмова переходила у сварку, а тому їй рідко вдавалося поговорити з дочкою, був період у два місяці, коли вона не могла спілкуватися з дочкою через таке відношення. Вона не вважає позивача поганим батьком, але вважає недопустимим, що він налаштовує дочку проти матері.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Калашникова І.В. заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у її задоволенні, суду пояснила, що поїздка відповідача до Ізраїлю була вимушеним кроком для належного забезпечення старшої дочки ОСОБА_8 , Під час перебування в Ізраїлі відповідач цікавилася дитиною доки вона проживала з її батьками, а коли почала проживати з батьком, останній налаштовував ОСОБА_6 проти матері, у зв`язку з чим знизилася якість спілкування. У листопаді 2020 року ОСОБА_6 сама виявила бажання проживати разом із матір`ю і перейти до іншої школи, на що відповідач перевела її до школи № 32, де і на теперішній час Софія навчається. Відповідач жодним чином не перешкоджала спілкуванню позивача з дитиною і проживанню з батьком. У лютому 2021 року ОСОБА_6 сказала, що хоче поїхати пожити у батька, і відповідач не перешкоджала цьому, а в березні 2021 року вона запропонувала ОСОБА_6 повернутися до неї, і в травні 2021 року ОСОБА_6 повернулася проживати з матір`ю. відповідач піклувалася не тільки молодшою дочкою, але і старшою ОСОБА_8 , вона характеризується позитивно, цікавиться життям і навчанням ОСОБА_6 , відповідач забезпечила ОСОБА_6 всіма необхідними умовами для проживання, навчання. Дитина є підлітком і таке проживання на два дома може зашкодити їй, у неї наступає певний період статевого дозрівання, зміна декількох шкіл за півроку також негативно вплине на дитину, і є недоцільним.

Представник третьої особи виконавчого комітету Покровської районної у місті ради Деркач Н.В. поклалася у вирішенні справи на розсуд суду, зазначила, що третя особа вважає доцільним визначити місце проживання як з батьком, так і з матір`ю. Під час складання висновку з`ясовувалася думка дитини за відсутності матері, обстежувалися умови проживання обох батьків, які створили належні умови для проживання дитини.

Представник третьої особи виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не з`явися, про причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення або розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона сусідка позивача ОСОБА_11 . Який дуже чуйний батько, піклується про дочку, цікавиться життям дочки, ходив до садочку, школи, веде здоровий спосіб життя. ОСОБА_12 ніколи не перешкоджав спілкуванню матері з ОСОБА_6 . ОСОБА_12 купував дочці одяг, їжу, аліменти відкладав на дитину, з ним проживала ще дочка ОСОБА_8 , яка пішла на випускний бал з квартири ОСОБА_12 . На першому дзвонику ОСОБА_6 був присутній ОСОБА_12 , мати не було. Вона (свідок) допомагала, коли ОСОБА_12 був на роботі, він готував одяг, а вона допомагала ОСОБА_6 одягатися, заплітала волосся і випроваджувала до школи. Мати періодично забирала дочку, але ОСОБА_6 постійно проживала з батьком. Дівчинка хвалилася лише подарунками батьками.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що ОСОБА_12 і ОСОБА_9 переїхали у будинок, де він проживає, ОСОБА_9 він мало бачив. У них є дочка ОСОБА_6 , якій 10 років. Коли ОСОБА_12 і ОСОБА_9 перестали разом проживати, він не бачив ОСОБА_9 2,5 роки, ОСОБА_6 проживала разом з батьком. З розмов сусідів він знає, що ОСОБА_9 була за кордоном. ОСОБА_14 дочка ОСОБА_8 також проживала з ОСОБА_12 , який піклувався обома дочками. ОСОБА_12 веде позитивний спосіб життя, працює. Свідкові невідомо чи надавала матеріальну допомогу ОСОБА_9 . Зі слів ОСОБА_8 йому відомо, що мати не допомагала, і їй прикро, що нерідний батько допомагає з випускним. Також, йому невідомо, що ОСОБА_8 навчається у Польщі.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона мати позивача, який заміняв ОСОБА_16 , яка поїхала за кордон. ОСОБА_9 обіцяла, що не поїде більше, але поїхала, і ОСОБА_6 цим була дуже засмучена і плакала. ОСОБА_12 забрав ОСОБА_6 і перевів її в іншу школу. Коли ОСОБА_12 страйкував у шахті, то ОСОБА_6 проживала з понеділка по п`ятницю у хрещеного батька, а ОСОБА_9 , знаючи про це, не запропонувала дочці приїхати жити до неї. З листопада ОСОБА_17 проживала у мами до 15 березня, коли ОСОБА_17 сказала, що мама її виставила з речами з дому і до квітня вона проживала у неї (свідка). Також, показала, що сторони розлучилися коли ОСОБА_6 було 3-4 роки, потім ще небагато прожили разом і розійшлися остаточно. Коли ОСОБА_9 поїхала в Ізраїль, ОСОБА_6 нетривалий час проживала з батьками ОСОБА_9 , які не водили Соню до садка. Тоді ОСОБА_12 забрав ОСОБА_6 і оформив її до дитсадка. Доглядати за дочкою ОСОБА_12 допомагала сусідка ОСОБА_18 . В ОСОБА_19 була 2,5 роки, і протягом цього часу ОСОБА_9 нічого не надсилала дочці, грошей також не надавала. Їй (свідкові) невідомо чи пропонували батьки ОСОБА_20 грошові кошти, які їм надсилала ОСОБА_9 . Вона (свідок) фінансово допомагала синові. Вона ніколи не чула, що ОСОБА_12 негативно налаштовував ОСОБА_6 і не надавав їй можливості спілкуватися з матір`ю. ОСОБА_12 створив усі умови для проживання дочки у нього, він кожного літа возив дочку на відпочинок на море. Коли ОСОБА_12 був у шахті ОСОБА_17 кожні вихідні була у неї (свідка), а на останні вихідні її забрала ОСОБА_9 . Протягом 2019-2020 років ОСОБА_17 проживала: з грудня 2019 року по серпень 2020 року у неї (свідка) в селі Сергіївка, в кінці березня 2020 року батько ОСОБА_9 забрав ОСОБА_6 на два тижні. На теперішній час ОСОБА_6 проживає у ОСОБА_9 , але вона говорила їй (свідкові), що хоче проживати з батьком, оскільки той не поїде. Навіщо ОСОБА_9 виїжджала за кордон вона не знає, припускає, що на заробітки. Старша дочка ОСОБА_8 навчається у Польщі, і на її думку, завдяки аліментним грошам, які сплачував ОСОБА_12 . У ОСОБА_12 є ще одна дитина, яка є інвалідом, і батьком якої він офіційно не зареєстрований, аліменти на утримання цієї дитини сплачує вона (свідок).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показала, що вона працює вчителем начальних класів у ЗОШ № 116. В 2017 році батько ОСОБА_22 привів дочку ОСОБА_6 до школи, де вона навчалася до 2 класу. Батько брав активну участь у навчанні дочки, мати жодним чином не цікавилася навчанням дочки. 08 січня 2019 року вона вперше побачила мати, яка повідомила про переведення ОСОБА_6 до іншої школи. У 3 класі вона бачила ОСОБА_6 з батьком, який повідомив, що дочка проживає з ним. 18 серпня 2020 року ОСОБА_6 знову була зарахована до школи до 4 класу. Коли батько ОСОБА_6 страйкував у шахті, про дівчинку піклувався хрещений батько. 26 листопада 2020 року мама знову перевела ОСОБА_6 , не зважаючи на вмовляння цього не робити. Зі слів батька, їй відомо, що йому не надають можливості спілкуватися з дочкою. Також, зі слів батька їй було відомо, що мати перебувала за кордоном. Коли мати ОСОБА_6 приходила переводити дочку, вона повідомила, що вимушена була заробляти для забезпечення старшої дочки.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона працює вчителем КЗОШ № 116, вона була класним керівником класу, де навчалася ОСОБА_8 . Батьки брали участь у навчанні дочки. ОСОБА_12 не рідний батько, але постійно цікавився життям, навчанням, здоров`ям дитини, пропонував свою допомогу. Мама також відвідувала батьківські збори. У 2014-2015 році у лютому вона (свідок) помітила, що ОСОБА_8 дуже пригнічена, на питання що сталося, відповіла, що склалася недобра ситуація з мамою, непорозуміння, не може знайти спільну мову з матір`ю. Від запропонованої допомоги ОСОБА_8 відмовилася. Після цього ОСОБА_8 говорила, що стосунки налагоджуються, і це вбачалося і з поведінки ОСОБА_8 , яка була у гарному настрої. Під час навчання ОСОБА_8 було непорозуміння з її матір`ю, яка не бажала вносити добровільні внески на школу, тоді як батько надавав гроші. Про ці добровільні внески вирішував батьківський комітет, і лише тільки бідні сім`ї не здавали гроші, але ОСОБА_8 не відносилася до вразливої категорії сімей, але і не погоджувалася надавати гроші на розвиток класу, ремонт.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду показала, що знає ОСОБА_9 , з якою навчалися раніше, але не спілкувалися, у подальшому вони працювали в одному магазині і тоді вже почали спілкуватися. Зі слів ОСОБА_9 , у 2015 році ближче до розлучення в сім`ї були скандали, були випадки, коли дівчата-продавці їхали і забирали ОСОБА_9 з дочкою і вони не ночували вдома. Також, зі слів ОСОБА_9 , її колишній чоловік ображав її, і навіть, застосував фізичне насильство. У подальшому ОСОБА_9 пішла від чоловіка, орендувала квартиру. У ОСОБА_25 їздила заробити на житло і на навчання старшої дочки ОСОБА_8 , там вона пробула 2,5 роки. Під час її перебування за кордоном вони спілкувалися, і ОСОБА_9 говорила, що дуже тяжко, але необхідно працювати, щоб роздати борги, а також вона передавала гроші батькам на утримання ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_9 збиралася виїжджати, ОСОБА_12 відмовився забирати ОСОБА_6 , і остання залишилася у батьків ОСОБА_9 . На теперішній час ОСОБА_9 орендує дуже гарну квартиру, проживає разом з молодим чоловіком, з ними проживає і ОСОБА_6 . Співмешканець ОСОБА_9 дуже добре ставиться до дитини, вони добре спілкуються, ОСОБА_6 у гарному настрої, радісна. Руслана дуже гарна мати, вона турбується про своїх дітей, цікавиться їх життям, навчанням. Софія завжди охайно одягнута, радісна. Коли Софія проживала з ОСОБА_12 , вона була неохайна.

Свідок ОСОБА_26 суду показала, що вона працювала разом з ОСОБА_9 у магазині. ОСОБА_9 тоді була заміжня, у неї було двоє дітей, з її слів чоловік її ображав, у них були недобрі стосунки. У 2015 році відбувся інцидент, коли чоловік ображав ОСОБА_9 в черговий раз, і її разом з дочкою на машині забрала співробітниця, і вони проживали у неї декілька днів. Наступного разу за таких обставин ОСОБА_9 викликала поліцію. У подальшому ОСОБА_9 з чоловіком розлучилися. ОСОБА_9 з двома дочками орендувала квартиру. ОСОБА_27 поїхала заробити гроші на житло і навчання старшої дочки. Протягом 2 років, поки ОСОБА_9 була за кордоном, вони спілкувалися, і ОСОБА_9 говорила, що спілкується з ОСОБА_6 , а також, що є певні труднощі у спілкуванні з ОСОБА_12 , але що саме вона (свідок) не знає. Поїхавши до ОСОБА_28 залишила ОСОБА_6 на своїх батьків, а потім ОСОБА_12 забрав ОСОБА_6 , що спонукало ОСОБА_9 повернутися, оскільки ОСОБА_12 говорив про ОСОБА_9 у негативному світлі. ОСОБА_9 забрала ОСОБА_29 і перевела її до іншої школи. Соня періодично проживала то у матері, то у батька.

В судовому засіданні за участі психолога ОСОБА_30 та представника служби у справах дітей (представник третьої особи ОСОБА_31 ), за відсутності учасників справи в судовому засіданні, проведено допит малолітнього свідка ОСОБА_5 , яка пояснила суду, що вона проживає з мамою, ходить до школи на мкрн. Зарічний, їй подобається в цій школі, тоді як у школі на Даманському, куди вона ходила, коли жила з татом, їй не подобалося, там її дражнили, а в цій школі у неї хороші однокласники, вчителі і їй більше подобається в цій школі. Коли мама була в Ізраїлі вона проживала з татом. У минулому році вона проживала з бабусею в селі, тато не приїжджав і не допомагав, а потім забрав на квартиру, де брудно через ремонт. Їй більше подобається жити з мамою. Вони разом із мамою роблять побутові справи, навчаються. З ними живе ще дядя ОСОБА_32 , який добре до неї ставиться. З мамою вона може говорити про все, а з татом лише про оцінки. Коли вона жила з татом, у нього не було часу на неї, або він був на роботі, або коли приходив додому, до нього приходив хрещений і вони гралися з татом у комп`ютері. Мама на неї може трошки накричати, тато також на неї міг накричати. Іноді тато казав їй, що не треба їхати до мами. Коли мама була в Ізраїлі, то вона з нею спілкувалася по телефону у присутності тата, який підказував що вона має говорити мамі. А коли вона була у бабусі, то нормально спілкувалася з мамою. В квартирі у мами дві кімнати, у неї (свідка) окрема кімната. Вона хоче жити з мамою, а до тата їздити на вихідні, бажає нормально спілкуватися з татом. Останній раз бачилася з татом два тижні тому на вихідних.

Після допиту малолітнього свідка психолог ОСОБА_30 , яка була присутня, пояснила, що ОСОБА_6 перебувала під час допиту в емоційно задовільному стані, ніякого тиску на неї не було, дитина відкрита до спілкування та щиро відповідала на питання, на теперішній час простежується прихильне ставлення до матері, можливо через страх її втрати.

Заслухавши учасників справи, допитавши свідків, у тому числі малолітнього, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 25 вересня 2009 року по 17 березня 2015 року, вони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2015 року, яке набрало законної сили 17 березня 2015 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , батьками якої записані: ОСОБА_22 та ОСОБА_3 (а.с. 11, 12).

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ш. «Тернівська» кріпильником, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 9,14, 17, 20).

Відповідач ОСОБА_3 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , працює у ФОП ОСОБА_33 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_5 » продавцем, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 56, 58-60).

Відповідно до акту від 30 листопада 2020 року, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_7 та затвердженому ТОВ «УЮТ-2011», з лютого 2017 року по лютий 2019 рік та з січня 2020 року по час складання акту ОСОБА_34 проживала за адресою: АДРЕСА_1 спільно із батьком ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно із копією довідки від 04.12.2017 за № 108, виданою КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок № 235 комбінованого типу» КМР Задорожна Софія відвідувала садок з 31.08.2016 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з батьком ОСОБА_1 , який сам виховував дитину, мати ОСОБА_3 у вихованні дочки участі не приймала, у дитячий садок не з`являлась (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки від 04.12.2017 за № 414, виданої Криворізькою ЗОШ І-ІІІ ступенів № 116, ОСОБА_34 навчається у КЗШ № 116 у 1-Б класі, батько ОСОБА_1 сам виховує дитину. Мати участі у вихованні дочки не бере, успіхами дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує (а.с. 16).

Малолітня ОСОБА_34 навчається в Криворізький загальноосвітній школі 1-ІІІ ступенів № 32 КМР з 27 листопада 2020 року (а.с. 55).

Як вбачається з наданої директором КЗШ № 32 характеристики, ОСОБА_34 навчається з 27 листопада 2020 року, дитина фізично здорова, старанна, уважна, дисциплінована, має навчальні досягнення достатнього рівня, здібна, має гарну пам`ять, логічне мислення, відповідально ставиться до навчання, з цікавістю опановує всі шкільні предмети, на уроках особливої активності не проявляє, але не відволікається, настрій зазвичай спокійний. Дівчинка скромна, ввічлива, врівноважена, охайна. За місяць очного навчання потоваришувала з дітьми. Неконфліктна. Під час дистанційного навчання був налагоджений зв`язок з мамою. Дитина мала технічні можливості навчатися дистанційно (а.с. 55).

Згідно з актом від 08.02.2021, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_8 та затвердженому ТОВ «УЮТ-2011», у квартирі АДРЕСА_4 проживає ОСОБА_3 разом зі своїм громадянським чоловіком та неповнолітньою дочкою ОСОБА_35 з вересня 2019 року по час складання акту. Квартира складається з двох кімнат, розташована на 6 поверсі, квартира обставлена необхідними меблями, побутовою технікою і придатна для проживання неповнолітньої дитини. У ОСОБА_6 окреме ліжко, письмовий стіл, шафа для одягу, іграшки, книжки. Дитина займає окрему кімнату і має все необхідне для навчання і відпочинку (а.с. 57).

Виконком Покровської районної у місті ради, врахувавши витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини в Покровському районі від 07.04.2021 № 7, затвердив висновок про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому як орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини як з матір`ю ОСОБА_3 , так і з батьком ОСОБА_1 (а.с. 88-90).

Як вбачається з вказаного Висновку органу і піклування, 24.02.2021 спеціалістом служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради разом з фахівцем Криворізького міського центру соціальних служб у справах сім`ї, дітей та молоді, провели обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_6 , про що складений акт, згідно з яким в квартирі чисто, затишно, в наявності меблі та побутова техніка, які необхідні для життя, у дитини є власна кімната, у якій розташоване ліжко для сну та відпочинку, куточок для навчання. Дівчинка має речі відповідно до віку та сезону. В квартирі необхідний запас продуктів харчування, приготована їжа. Мати створила належні умови для нормального життя та розвитку дитини. Стосунки в сім`ї дружні, засновані на взаєморозумінні та взаємоповазі один до одного.

Крім того, у тому же Висновку зазначено, що відповідно до акту обстеження умов проживання від 30.03.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , який складено спеціалістами служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, встановлено, що в квартирі в наявності меблі та побутова техніка, які необхідні для життя, для дитини виділене окреме місце для відпочинку, куточок для навчання, комп`ютер, в наявності одяг для дитини. Батько створив належні умови для нормального життя та розвитку дитини. Стосунки в сім`ї дружні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтями 76, 78, 79 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до положень ст. 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі – Конвенція), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Аналогічні положення викладені у ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, ІНФОРМАЦІЯ_6 ), яка зобов`язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в однозначній формі висловила своє бажання проживати разом з матір`ю, обґрунтовуючи таке бажання насиченим життям з мамою, яка приділяє їй багато часу, з якою вона спілкується на усі теми і виконує побутові справи, тоді як з батьком говорить лише про навчання, відвідуванням школи, де їй подобається колектив і вчителі, натомість в іншій школі за місцем проживання батька її ображали і їй там не подобалося навчатися, стосовно батька висловила бажання відвідувати його на вихідні і нормально спілкуватися.

Таким чином, малолітня ОСОБА_6 висловила чітке бажання у формі, яка відповідає її віку та розвитку, проживати з матір`ю, а враховуючи обставини, які були встановлені судом, зокрема щодо відвідування школи, у якій дитина відчуває себе комфортно, де її не ображають, проживання в належних умовах, створених для проживання та навчання дитини за місцем проживання матері, з якою вона схильна обговорювати такі теми, які із батьком не обговорює та яка готує дочку до самостійного життя, залучаючи її до побутових справ відповідно до віку (прибирання, готування їжі разом із мамою), суд вважає, що визначення місця проживання дитини із батьком не буде в повній мірі відповідати в першу чергу інтересам дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).

Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), ( заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, де вказано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в інтересах дитини.

Вирішуючи позов в частині визначення місця проживання дитини, суд бере до уваги, що відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Місцем проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Отже, враховуючи соціальні та родинні зв`язки дитини, зокрема дитина проживає з мамою та сестрою, навчається у школі за місцем проживання матері, матеріально забезпечена, проживає в задовільних умовах, і насамперед, проживати із матір`ю – це бажання самої дитини, суд, дійшов висновку, що позов про визначення місця проживання дитини разом із батьком, не підлягає задоволенню з зазначених вище підстав.

При цьому суд виходить, що зміна місця проживання дитини не буде відповідати її інтересам, і суд не встановив таких виняткових обставин, які б могли бути підставою для цього, оскільки судом встановлено, що малолітня ОСОБА_6 проживає наразі з матір`ю у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, і насамперед, їй це подобається, а з татом вона бажає бачитися по вихідних, тобто дитина висловилася щодо спілкування з обома батьками, але проживати бажає саме з матір`ю.

При цьому, суд враховує висновок органу опіки і піклування про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини як з батьком, так і з матір`ю, що не суперечить встановленим судом обставинам.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд бере до уваги, що відмова у позові ніяким чином не обмежує права ОСОБА_1 як батька на безперешкодне спілкування з дочкою, брати участь у вихованні дочки, її забезпеченні, сприянні її розвитку як фізичному, так і духовному.

Доводи позивача про те, що проживання дитини з матір`ю не буде відповідати її інтересам і, що відповідач не зможе забезпечити сталий та гармонійний розвиток своєї дочки, забезпечити їй постійну підтримку і супровід, не є обґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами, і суд їх відхиляє з огляду на наведені вище обставини, а також посилання позивача на те, що відповідач покидала дочку і від`їжджала за кордон, не може слугувати підставою для зміни місця проживання дитини на теперішній час, оскільки як було встановлено судом ці події відбувалися три роки тому і за ці роки відповідач не покидала дочку на тривалий час, а місце проживання дитини узгоджувалося сторонами добровільно.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України в зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, ст.ст. 141, 153, 157, 160 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76, 78, 79, 95, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у позові ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Тернівської районної в місті Кривий Ріг ради, виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривий Ріг ради про визначення місця проживання дитини.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 .

Треті особи: виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052554, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1а;

виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Повне судове рішення буде складено та підписано 21 липня 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко