Рішення № 98450057, 21.07.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/895/21

2/171/595/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2021 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря Перепеткевич Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 18.10.2010 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач зазначає, що при укладанні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказує, що заявою позичальника підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Зазначає, що між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до укладеного договору № б/н від 18.10.2010 року ОСОБА_3 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, визначеному у довідці. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 отримала кредитну картку та в подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 6000 грн.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.04.2019 року.

Посилаючись на норми чинного законодавства позивач вказує, що спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 08.04.2019 року по 08.10.2019 року.

Зазначає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На виконання вимог ст.1281 ЦК України позивачем 09.02.2020 року була направлена претензія кредитора до Апостолівської державної нотаріальної контори. 21.04.2020 року позивачем було отримано відповідь від Апостолівської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Позивач вважає, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов`язання померлого позичальника. Вважає, що спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

11.06.2020 року до спадкоємців ОСОБА_3 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій відповідачами не було виконано.

Зазначає, що станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 6010,12 грн., яка складається з наступного: 6010,12 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6010,12 грн.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідачі у визначений судом строк відзив до суду не подали.

Ухвалою суду від 25.06.2021 року з Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Комунального підприємства «Апостолівське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Апостолівської міської ради відомості щодо нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та відомості щодо осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою проживання ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.07.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк» за наявними в матеріалах справи доказами (а.с.186).

Відповідачі в судові засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст.129-131 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання а також викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Заяви № б/н від 18.10.2010 року підписаної між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши кредитну картку (а.с.111).

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 18.10.2010 року позичальнику був встановлений кредитний ліміт у розмірі 800 грн., 23.12.2010 року відбулося збільшення кредитного ліміту до 900 грн., 21.01.2011 року кредитний ліміт збільшено до 1000 грн., 03.03.2011 року відбулося збільшення кредитного ліміту до 1200 грн., 19.05.2011 року збільшено кредитний ліміт до 2300 грн., 18.04.2012 року збільшено кредитний ліміт до 3000 грн., 14.07.2016 року відбулося збільшення кредитного ліміту до 4000 грн., 27.10.2016 року відбулося збільшення кредитного ліміту до 6000 грн. (а.с.110).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 було надано наступні кредитні картки № НОМЕР_1 від 18.10.2010 року, строк дії до вересня 2014 року, № НОМЕР_2 від 10.09.2014 року, строк дії до вересня 2016 року, №5457082233956791 від 18.09.2014 року, строк дії до вересня 2018 року, №4149439002686016 від 03.09.2018 року, строк дії до серпня 2022 року (а.с.139).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № б/н від 08.10.2010 року станом на 03.02.2021 року становить 6010,12 грн., яка складається з наступного: 6010,12 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с.96-100).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.04.2019 року, виданого Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 305 (а.с.145, 202).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно довідки виданої КП «Апостолівське бюро технічної інвентаризації» від 05.07.2021 року вбачається, що згідно архівних даних, та реєстраційних книг станом на 01.01.2013 року за ОСОБА_3 право власності на майно не зареєстроване (а.с.196).

Відповідно до довідки виданої Центром надання адміністративних послуг від 02.07.2021 року встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.197).

Згідно претензії кредитора від 22.01.2020 року надісланої до Апостолівської державної нотаріальної контори, представник «ПриватБанка» просив надати інформацію стосовно того чи заводилась спадкова справ після смерті ОСОБА_3 , крім того включити кредиторські вимоги в спадкову масу та повідомити спадкоємців в про наявність заборгованості перед банком у розмірі 6010,12 грн.(а.с.147, 201).

Як встановлено судом, державний нотаріус Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Штельмак Н.А. повідомила, що за претензією банку заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , а також, що відомостей про спадкоємців, які прийняли спадщину немає (а.с.148, 212).

Згідно листа претензії від 25.05.2020 року встановлено, що на адресу ОСОБА_1 надсилалася претензія з вимогою про сплату заборгованості, яка утворилася у зв`язку з невиконанням вимог укладеного між банком та ОСОБА_3 договору (а.с.149).

Згідно листа претензії від 25.05.2020 року встановлено, що на адресу ОСОБА_2 надсилалася претензія з вимогою про сплату заборгованості яка утворилася у зв`язку з невиконанням вимог укладеного між банком та ОСОБА_3 договору (а.с.150).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Відповідно до довідки № 2657 від 02.07.2021 року, виданої центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Апостолівської міської ради встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (а.с.198).

Суд вважає безпідставними аргументи позивача про те, що відповідачі є спадкоємцями позичальника, оскільки позивачем не доведено, що відповідачі одержали право на спадкування у відповідності до норм ст.1258 ЦК України, а також, що відповідачі зобов`язані задовольнити вимоги кредитора згідно положень ст. 1282 ЦК України.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відомості про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_3 відсутні, наявні докази про відсутність нерухомого майна у спадкодавця, а також не надано доказів, що відповідачі одержали право на спадкування за законом після смерті боржника, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4,12,13,76-83,89, 141,259,263-265,273 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.07.2021 року.

СуддяЛ. І. Кодрян