Ухвала суду № 98449842, 21.07.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/8194/21

Пр. №2-а/521/116/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Ткач А.О., за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Бродецької С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді по справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року у вказаній справі було відкрито провадження, вирішено розгляд адміністративної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 8-10).

08 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав через канцелярію суду заяву про відвід судді Сегеди О.М. по вказаній справі, в обґрунтування якої зазначив, що за наслідками розгляду деяких справ, які перебували в провадженні судді Сегеди О.М., та в яких він особисто приймав участь, вказаною суддею під час судового засідання не витребовувались належні та допустимі документи, які б стовідсотково спростовували позицію відповідача, хоча про витребування таких документів були подані відповідні клопотання у змісті позовної заяви. Зазначив, що умисне нехтування суддею Сегедою О.М. своїми обов`язками полягає у прийнятті нею рішень, не заслухавши сторін та не дослідивши належним чином докази у справі.

Вказував, що дані обставини викликають сумнів в неупередженості судді Сегеди О.М., що може зашкодити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, в зв`язку з чим він висловлює недовіру та заявляє відвід судді.

Позивач в судовому засіданні підтримав подану заяву про відвід судді та просив суд передати її на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Представник відповідача, діюча за довіреністю 03 лютого 2021 року, в судовому засіданні заперечувала проти поданої заяви позивача про відвід судді, оскільки вважає її необґрунтованою (а.с. 28).

Дослідивши матеріали вищевказаної справи, надавши оцінку заявленому відводу, суд приходить до наступних висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені ст. 36 КАС України, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відтак, ст. 36 КАС України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 ст. 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, в обґрунтування наявності підстав для відводу головуючого у справі - судді Сегеди О.М., позивач фактично зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями судді, винесеними в інших справах під її головуванням.

Разом з тим, вказані доводи позивача на переконання суду, жодним чином не свідчать про можливу упередженість судді Сегеди О.М. при розгляді даної справи, так як незгода із процесуальними рішеннями судді не є обставиною, що викликає сумнів у її неупередженості, та не є підставою для її відводу, що визначена ст. ст. 36, 37 КАС України, у зв`язку з чим заява невмотивована, що суперечить ст. 36 КАС України.

При цьому, позивач не уточнює, в яких саме справах він приймав участь під головуванням судді Сегеди О.М. та які саме її процесуальні рішення суперечать чинному законодавству.

За таких обставин, відповідно до ст. ст. 36, 37, 39 КАС України суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Суд роз`яснює, що у випадку, якщо особа не погоджується з процесуальними діями суду, його рішенням, вона має право їх оскаржити в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими КАС України.

Отже, головна мета відводу (самовідводу) - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 КАС України, суд

ухвалив:

Провадження у справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - зупинити.

Передати справу до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси для призначення судді для вирішення питання про відвід судді Сегеди Олени Михайлівни по справі адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Сегеда